Експозиція, присвячена 140-річчю від дня народження Олекси Новаківського, – своєрідна спроба розтлумачити той широкий спектр значень, що їх художник втілив у темі жінки впродовж життя. Так один із розділів експозиції представляє символіко-алегоричні полотна, в яких митець звертається до певних суспільно-патріотичних та філософських тем: “Наука”, “Мистецтво”, “Втрачені надії”, “Дзвінка”, “Пробудження” та інші. У його роботах жінка – збірний образ України, уособлення національної ідеї, етнокультури та духовності всього народу.

 

Окремий розділ виставки присвячений портретним зображенням дружини Новаківського Анни-Марії, що була його улюбленою моделлю та джерелом найбільшого натхнення. Також широко представлені портрети сучасниць художника, серед яких – Емілії Горникевич, старшої графині Квілецької, Л. Гогульської, також полотна “Жінка в саду”, “Портрет Галі Голубовської” та інші.

Значну частину представленої експозиції формують великі полотна та рисунки на тему релігії – “Мадонна” та величний образ “Мати Милосердя”, що став останньою роботою Новаківського. Відомо, що на їх створення художника надихнув Андрей Шептицький, який був його духовним наставником. Олекса Новаківський – митець, що сповідував особливе ставлення до жінки і в житті, і в мистецтві. Він формувався під впливом модерну, символізму та неоромантизму, відтак багато й охоче малював портрети сучасниць. У розумінні Новаківського жінка була втіленням усього прекрасного, чарівного й досі незбагненного.