З 6 по 9 вересня у Чернівцях, Кам’янці-Подільському та Хотині проходитиме ІІІ Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ.

Його організатори ставлять собі за мету повернути Чернівці на культурну мапу Європи, а також розвивати діалог між сучасними українськими поетами та їх зарубіжними колегами.  І оскільки учасниками MERIDIAN CZERNOWITZ є відомі та цікаві поети не лише з України, але й з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Великобританії, США, Данії, Нідерландів, Польщі, Румунії, Росії та інших країн, можна сміливо стверджувати, що їм це вдається. Ба більше, фест сприяє розвитку молодого покоління українських поетів, допомагаючи їх творам побачити світ. Відтак видавництво MERIDIAN CZERNOWITZ до фестивалю видало декілька книг модних нині поетів. Яких саме і про що вони пишуть – дізнавайтесь з перших уст у огляді “Пошти”.

Дмитро Лазуткін “Добрі пісні про поганих дівчат”

“Добрі пісні про поганих дівчат” – це моя перша книга з 2008 року, коли вийшов “Бензин”. Тут багато слів про кохання, багато пауз про кохання і багато кохання як такого. 

Звісно ж, без мистецьких провокацій не обійшлося, але переважно тексти тяжіють до класичної форми, немає ненормативної лексики. Якось так вийшло само собою. В цих текстах є відчуття музики – це майже пісні. І всі вони добрі, принаймні, незлі – без прихованих образ та шкодувань за тим, що не відбулося.”

Дмитро Лазуткін – поет, журналіст. Автор поетичних збірок “Дахи” (2003), “Солодощі для плазунів” (2005), “Паприка грез” (2006), “Набиті травою священні корови” (2006), “Бензин” (2008). Чемпіон України з козацького двобою. Бронзовий призер Кубка світу з кікбоксингу і кікджитсу.

Андрій Любка “Сорок баксів плюс чайові”

“Назва книжки – це своєрідна метафора того, що в житті за все потрібно платити, часто навіть з чайовими, тобто надлишком. Платити за все – за любов і прозріння, за ганьбу і за славу. 

З обкладинкою (на ній – порожнє, зім’яте ліжко) все не так просто. Вона є великим знаком запитання, вона інтригує, а це саме те, про що мені йшлося.

Моя остання поетична збірка “Тероризм” вийшла на межі 2007-2008 рр., тобто чотири роки тому. За цей час я й написав свої “бакси” – приблизно п’ятдесят віршів. Тобто, якщо їх поділити на чотири довгих роки, то вийде, що я таки нестерпно мало пишу. Заспокоюю себе тим, що одразу, так би мовити, пишу вибране. Тобто, тільки ті вірші, які не можу не написати.”

Андрій Любка  – молодий закарпатський письменник, поет, перекладач і есеїст. Автор збірок поезій “Вісім місяців шизофренії” (2007), “ТЕРОРИЗМ” (2008) та книжки прози “КІЛЕР. Збірка історій” (2012). 

 Остап Сливинський “Адам”

“Читаючи “Адама” Остапа Сливинського, не раз ловиш себе на думці, що поет добре знає мову зсередини. Йдеться зовсім не про філологічну обізнаність. Він знає її так, як тіло знає події власних вен, що неодмінно потрапляють у такт із пульсуванням слів вірша, – каже автор післямови до книжки Кость Москалець –Поезія Сливинського сповнена чітко прописаними деталями – і пієтизмом до деталі. Вони засадничо небанальні, хоч родом з повсякденності. Назване поетом не раз бачене нарешті запам’ятовується, мов виграшний кадр перелітного кіна.” 

Остап Сливинський – поет, перекладач, літературознавець. Автор книжок “Жертвоприношення великої риби” (1998), “Полуднева лінія” (2004) і “М’яч у пітьмі” (2008). Живе та працює у Львові.