На ІІІ міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ до України з’їхалася літературна світова еліта

З 6 по 9 вересня три українські міста – Кам’янець-Подільський, Хотин та Чернівці – захопив поетичний десант з усього світу. Усе завдяки ІІІ міжнародному поетичному фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ, який перетворив Чернівці на поетичну столицю Європи, нехай лиш на чотири дні.   В цьогорічному фесті взяло участь близько шістдесяти поетів з України, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейну, Ізраїлю, Польші, Румунії, Нідерландів, Данії, Італії, США. За словами президента фестивалю Святослава Померанцева, це найвідоміші сучасні європейські поети. Серед них – Артур Бекер, Деніель Галай, Орціон Бартана, Карл Любомирські, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Борис Херсонський, Іван Малкович та багато інших. Вірші іноземних авторів звучали під час фестивалю у авторському виконанні та в українському перекладі, а українські поезії гості фестивалю почули ще й німецькою мовою.

На фестивалі представили численні поетичні збірки, а також нову довгоочікувану книгу Оксани Забужко “З мапи книг і людей”.

Кілька десятків поетичних, поетично-музичних та інших культурних заходів відбувалися в трьох містах впродовж 96 (!) годин майже безперервно. Серед них – як традиційні поетичні прогулянки та читання, так і оригінальні за формою перфоманси, що поєднували поезію із іншими жанрами мистецтва, таким чином наближуючи її до широкої аудиторії. Фестивальні гості були в захопленні від сигарно-поетичного вечора Юрія Андруховича, Wine Time poetry party з Ігорем Померанцевим та Олександром Бойченком, вечірок поезії під електронну музику, театрального перфомансу, вечорів відеопоезії та поетичних читань на Калинівському ринку.

“Наш фестиваль – поетичний форум нової хвилі, тож ми маємо дивувати пуб­ліку, демонструвати те, чого більш нема ніде”, – відзначив президент фестивалю Святослав Померанцев.

Окремо хотілося б звернути увагу на важливу нагороду, вручену під час фестивалю українському перекладачеві та літературознавцю Петру Рихлу. 8 вересня цей чернівчанин отримав із рук Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні доктора Крістофа Вайля Орден “Хрест за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина”. “Своїми науковими працями, зокрема про Пауля Целана (єврейського німецькомовного поета і перекладача родом з Чернівців), а також перекладами, професор Рихло здобув великі заслуги в галузі німецькомовної літератури,” – зазначив він під час нагородження українського германіста.

Зважаючи на кількість подій, презентацій та мистецьких акцій, вражень в учасників та гостей ІІІ міжнародного поетичного фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ залишилось чимало. Деякими із них вони поділилися із “Поштою”

Іван Малкович, поет, видавець, власник і директор видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”: 

– Гуляючи Чернівцями, я зустрів Анатоля Федірка, який влаштував мені унікальну екскурсію містом. Провів до будинку Целана, показав там свою інсталяцію. Ми були на старому єврейському цвинтарі, бачили “п’яну церкву”, а Федірко дуже цікаво розповідав, як її будували. В той час мені дзвонила дружина і я сказав, що тепер знаю все про Чернівці.

Чудово, що є такий фестиваль. Не знаю, якими будуть Чернівці без Meridian Czernowitz, але тут є люди, які слухають. Фестиваль “обростає” людьми, новими учасниками, які потім про нього розповідають. І це ошляхетнює місто. 

Юрій Андрухович, прозаїк, перекладач, віце-президент Асоціації українських письменників:

– Перший день є перший день. Відкриття у Мармуровій залі, на яке, на жаль, запізнився, відбувалось не настільки емоційно, як було першого разу. Можливо, фестиваль просто входить у свою колію – звичну рутину.

На мій погляд, це може бути погано. Коли всі звикнуть до того, що раз на рік відбуватиметься фестиваль. Тому постійно потрібно вигадувати чудеса. Третій – кризовий. Тепер це треба буде подолати і вирішити, що буде на четвертому, щоб він перевершив усі попередні. 

Головне в тому, що витриманий ритм – початок вересня і всі знають, що в Чернівцях варто бути. Бачу людей, які приїхали з Дніпропетровська, Полтави, які приїздять, щоб побачити це дійство. І слава Богу!

 Петро Рихло, літературознавець, педагог, перекладач:

– Враження від фестивалю цілком добрі, але дивує та обставина, що студентська молодь дистанційована від цього заходу. Міжнародний фестиваль, на який приїхало багато чудових поетів з різних країн, чомусь не викликав зацікавленовсті у наших студентів.

Я не розумію позиції деканів гуманітарних факультетів, відповідних кафедр, чому вони не привели на цей фестиваль своїх студентів?! Гадаю, що побачене і почуте на фестивалі могло б закарбуватись в серцях молодих людей на все життя. Маємо в університеті відділення перекладознавства. Кому, як не студентам цього профілю, належало б бути в залі під час відкриття фестивалю? Адже їм це професійно необхідно.

Тут звучала жива поезія оригінальними мовами, що супроводжувалася адекватним перекладом. Це ж могла б бути школа майстерності для молодих спеціалістів! 

Василь Махно, есеїст, перекладач, кандидат філологічних наук:

– Для мене фестиваль є знаковим, тому що він відбувається у місті, яке має традицію багатокультурності. А оскільки я мешкаю у Нью-Йорку, де ці традиції присутні, то мені цікаво порівняти ці речі. Фестиваль добре організований, і він цілком дорівнює європейським чи світовим фестивалям. Для мене це добра нагода поспілкуватися з друзями, яких я не бачив протягом тривалого часу. Вважаю, що в Європі цей фестиваль займе одне із провідних місць, чого я йому і бажаю.

Ігор Померанцев, письменник, правозахисник, радянський дисидент: 

– Це мовна симфонія поетів. Важливо, що усі зібралися разом – це вже маленьке чудо. Наш фестиваль це чудо гарантує. 

Meridian Czernowitz третій рік поспіль – це любов поетів, поезії, любов один до одного, хоча зазвичай поети не дуже люблять один одного. 

Czernowitz – це ностальгійне танго минулого, Чернівці – поезія і музика, звернені в майбутнє.

І, наостанок, що головне для поетичного фестивалю – з вином усе гаразд!

Оксана Забужко, письменниця, літературознавець, публіцист:

– Фестиваль супервдалий! 

Чернівці – місто містичне, і стільки поетів, прибулих з різних мов і культур, не могли не витворити тут, уже самим тільки своїм віршованим бурмотінням, магічного поля, в якому вже почали множитися різного роду чудесні збіги й фантасмагоричні сюжети... 

Принаймні кількох людей, “загублених” ще в 1990-ті на різних кінцях європейського континенту, мені всього тільки за півдня уже вдалося віднайти. Дякую!