Минулої середи - 1 жовтня - Перший український театр для дітей та юнацтва залишився без головного режисера: згідно з наказом директора Юрія Думнича,  Юрій Мисак, який п'ять років виконував обов'язки режисера, переведений на посаду актора. Причина - без погодження авторських прав у театрі поставили та показують глядачам виставу "Пеппі Довгапанчоха" за Астрід Ліндгрен (прем'єра якої відбулася у березні цього року) та працюють над виставою "Театр" за п'єсою Фрейна. 

Непосвячений подумає - що  і справді, авторські права треба погоджувати. І  матиме рацію, однак є особливість: погодження авторських прав у цьому театрі входило і на даний момент входить в обов'язки не режисера, а директора театру. Тобто насправді директор звільнив Юрія Мисака не за його проколи, а за власні. 

Однак абсурдність ситуації цим не вичерпується: 18 вересня обласний Апеляційний суд за позовом міського управління культури скасував рішення Залізничного районного суду про те, що Юрій Думнич поновлений на роботі на посаді директора і скерував справу про це поновлення на повторний розгляд цього ж суду, але до іншого судді. Тобто на даний момент Юрій Думнич не може виконувати обов'язки директора театру - згідно з чинним законодавством, рішення Апеляційного суду вступає в дію відразу ж, незважаючи на те, чи буде воно оскаржуватись чи ні. Однак оскільки офіційного відсторонення пана Думнича не було і в його руках наразі перебуває печатка, цей чоловік продовжує видавати накази, окремі з яких суттєво позначаються на долі театру.

Властиво, конфлікт у Першому театрі для дітей та юнацтва стосовно звільнення-поновлення на роботі Юрія Думнича триває уже близько десяти років. За цей час у колективі змінилося вісім директорів, включаючи чергові  "пришестя" і самого пана Думнича, проти якого свого часу актори навіть оголошували голодування. Однак - абсурд триває.

Дипломований режисер Юрій Мисак (який зреалізував у цьому театрі власні цікаві постановки - "Гобіт" (першу сценізацію цього твору в Україні), "Русалонька", "Стежечка святого Миколая", "Піноккіо", "Остання жінка сеньйора Хуана" та інші) так прокоментував ситуацію "Пошті": "Зараз у театрі дуже нездорова атмосфера. І справа навіть не в тому, що мене звільнили з посади. За два останніх тижні Юрій Думнич (зокрема щодо творчого процесу) видав низку дуже суперечливих щодо правомірності наказів: без погодження зі мною та художньою радою подав на звання людей, які цього не заслуговують, взявся приймати на роботу акторів, хоч саме я відповідаю за формування трупи та її творчий рівень та інше. У міському управлінні культури кажуть, не хвилюйтесь, правда восторжествує. Але поки це станеться, театр уже може бути зруйновано - з нього підуть люди, які визначають його творче обличчя. Сумно, бо наступного року театрові має виповнитися 90 років. Щодо цього я мав чимало амбіційних планів - відкрити Малу сцену театру, створити Інтернет-сайт (якого ще до сих пір не існує), реалізувати домовленість з Романом Віктюком, аби він поставив у нашому театрі свою виставу й інше - тепер нема про що говорити. Що роблю? Наразі чекаю, хоча, можливо, не занадто відтягуватиму з пошуками нової роботи..."

Андрій Сидор, керівник управління культури й туризму Львівської міської ради: "Наша позиція у цій ситуації однозначна. Отримаємо на руки офіційну постанову суду, діятимемо далі". Цікаво, що цю постанову можна було отримати майже відразу, написавши відповідну заяву до суду. Тобто просто доклавши мінімальні зусилля, на які управління або полінувалось, або у нього забракло часу.

А поза тим, 2 жовтня вистава "Пеппі Довгапанчоха", за яку напередодні Юрія Мисака звільнили з посади, як і завжди, - успішно пройшла на сцені цього театру. Виглядає, що директора Юрія Думнича проблема авторських прав уже не хвилює...