“Cтан полотен Мартіно Альтомонте “Битва під Віднем” і “Битва під Парканами” не дозволяє переміщувати їх з місця зберігання для тимчасового експонування. Картини потрібно невідкладно монтувати на місце постійної експозиції”, – такий офіційний висновок робочої групи зі збереження культурних цінностей, зібраних Борисом Возницьким. Його, разом із супровідним листом, голова Львівської обласної ради Олег Панькевич надіслав міністрові культури України Михайлові Кулиняку.

Виставити за десять днів!

У листі йдеться, що зважаючи на висновок робочої групи та фахівців-реставраторів про стан цих картин та неможливість їхнього переміщення з місця постійного зберігання, Львівська обласна рада просить надалі не ініціювати експонування згаданих творів у приміщенні Національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький Арсенал” у Києві чи інших приміщеннях за межами Львівської національної галереї мистецтв.

Окрім того, члени робочої групи, до якої увійшли відомі мистецтвознавці, музейні працівники, науковці та громадські діячі, звернулися до Володимира Пшика, заступника директораЛьвівської галереї мистецтв, із проханням у десятиденний термін розмістити монументальні полотна італійського художника у постійній експозиції Олеського та Золочівського замків.  Відтак, у їхніх приміщеннях вже повним ходом ідуть роботи з підготовки до встановлення картин на попередньо визначені для цього самим Борисом Возницьким місця. 

А де сотні мільйонів...

І, хоча фахівці робочої групи працюють над питанням всього лише тиждень, їм вдалося дізнатись чимало цікавих моментів. Зокрема, у них постало питання – чому творіння Альтомонте застраховані лише на 10 мільйонів доларів, коли світ оцінює такі роботи сотнями мільйонів? 

“Чомусь нікого не зацікавила сума страхової оцінки цих картин, – пояснює кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Микола Бандрівський.  –  Чи не є це підготовкою до того, що потім “випадково” з тими картинами щось станеться? Необхідно з’ясувати, хто так оцінив ці картини”. 

За його словами, якщо оголошена вартість картин насправді була б такою малою, то в їх реставрацію не вкладали б мільйонні кошти, і, звичайно, ж представлення полотен публіці не викликало б такого ажіотажу – адже на відкритті виставки цих картин у Варшаві був навіть президент Польщі. 

І знову реставруємо?.. 

З цього випливає й інша проблема – за попередньою домовленістю між українською та польською сторонами “Битва під Віднем” і “Битва під Парканами” мали б після завершення реставраційних робіт за кордоном вперше “вийти в світ” саме в філіях Галереї мистецтв у Золочеві та Олеську.

Однак, творіння  придворного художника короля Яна ІІІ Собеського показали аж у трьох містах наших західних сусідів – у Варшаві, Вроцлаві та Ґданську. Такі дії вплинули на щойно відреставровані картини – на “Битву під Парканами” почалось відшарування фарби. На щастя, ці пошкодження є незначними, і їх можна швидко усунути. 

“В Олеському замку є хороша реставраційна група, яка вже працює над усуненням цих недоліків, – заспокоїла Лариса Возницька, доцент кафедри реставрацій Львівської національної академії мистецтв. –  Ми посилено працюємо, деколи вкладаючи навіть наші зарплати, аби виконати останню волю покійного директора галереї, який все своє життя присвятив порятунку та збереженню культурної спадщини Батьківщини”. 

Вона також нагадала, що саме у Жовкві  полотна зазнали найбільшої руйнації. Це відбулось у роки радянської влади, коли в костелі були вибиті вікна, а в його приміщеннях розташовувались склади. Наприкінці 60-х років, завдяки Борисові Возницькому, твори було врятовано – їх забрали з храму і перевезли до музею.