Ця експозиція об’єднує п’ять проектів: Агора (винахід публічного простору); Палімпсест (бібліотека як місце тілесного досвіду); Циркуляції I – IV (читання бібліотечного наративу – між вимислом і дійсністю); Au|Ra (дослідження простору свободи); Після Аури (мандрівка двох крісел).

Кожен із них у свій спосіб розкриває намір рамкового проекту “Спадщина майбутнього”. Його мета – перейти від ідеї застиглої культурної спадщини до динамічної, збільшити увагу і доступність до її об’єктів. Обрані для проекту місця – бібліотеки, книгосховища, площі міст, навіть криївки – спільні для різних поколінь, народів, міст і країн. До мандрівної виставки, яку цими днями презентували в нашому місті, увійшли роботи художників, музикантів та фотографів, створені у такого роду локаціях Львова, Голландії (Амстердама), Молдови та Німеччини. 

“Спадщина існує в очах очевидця – кожен бачить різну цінність у тих самих об’єктах, місцях, ідеях та історіях. Мода, освіченість, політична і суспільна ситуації, економічні обставини впливають на те, як суспільна думка наділяє цінністю такі місця,  – пояснюють організатори “Місць майбутньої спадщини”. – Відтак проект розглядає спадщину не лише як засіб пам’ятати історію і навчатися жити, але й як засіб творити нове – мистецьке та інтелектуальне – знання.”

 

За їхніми словами, під час проекту митці ставили перед собою цілу низку питань: як може спадщина, важлива нині, залишатись важливою для наступних поколінь; що означають місця спадщини особисто для городян і їхньої історичної свідомості?

Щоб відповісти на них, проект, умовно кажучи, збирає ті місця спадщини, які не зауважували чи нехтували. По його завершенню вони будуть локалізовані на віртуальній мапі, описані за визначеними критеріями і задокументовані. 

Організаторами проекту є Центр гуманітарних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка, культурна фундація Castrum Peregrini з Амстердама, тандем InsideOut, Lava-Dansproduktion (Стокгольм) та львівська галерея “Дзиґа”.