3-5 серпня кожен учасник фестивалю “Ту Стань!” зміг відчути себе серед у добі Середньовіччя

Cеред мальовничих скель Сколівських Бескидів колись стояла унікальна фортеця Тустань – пам’ятка архітектури ІХ-ХІІІ століть. І хоча вона не збереглась до сьогодні, її неповторність та виняткова культурна цінність й зараз вабить до себе чимало охочих доторкнутися до джерел нашої історії.

Директор державного історико-архітектурного заповідника “Тустань” Василь Рожко розповідає: “Ми вбачаємо своє головне завдання у тому, аби не просто зберігати та вивчати залишки цього історичного місця, хочемо, щоб історія жила не лише на папері, а й в серцях людей”.

Давні бої ожили у Тустані

Як і щороку, програма фестивалю була насичена різноманітними дійствами, покликаними занурити присутніх у атмосферу давнього життя: змагання реконструкторів, історичний табір, бугурти, денний та нічний штурми фортеці, середньовічна трапеза, майстерня середньовічного бою, вправляння на стрільбищі, метання ножів, списів, сокир, стрільба з арбалета та лука, катання на конях та безліч інших забав. “Ми маємо небагато достовірних знань про культуру наших предків, однак це є стимулом до ретельнішого її вивчення. Завданням цього свята, є насамперед відтворити саму атмосферу життя давнього міста і закарбувати його дух в сучасних українцях”, – додає Василь Рожко.

“Родзинкою” фестивалю став нічний штурм фортеці та бої між руськими воїнами й турками.  Реконструктор давніх битв Ярема Іванців зазначає: “Цьогоріч ми посилили заходи безпеки бійців, однак також дбаємо про те, аби від цього не постраждала справжність бою. На святі також вперше продемонстрували кінні бої. Організувати їх було доволі складно, адже коні бояться зброї. Однак, вдалося подарувати свято глядачам”.

Фольк – лейтмотив свята

Цьогоріч на фестивалі вперше з’явились учасники з-за кордону: на ристалище “Ту Стані” вийшли литовські воїни, а на музичній сцені глядачів розважали білоруський фольк-гурт Іrdorath та польський виконавець Czeslaw Spiewa. Останній, до слова, сам звернувся до організаторів з пропозицією виступити на фестивалі. 

Також музичну програму “Ту Стані” наповнювали “Йорий Клоц” та Театр тіней “Див”, “Ойкумена”, Kings and Beggars, “Арт-міф”, Pechera folk band та інші. Музиканти давали концерти не лише на сцені, а й на різних майданчиках середньовічного свята.

Ще однією новинкою фестивалю стала інтерактивна гра “Уяви себе”  – глядачам при вході роздавали картки із запрошенням спробувати себе у давніх ремеслах: від малярства та середньовічних танців до запеклих лицарських боїв. Режисер свята Уляна Мороз розповідає: “Ми спробували занурити глядачів у атмосферу давнини, давши їм ще більше можливостей проявити творчі здібності та відчути себе справжнім мешканцем древнього міста”.

Забави древньої фортеці

Упродовж всіх заходів “Ту Стань!” глядачів забавляли скоморохи – мандрівні вуличні актори. Вони співали, розважали присутніх дотепними жартами та імпровізаціями. Також фестивальним полем бігав колоритний Дракон, або ж Змій. Його, як давнього персонажа українських казок про Котигорошка, Кирила Кожум’яку тощо, також долучили до свята. 

Скоморохи, поміж іншим, представляли лялькову виставу “Король Данило та Блазень Олелько” Юрія Виничука, а у неділю полтавська театральна студія “І по всьому” презентувала постановку “Сон” за одноіменним твором  Т. Г. Шевченка. 

Глядачі охоче долучалися до свята, чимало відгукнулось на пропозицію організаторів прийти у вишиванках. “Вишиванка створена руками майстрині зберігає особливу енергетику, тож має силу оберегу”, – розповідає Христина з Ходорова, яка разом із сім’єю святкувала на фестивалі день народження своєї сестри Дарини. 

Найбільш активними учасниками свята виявились дітки, які захоплено проводили власні імпровізовані бої на фестивальній галявині, розмальовували стяг, навчались давніх ремесел на майстер-класах, або забавлялись на дитячому майданчику. 

Окрім фестивалю, у заповіднику проводять святкові дійства під час традиційних українських свят: Різдва, Великодня, Купала. А охочих дізнатись більше про древнє місто-фортецю Тустань тут чекають у будь-який час.