Всеукраїнський фестиваль лемківської культури під гаслом «Цне мі си за тобом, мій Лемківский краю» щороку на початку серпня збирає своїх шанувальників у Монастириськах на Тернопільщині. Саме цьому району найбільше притаманна топографічна схожість до рідного Бескиду Низького: мішані ліси, м’які схили, пологі пагорби, дзюркотливі потічки. Таким урочище Бичова зустрічає своїх гостей, яких з року в рік невпинно більшає. Лише перші два фестивалі, що мали статус крайових, проводились в селі Гутисько – мальовничий куточок Бережанщини. Але вже починаючи з наступного свята, гуляння отримало назву «Дзвони Лемківщини», а пізніше і статус Всеукраїнського.
Коли мальовничі узлісся розквітають різнобарв’ям наметового містечка, це знак того, що затанцювали язики фестивальної ватри, запрошуючи лемків та гостей з всієї України на своє свято.
Паралельно з концертом проводяться конкурси на знання історії Лемківщини, її традицій, звичаїв і побуту, бесіди і гумору. Тут можна оглянути мистецькі виставки, придбати тематичну літературу, пам’ятні сувеніри і значки, взяти участь у спортивних змаганнях і конкурсах, скуштувати лемківських страв та напоїв, вслухатися у неповторну мелодику лемківської говірки.
Цьогоріч помітно збільшилась кількість торгових наметів з автентикою та виробами народних майстрів. Прилавки справді тішать око вишивкою, ткацтвом, авторською керамікою, виробами з дерева, лози, листя кукурудзи. Відчутно зменшилось засилля крикливо-пістрявого привозного китайсько-турецького краму.
Лемківські культурні акції, як паломництво у рідні краї – місце зустрічі з розкиданою по світу ріднею чи просто знайомими з попереднього свята. Розділення родин внаслідок депортації породило прагнення лемків до єднання, саме у цьому і криється магнетизм «Лемківської ватри». Отак, щорічно живий її вогонь збирає усю велику лемківську родину причаститися духом єдності.
Львів – Монастириська – Львів