До Національного музею у Львові повернули ще одну ікону, яку викрали у 1984 році з фондосховища у Вірменському соборі. Вдова російського колекціонера Міхаїла Де Буара (Єлізавєтіна), передала музею “Розп’яття з пристоячими” XV ст. з Черська (Берестейщина, нині – Білорусь). Тепер львівські музейники плекають надію повернути з Нідерландів ікону “Хрещення Христа в Йордані” другої половини XVI ст. із села Либохори, яка теж перебуває у приватній колекції.

Нагадаємо, у 1984 р. з фондосховища у Вірменському соборі викрали 22 ікони. Тоді зловмисники розширили тріщину в стіні і винесли ікони, які могли в неї пролізти. До сьогодні у музей вдалося повернути лише 12 викрадених шедеврів. Дев’ять ікон міліція знайшла по гарячих слідах, а доля тринадцяти довгий час була невідома. 

Як розповідає Ігор Кожан, директор Національного музею ім. Андрея Шептицького, першу ікону – “В’їзд Христа в Єрусалим” виявили в Німеччині, і німці її повернули музею. Друга – “Покров Богородиці” – повернулася до рідного музею лише кілька місяців тому – у липні цього року.  Її передав російський меценат Ігор Возяков. Для того, щоб довести, що ікона справді зі Львова, меценат майже два роки проводив різноманітні дослідження та експертизи і навіть спілкувався з міліціонером, який у 1984 р. розслідував крадіжку цієї ікони зі сховищ музею. Оціночна вартість ікони становить 350 тис. євро, реальної суми, яку меценат заплатив за неї, Ігор Возяков не розголошує. 

Минулого тижня до Львова повернулась і третя ікона. За словами Ігоря Кожана, ікону вдалося знайти завдяки Марії Гелетович, завідувача відділу давньо­українського мистецтва, яка впізнала ікону в каталозі виставки приватної збірки Єлізавєтіна (Де Буара), яка тривала в Царицино.

– Ми звернулися до Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через Державний кордон України, а та, своєю

чергою, до відповідних служб Російської Федерації про повернення до Львова “Розп’яття”. Після перемовин із вдовою російського колекціонера Міхаїла Де Буара (Єлізавєтіна) вона погодилась повернути ікону музею. Зараз ікона експонується у музеї, і всі охочі можуть її оглянути, – зазначив Ігор Кожан.

На іконі зображене Розп’яття з чотирма пристоячими. У первісному варіанті вгорі, над раменами хреста, було зображено двох ангелів у польоті з хустинками біля ликів. Однак, як стверджують експерти, через намагання змінити ікону, аби її не впізнали, зображення ангелів були змиті, як і написи над головами пристоячих, залишки написів біля ангелів, а також золочення на тлі й обрамленні. За словами Марії Гелетович, щоб ідентифікувати ікону, довелося провести низку наукових досліджень та експертиз, адже була лише нечітка чорно-біла світлина пам’ятки. 

Варто зазначити, що зараз у музеї працюють над тим, щоб повернути ще одну з викрадених ікон. Несподівано звістка про її місцезнаходження надійшла з Нідерландів. 

– Йдеться про ікону “Хрещення Христа в Йордані” другої половини XVI ст. Вона є із празникового іконостасу села Либохори Турківського району Львівщини. Сподіваємося, що незабаром вона повернеться до музею, адже це одне із найповніших зображень іконостасів другої половини XVI ст. Про її знаходження нам повідомив Інститут християнських досліджень у Нідерландах через українське посольство. Зараз вони допомагають вести перемовини з колекціонером, у збірці якого вона перебуває, – розповів Ігор Кожан. При цьому додав, що шанси на повернення пам’ятки досить великі, оскільки сучасні колекціонери негативно ставляться до крадених артефактів, особливо релігійної атрибутики.