Її керамічні босоніжки хочеться приміряти, а на керамічні подушечки прилягти – ілюзія комфортності цих речей є доволі великою. Хоча авторка – Яніна Миронова, перша персональна виставка живопису та кераміки якої відкрилася у Львівській галереї мистецтв, – і не ставила собі за мету запропонувати ці речі до щоденного вжитку.
Хотіла іншого – показати, чого навчилася і що вийшло у підсумку постійних творчих експериментів за останні кілька років. А оскільки є людиною позитивною, наділеною вміннями жартувати та іронізувати, то і її виставка “Життя смугасте” – така, що провокує відчуття легкості, динаміки та добрий настрій.
“Це виставка незвичайна, – говорив на відкритті завідувач кафедри художньої кераміки Львівської національної академії мистецтв Орест Голубець, – і насамперед через те, що свої твори в залах поважної національної галереї показує молода особа, яка ще навчається в академії, але вже встигла проявити себе як виразна творча особистість. Кераміст за освітою, яку здобуває, Яніна Миронова, зуміла знайти себе і як художник-живописець, відшукати той пластичний код, який робить її творчість несхожою на будь-яку іншу”.
А це такитак. Уродженка Донецька та випускниця Донецького художнього училища, а нині студентка Львівської національної академії мистецтв, Яніна Миронова, стрімко увірвавшись у сучасне мистецтво, шляхом нескінченних творчих пошуків та експериментів виробила почерк, який вирізняє художницю серед багатьох інших.
Як наголосив на відкритті виставки проректор ЛНАМ Роман Яців, Яніна Миронова має настільки велику шану до своєї індивідуальної манери, що це дозволяє їй – учасниці багатьох мистецьких проектів та пленерів – не загубитися там, а навіть вести перед в ідеях. “Ця життєрадісна і привітна дівчина  не замикається в традиційних тлумаченнях, що таке вид мистецтва, – продовжив мистецтвознавець, – а вдало все синтезує, легко освоючи різноманітні  форми та практики”.
“Її живопис яскравий, виконаний у чистих, локальних кольорах, – пише в антоації до виставки її куратор Ірина Сорокіна. – За стилістикою його можна назвати примітивним, наївним мистецтвом, проте за смисловим навантаженням він швидше символічний із безліччю повторюваних елементів та любов’ю до дрібних деталей”.
Зрештою, не тільки до деталей, а й до світу в цілому. Завжди усміхнена та життєрадісна, Яніна Миронова і творить так само – тепло, з любов’ю і всім на радість. Вона згоджується: людське життя й справді смугасте, але хто ствердив, що ці смуги мають бути тільки чорно-білими?