Міністерство культури не підтримало “Солодку Дарусю”

Міністерство культури і туризму України відмовилося фінансувати поїздку Івано-Франківського обласного академічного театру з виставою “Солодка Даруся” за однойменним романом Марії Матіос на 40-й фестиваль “Дні української культури у Польщі”. Про це в коментарі УНІАН постфактум повідомила сама письменниця. Вона пояснила, що організатори фестивалю запросили до себе виставу “Солодка Даруся” через те, що, на їхню думку, цей спектакль – “цілком органічний для європейської сцени і може докорінно змінити думку про сучасне театральне мистецтво України”. Але Міністерство культури України цю поїздку театру до Польщі фінансувати відмовилося. Однак поляки виставу все ж побачили – допоміг народний депутат від Партії регіонів Ян Табачник. За словами Марії Матіос, у той час, коли польський глядач, “стоячи 15 хвилин аплодував івано-франківським акторам, які виступили в місті Кошаліні”,  в українську амбасаду у Варшаві “прийшла телеграма з Міністерства культури України з повідомленням про неможливість приїзду театру через фінансові труднощі”. До слова, цю виставу “Солодка Даруся” у постановці Ростислава Держипільського з аншлагами зіграли уже 78 разів (зокрема, неодноразово також у столиці та на гастролях у Канаді).

“Німі ночі” воскресили тапера

На Одеському кінофестивалі “Німі ночі”, де показували класику німого кіно 1920-х, відродили забуту професію тапер. Це музикант, зазвичай піаніст, який грає під час показу німого фільму. Професія зникла з появою звукового кіно. Живий музичний супровід до старих фільмів створювали сучасні музиканти. Зокрема, музичний супровід до стрічки “Пристрасті Жанни д’Арк” (1928)  на очах глядачів творив джазовий піаніст Юрій Кузнєцов. “Коли супроводжую фільм музикою, – коментував згодом цей музикант, – то подібний до автогонщика, який моментально має вирішити – тиснути газ, гальма чи перемкнути коробку передач? Стрічку бачив уперше, тому імпровізував. Не встигав читати титри, вони французькою. Не розумів, що відбувається на екрані, про що говорять інквізитори. Тому повністю поклався на інтуїцію. Єдине, що знав – Жанну д’Арк все одно спалять. Найбільшим компліментом були слова глядачів, що вони навіть не читали титри – музика все розказала”.

Майкл Джексон заспівав із Джанет. Посмертно

Джанет Джексон виконала пісню “Scream” дуетом зі своїм покійним братом Майклом Джексоном на концерті в Лондоні. Джанет співала свою частину пісні, а голос Майкла лунав у запису. Концерт, на якому виступив цей незвичний дует, відбувся у лондонському “Альберт-холі”. Він став частиною світових гастролей співачки “Number Ones: Up Close and Personal”. Турне відбувається на підтримку альбому найкращих пісень виконавця. Майкл і Джанет Джексон записали дует “Scream” для платівки Майкла “History: Past, Present and Future, Book I”. Альбом, виданий студією “Epic Records”, надійшов у продаж 16 червня 1995 року. Кліп на цю пісню, знятий Марком Романеком, вийшов в ефір улітку того ж року. Кар’єра Джанет Джексон, наймолодшої із зоряного сімейства Джексонів, розпочалася 1976 року, коли вона вперше з’явилася в музичному телешоу “The Jacksons”. Її перший альбом вийшов 1982 року, коли співачці було 16 років. Успіх прийшов до співачки після третього альбому “Control”, а найуспішнішою її платівкою став “Rhythm Nation 1814”. За майже тридцять років своєї музичної кар’єри Джанет Джексон продала понад 100 мільйонів платівок.