У Львівській галереї мистецтв завершується експонування  виставки кераміки та живопису "Підсумовуючи пройдене" викладача кафедри кераміки Національної академії мистецтв, члена Клубу українських митців  Василя Боднарчука, приурочена його 60-літтю.

У вирі культурницьких вересневих подій ця виставка, на жаль, випала з уваги преси та зацікавленого загалу. Однак усе ж вартує окремого слова. І не лише через те, що представлені роботи викликають великий інтерес глядачів (за словами працівників Львівської галереї мистецтв, як ніколи, є чимало охочих ці твори придбати),  а й тому, що мова про митця, який (вперше виставившись самостійно уже в зрілому віці) зумів доволі швидко знайти у творчості власну стежку.

"Почавши творчий шлях від реалістичного чи навіть гіперреалістичного зображення, - аналізує експозицію доктор мистецтвознавства Орест Голубець, - художник нині сягає інтелектуальних динамічних форм експресіонізму чи геометричного абстракціонізму, що сприймається як ознака широти погляду, досвідченості і мистецької зрілості, яким уже не потрібна дріб'язковість та ілюзорна достовірність зображення. А щодо експозиції, то вона відповідає сучасним мистецьким тенденціям, коли стирається  межа між жанрами, різновидами і формами виразу".

Інакше кажучи, поєднання кераміки із живописом у рамках виставки органічне. Зберігаючи постійність щодо форм своєї кераміки (а Василь Боднарчук пропонує увазі камерну керамопластику - настінні пласти, тарелі тощо, виконані у живописно-графічній манері), художник часто-густо її обрамляє. Це наближає її до станкових картин і подекуди виглядає більш виграшним, аніж живописні полотна, куди, за свідченнями фахівців, митець вмонтовує свої етюди студентських років та ран­нього періоду творчості. 

Учасник понад сорока виставок, міжнародних пленерів та симпозіумів, Василь Боднарчук, утім, не переймається, що іншим "смакує" більше. Сьогодні для нього творити - це жити. І жити так, аби самому зі собою було цікаво...