Тиждень музики Мирослава Скорика у Львові

Минулого тижня  у Львові відбувалась вельми цікава мистецька акція, що приваблювала своєю динамічністю, барвистістю, розмаїтістю вражень. Мова йде про Тиждень музики Мирослава Скорика, присвячений 70-річному ювілею митця та врученню йому найвищої відзнаки держави - звання Героя України.  У рамках свята відбулись не лише концерти, але й репрезентативна міжнародна конференція "Митець на зламі тисячоліть між легкою і серйозною музикою", в якій взяли участь провідні учені з Австрії, Німеччини, Польщі, України; презентації монографії Любові Кияновської "Мирослав Скорик: людина і митець", нотної збірки "Фортепіанні твори М. Скорика" в редакції Оксани Рапіти та компакт-диска з його естрадними піснями 60-х років. Захід був достойно профі­нансований управлінням культури і туризму ЛОДА, до організації Тижня долучились Спілка композиторів України, Львівський театр опери і балету ім. С. Крушельницької, Львівська обласна філармонія, Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка, Українсько-австрійський центр співробітництва з питань освіти, науки, культури. Завдяки їх співучасті фестиваль вдався надзвичайно успішно.

Багатогранність творчості Мирослава Скорика обумовила абсолютну самодостатність кожного з концертів, тому єдино можливий вихід із ситуації для рецензента - жанр культурної хроніки, де кожна з граней таланту Маестро отримує свій кадр у калейдоскопі. А ще фестиваль укладається в конструкцію улюбленого жанру Скорика - партити, з її символічними зіставленнями частин. Обмеженість газетної площі змусила автора вдатись до телеграфного стилю, ескізно зазначаючи лише сутність події.

День перший: Увертюра

На відкритті окреслились головні характеристики як фестивалю, так і творчості Скорика в цілому: всесвітня популярність - адже солістами з львівським симфонічним оркестром під орудою Айдара Торибаєва виступили знамениті виконавці зі США (родом зі Львова) віолончелістка Наталія Хома та піаніст Володимир Винницький; провідний жанр - концерт, в якому шляхетне змагання соліста з оркестром набуває то рис сповіді (Віолончельний концерт), то алегорично відображає парадокси сучасного буття (Третій фортепіанний концерт); любов не лише до своєї, але й до чужої музики відобразилась у блискучих транскрипціях п'єс М. Равеля та каприсів Н. Паганіні.

День другий: Притча

Опера "Мойсей" не раз ставала полем естетичних баталій, та коли пристрасті вляглись, її сценічність, своєрідність виразу, спрямованість на широкого слухача стали очевидними. На фестивалі вона відбулася під батутою самого автора, тож в ній рельєфніше проявились драматичні, напружено-експресивні акценти. Зарубіжні критики відзначили у цій виставі виконавців партії Мойсея - Олександра Громиша, Поета - Ігоря Кушплера та Єгошуа - Олега Лихача, незмінне захоплення викликають декорації Т. та М. Риндзаків і балетна сцена поклоніння золотому тільцю, масштабні хорові сцени.

День третій: Галантний танець

Балет "Повернення Батерфляй" (балетмейстер С. Наєнко) під батутою Михайла Дутчака у панорамі фестивалю сприйнявся як вишукане танцювальне інтермецо. Образ оперної примадонни Соломії Крушельницької блискуче втілила у танці Анастасія Ісупова, її достойними партнерами виступили Євген Свєтліца (Пуччіні), Вікторія Ткач (Анна) та Віталій Рижий (Леонардо).

День четвертий: Монологи

Напрочуд вдалим мистецьким проектом стало виконання в один вечір всіх п'ятьох скрипкових концертів Маестро. Ці концерти були осмислені як єдина художня драма, що відбиває внутрішній світ композитора на різних етапах життя. Автором проекту виступив ректор Львівської музичної академії ім. М. Ли­сенка Ігор Пилатюк, якого музика Скорика супроводжує багато років і як виконавця, і як педагога, і як науковця. Отож він доручив виконання концертів своїм вихованцям - М. Ткачик, О. Гаргай, І. Гусар. М. Стрільбицькій та Н. Пи­латюку - і сам став за дириґентський пульт перед симфонічним оркестром оперної студії академії.

День п'ятий:
Арія - Perpetuum mobile

Вечір камерної вокальної та інструментальної музики об'єднав типові для Скорика полюси найвищого духовного одкровення та відвертої радості земного буття. Вокальна духовна музика (солістка - Соломія Приймак), з її ліричною сповідальністю дивовижно кореспондувала зі "світськими" партитами та популярним Диптихом у виконанні камерного оркестру "Академія" (керівник - Артур Микитка, дириґент Ігор Пилатюк). Віртуозність і феєрверк чуттєвої насолоди скрипкових "Поеми" та "Карпатської рапсодії" у виконанні Назарія Пилатюка логічно підвели до фінального сюрпризу - виступу самого Маестро в амплуа піаніста в його дотепних транскрипціях джазової музики для форте­піано з оркестром.

День шостий: Бурлеска

Скорик юний - у струнному Квартеті, написаному на 4-му курсі консерваторії і виконаному студентським квартетом ЛНМА ім. М. Лисенка, і зрілий - у недавніх дуетах для двох фортепіано; митець періоду музики до "Тіней забутих предків" та свого "відкриття Америки", такий різний, але завжди світлий і сильний! Відчуття стихійної сили струмувало з інтерпретації Першої скрипкової сонати славетним дуетом Лідії Шутко (скрипка) та Олександра Козаренка (фортепіано), іронію і ностальгію Другої скрипкової сонати тонко відчули юні Марія Стрільбицька та Євгенія Худавердян, а неперевершений гумор "Трьох екстравагантних п'єс" та джазових транскрипцій Л. ван Бетховена у просто-таки шампанському виконанні фортепіанного дуету Оксани Рапіти та Мирослава Драгана сповнив аудиторію цілковитим захватом.

День сьомий: Фінал

Прикметний штрих незвичного творчого альтруїзму: композитор обрав на завершення свого фесту оперу іншого автора, "На русалчин Великдень" М. Леонтовича, яку відредагував і оркестрував більш ніж 20 років тому, та один з останніх своїх творів - кантату "Гамалія" на слова Т. Шевченка. І знову сам став за дириґентський пульт. Академічна хорова капела "Трембіта" (художній керівник Микола Кулик) та симфонічний оркестр Львівської філармонії мали перед собою складне завдання: адже обидва твори - це масштабні і драматургійно багатопланові полотна, та професійні музиканти справились з цим завданням з честю.

Умисно не аналізувала рівня виконання на окремих концертах, оскільки музика Скорика розкрила колосальний творчий потенціал як зрілих, реномованих, так і зовсім молодих виконавців: протягом всього фестивалю не було жодного невдалого виступу. Це справді був ланцюг вершин без провалля і бляклих рівнин, парад таланту і натхнення!