Понад 70% українців за останній рік не купували і не читали книг сучасних українських авторів. Якщо ж усе-таки ішли в книгарні, то основним критерієм вибору видання (окрім змісту) була його вартість

Початок XXI століття мав позначитись на поширеності друкованих книг – чимало дослідників, вказуючи на зростання популярності їх електронних відповідників та збільшення продажів планшетів, пророкували книгам повільну смерть. Свого часу подібні міркування висловлювали і щодо театру, який мав відійти у домовину завдяки телебаченню, і щодо преси, читача у якої мав відібрати інтернет.
Про ці пророкування говорити не будемо, а щодо книжок, то, схоже, що проб­лема полягає в іншому: книгарні сповнені видань, різноманітні книжкові форуми багаті на відвідувачів, однак сучасна література не так часто знаходить читача, особливо – українська. Два тижні тому “Пошта” уже писала про державну підтримку українських книг, а цього разу хочемо ознайомити вас з іншою стороною – покупцями. Нещодавно проведене дослідження “R&B Group” привертає увагу і рідко досліджуваною темою, і неод­нозначними висновками.
Отож, як встановили соціологи, більшість (71%) українців за останній рік не купувала книг сучасних вітчизняних авторів. Тобто читає сучасну українську літературу лише третина громадян. Найбільшою популярністю серед них користується Ліна Костенко, яка минулого року випустила свій перший прозовий роман. Ліна Василівна повернулася і на полиці книгарень, і в медіа-простір, відтак отримала, згідно з даними соціологів, увагу 10% українців. Серед читачів популярні також Василь Шкляр (3,7% українців купували його книги за останній рік), Марія Матіос (2,2%), Ірена Карпа (2,1%), Оксана Забужко (2,0%), Лада Лузіна (1,9%), Юрій Андрухович (1,6%), Сергій Жадан (1,3%), Марина та Сергій Дяченки (1,3%), а також Любко Дереш (1,2%). Приблизно такою ж є ієрархічна послідовність за спроможністю вплинути на громадську думку. Щоправда, 45% опитаних вважають, що в Україні немає письменників, які здатні формувати думку громадськості, а 36% не змогли назвати імена, хоч сказали, що такі є.
Якщо зважати на дані щодо впливу на світогляд, то, як доводять соціологи “R&B Group”, сучасні українські автори визначили формування світогляду 3% українців. Сучасні російські автори теж обмежились впливом на аудиторію у 3%, а сучасні західні літератори ще менше – 2%. Якщо вірити соціологам, світогляд 32% українців формувався під впливом російських класиків, а 25% –українських. Західні класичні автори формували засади лише 4% опитаних. Загалом на це запитання третина дала негативні відповіді: 17% сказали, що таких осіб немає, а 13% не змогли відповісти на запитання. Головним критерієм вибору книги (окрім її змісту) є ціна видання. Третина українців обирає книгу, зважаючи на вартість. Для 15% важливою є мова, якою написано твір.
Ще у докризовий період соціологи помітили тенденцію до зниження кількості покупців книг. Експерти із “GfK Ukraine” у своєму дослідженні ринку книг в Україні засвідчили, що зменшення кількості покупців книг тривало із вересня 2006 року. І щокварталу спад частки цих покупців становив близько 2 – 3%, знизившись у підсумку із  42% у вересні 2006 року до понад 30% у березні 2008-го. Це, нагадаємо, дані передкризового періоду. При цьому зменшення купівлі книг фахівці із “GfK Ukraine” теж пояснювали подорожчанням літератури, яке відбулося 2007 року.
Тепер поглянемо на інші дослідження “GfK Ukraine” – аналіз купівельної спроможності українців. Згідно зі зведеними даними за 2010 рік, понад 30% українців доходів вистачає лише на харчування (9% із них все-таки змушені заощаджувати навіть на цьому), аби купити одяг, взуття, вони накопичують гроші або позичають. Людей із середнім рівнем достатку минулого року було близько 60% (доходи 40% із них дозволяють купувати їжу та одяг без проблем, на усе інше – теж змушені заощаджувати).
Тобто третина українців, які купують книжки, найімовірніше, є читачами, які можуть собі дозволити купівлю книг. Ті ж, кому не вистачає доходів, змушені обмежуватися іншим – тим, що не потребує зайвих грошей чи зусиль.