На кого приємно подивитися у Львові
Львів – місто культурне, тож всі світові тренди автоматично стають частиною його культурного життя. Проте якщо привезти театральну трупу чи оркестр складно і такі свята, як, наприклад, приїзд Еміра Кустуріци, геніального режисера та безшабашного музиканта, чи Вінтона Марсаліса, найвідомішого трубача світу, є непересічними, але все ще рідкісними подіями, то демократичне кіно найлегше долає кордони і дає можливість відчути себе у контексті світових подій, не виходячи з дому. Отже, говорячи про відеоновинки Львова, сьогодні хочемо зосередити увагу на двох видатних кіноперсоналіях, які, хоч особисто до нашого міста ніколи не приїздили (може, звичайно, ніколи і не приїдуть), утім делегують до нас свою творчість. Тож цими вихідними (і не тільки) у львів’ян є можливість подивитися нові фільми за участю двох володарів цьогорічного “Оскара” – Наталі Портман та Коліна Ферта.
Отож, маємо чотири драми, чотири погляди на внутрішній світ людини, чотири фільми про те, як часто обставини можуть бути сильнішими від нас. Або про те, як ми можемо бути сильнішими від обставин.
Хай живе король!
Британська драма “Король говорить!” стала лідером за кількістю отриманих статуеток Американської кіноакадемії, зокрема й основних, – стрічка здобула призи за режисуру та як найкращий фільм року. Щодо виконавця головної ролі Коліна Ферта, то він отримав “дядечка” як найкращий актор.
Історична драма “Король говорить!” розповідає про 1920 – 1930-ті роки Великобританії. Дія починається у 1925 році, коли майбутній король Георг VІ, що страждав від сильного нервового затинання, намагався виступити із промовою на стадіоні Вемблі перед відкриттям імперської виставки. Через проблеми з дикцією виступ був жахливий – тисячі британців не змогли розібрати слів спадкоємця престолу. Майже через десять років він, як і раніше, безуспішно намагається позбутися цієї вади, звертаючись до різних логопедів. Проблема загострюється у 1936 році, коли Георгу потрібно вступити на престол, а з його мовою це неможливо. Фільм знято із британським класом, на найвищому професійному рівні. І якщо хтось скаже, що проблеми короля Георга VІ нікого не цікавлять, запитаю: чому ж тоді мільйони людей зовсім недавно, затамувавши подих, стежили за весіллям його правнука?
Балетна трупа Лінкольн-центру в Нью-Йорку планує нову постановку балету “Лебедине озеро”. Прима-балерина Бет Макінтайр (Вайнона Райдер) змушена залишити сцену. На головну роль претендують кілька молодих балерин, серед яких Ніна Сеєрс (Наталі Портман).
Хореограф Тома Леруа (Венсан Кассель) не впевнений, чи Ніна – ідеальний кандидат на роль. Він вважає, що вона прекрасна в ролі Білого лебедя, але занадто правильна дівчинка для ролі Чорного. Втім він дає балерині шанс... Але варто відразу згадати, що режисером картини є Деррен Аранофскі, який виробничі драми чи фільми про буденну американську мрію не знімає. Тож на глядача чекає напружений трилер, а фільм уже дочекався венеційського “Золотого лева” та “Оскара” для Наталі Портман. Сподіваємося, що і Львів гідно оцінить нову кінематографічну подію.
Чомусь, коли стрічка “Кохання та інші обставини” була у кінопрокаті, її назвали комедією. Якщо розглядати її саме у цьому жанрі, то тоді вона є повним провалом. Проте ця картина надзвичайно точно і тонко прописує усі нюанси трагедії, депресії, втрати. Проте від початку картини про те, що відбулося із головною героїнею, ми не знаємо, збираючи причини її поведінки як пазл. Головна героїня – юрист Емілія Грінліф (Наталі Портман) – переживає трагедію: її новонароджена дочка Ізабель померла, проживши всього один день. Емілія впадає у глибоку депресію: вона не в змозі працювати, її мучить безсоння, любов до чоловіка згасає не за дні, а за години. Знов знайти смак до життя героїні допомагає спілкування з п’ятирічним пасинком, стосунки з яким спочатку складаються не найкращим чином.
Режисура від дизайнера
“Самотній чоловік” – екранізація роману Крістофера Ішервуда. Режисером стрічки став знаменитий дизайнер одягу Том Форд, причому він став першим режисером, який сам профінансував створення фільму. Головну роль виконав Колін Ферт, який отримав за цю роль свою першу оскарівську номінацію. Його герой – Джордж Фальконер, британець, гей, професор літератури в Південній Каліфорнії у 1962 році. Він намагається повернути собі сенс життя з моменту автокатастрофи, яка сталася 8 місяців тому і в якій загинув його партнер Джим. Сім’я Джима навіть не дозволила Джорджеві бути присутнім на похороні. Зрозуміло, враховуючи основний фах Форда, у фільмі зроблено акцент на відтворення деталей та образів шістдесятих років. Як і “Чорного лебедя”, “Самотнього чоловіка” вперше побачила Венеція. Тепер тонку психологічну драму для себе відкриватиме Львів.