У Львові запрацювала Школа перформансу
Сьогодні, коли діти пішли до школи, експериментатори у площині актуального мистецтва теж вирушили на навчальні студії. Уже традиційно в рамках Днів мистецтва перформансу у Львові в нашому місті під орудою відомого польського митця Яноша Балдиги запрацювала Школа перформансу, яка цьогоріч триватиме лишень чотири дні (від 1-го до 4 вересня) і в якій візьмуть участь 50 художників – як маститих, так і початківців.
Властиво, ця школа діє не сама по собі, а в ракурсі Тижня актуального мистецтва (що цього разу має дещо інший формат), хоча і школа, і “MediaDepo” залишились незмінні. Інакше кажучи, ще по завершенні минулорічного Тижня склалося так, що організатори – галерея “Дзиґа” в особі її мистецького куратора художника Володимира Кауфмана та Інститут актуального мистецтва – вирішили перетворити його у бієнале через те, що авторські проекти потребують як якісного опрацювання, так і якісного відбору. Тобто року для цього замало. Але самостійні фести вирішили не чіпати. Більше – супроводити школу перформансу кількома незалежними перформансами, які б ілюстрували шляхи руху в цій площині.
Серед іншого минулого понеділка у Львівському палаці мистецтв відкрився спільний проект Влодка Кауфмана (інсталяція) та Олега Сусленка (живопис). Як розповів “Пошті” мистецький куратор “Дзиґи”, в основу усіх незалежних перформансів цього разу організатори вклали ідею поєднання на одній території митців, які раніше ніколи разом не працювали. І подивитися, що з цього вийде.
“Зокрема, про те, що в цьому залі, – коментував Володимир Кауфман. – Первісно я вирішив запрезентувати третю частину свого проекту “Карпаторозділ” (який я вже показував у “Дзизі” та у столичному Музеї сучасного мистецтва, хоча щоразу ця інсталяція виглядала інакше). Сьогоднішнім результатом я справді задоволений. Олегів абстрактний живопис настільки цікаво поєднався з таким, здавалося б, непоєднуваним реалістичним інсталяційним матеріалом, як сухі стовбури дерев, що цей матеріал почав дійсно жити. Інакше кажучи, агресивна побудова на конт­растах дала не тільки цікаву, а й несподівану версію. І що важливо, особисто я вже бачу кілька нових варіантів цього дійства”.