Завтра розпочнеться Шостий фестиваль давньої музики у Львові

Ще не встиг завершитися фестиваль музики сучасної, як львівську публіку вже запрошують до знайомства із музичною історією. Шостий фестиваль давньої музики у Львові стартуватиме завтра спільним концертом ансамблів з поль­ського Щеціна "Consor­tium Sedinum" та львівського "A cappella Leopolis", керівником якого є ініціатор та директор фестивалю, музикознавець Роман Стельмащук.

Нагадаємо, заснований 2003 року Центром міжнародних культурних ініціатив у співпраці з управлінням культури Львівської міської ради, за підтримки Польського інсти­туту і Чеського центру, фестиваль дуже швидко здобув своє, доволі широке коло шанувальників. Адже музична культура Середньовіччя і Ренесансу, скарби українського та західноєвропейського музичного минулого й досі є раритетами на концертних сценах. Їх виконання потребує особливої підготовки, вимагає глибоких знань, розуміння не лише засад музичної практики того часу, але й теорії та філософії. В усьому світі осередків дослідження та навчання виконавства давньої музики не так і багато, тож особлива цінність львівського фестивалю  в тому, що від початків свого існування він збирає кращих фахівців з різних країн. Фестиваль уперше в Україні в такому обсязі і на такому професійному рівні представив оперну та ораторійну, органну та камерну, вокальну та інструментальну музику Середньовіччя, Ренесансу, бароко і класицизму з різних європейських країн. Це розмаїття водночас завжди якнайкраще віддзеркалювало й саме полінаціональне культурне середовище давнього Львова.

Не винятком стане й цьогорічна імпреза. В її календарі - як уже знайомі львів'янам гості з Польщі  ("Consortium Sedinum") та Києва (знана клавесиністка Світлана Шабалтіна), так і солісти, які навідаються до нашого міста вперше, наприклад, виконавець на поперечній флейті Норберт Роденкірхен (Німеччина). Окреме місце в програмі цьогорічного фестивалю під назвою "З часів Речі Посполитої" невипадково належить колективам з Литви та Білорусі. За словами керівника фестивалю Романа Стельмащука, він буде присвячений польсько-литовсько-білорусько-українським музичним взаєминам, що особливо активно складалися у XVI - XVIII століттях у межах однієї держави. Тому у фестивальній програмі представлені кілька проектів, що сконцентровані лише на одній із цих національних традицій, зокрема "Церковна музика на Вавелі поч. XVII ст.", "Дві українські літургії XVIІ ст.", "Коло козацької доби", "Музика і танець при дворі Великого Князя Литовського XVI ст." Важливо, що вдалося досягти певної пропорції представників різних національних шкіл і на афішах фестивалю, вважає його керівник.

Та все ж більшість проектів присвячені саме міжкультурним взаєминам. Як один із найцікавіших, пан Стельмащук називає вечір "Музика при дворі королеви Марії Казимири в Римі". Вдова героя віденської кампанії і переможця турків під Віднем 1683 р., короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собєского, Марія Казимира була запрошена до Рима і удостоєна королівських почестей. Вона продовжила діяльність "Аркадської академії", заснованої шведською королевою Христиною, членами якої були вельможі, відомі художники, поети і, зокрема, найвизначніші тогочасні італійські композитори - Алєссандро і Доменіко Скарлатті, Арканджело Кореллі, Бернардо Пасквіні та ін. Їхні твори увійдуть до програми виконавців-віртуозів - клавесиністки Світлани Шабалтіної (Київ) і флейтиста Норберта Роденкірхена (Кельн).

Унікальним є проект німецького флейтиста "Flour De Flours". І досі чимало львівських істориків музики захоплює припущення, що один з найвідоміших французьких поетів і композиторів XIV ст. Гійом де Машо, ймовірно, відвідав галицькі землі як секретар короля Яна Люксембурзького. Через відсутність історичних свідчень не можна стверджувати, що він побував у Львові, але музика його епохи справила великий вплив на твори не лише західної церковної традиції, але і східної, зокрема - української.

Натомість, польсько-литовські музичні взаємини репрезентуватиме програма "Польська різдвяна меса з литовської органної табулатури XVII ст.". Манускрипт Литовської табулатури включає музичний матеріал для святкових мес, які відправляли при дворі білорусько-литовської шляхетської родини Сапєгів у Вільнюсі. Сама меса, однак, належить до польської католицької традиції. Виконавський склад програми на фестивалі також виявився міжнародним - співачка Тетяна Польт-Луценко з Базеля і львівські виконавці.

Нарешті, всі музичні традиції, що складають тему цьогорічного фестивалю, поєднає програма "Музика Великого Князівства Литовського XVI ст.". До неї увійдуть пісенні та танцювальні мелодії литовського, польського, білоруського та українського походження у виконанні культового білоруського гурту "Стари Ольса".

До речі, частина фестивалю цього року відбуватиметься у межах Тижня литовської культури у Львові, тож не дивно, що, крім музичних акцентів у програмі, до участі запросили й музикантів із Вільнюса - ансамбль "Banchetto Musicale".

Найбільшу незручність для публіки наразі становить те, що впродовж трьох днів їй доведеться вибирати між музикою давньою і новою. Адже 3, 4 та 5 жовтня ще відбуватимуться цікаві концерти фестивалю "Контрасти" і вже не менш  заклично звучатимуть фанфари з історичних епох. Роман Стельмащук пояснив "Пошті", що зазвичай намагається узгоджувати час проведення заходів із дирекцією "Контрастів", проте цього року уникнути кількох збігів таки не вдалося.