Виставка “Гротеск у сучасному мистецтві”, організована інформаційно-мистецьким центром “365”, яка відкрилася у Музеї етнографії та художнього промислу, задекларувала: цей цікавий проект живе.
Справа в тому, що вперше зорганізована у 1998 році у рамках ширшої ініціативи “Мистецтво на зламі тисячоліть”, така щоразу нова тематична експозиція згодом була заявлена як щорічна. Навіть більше – як всеукраїнська. Однак через певні обставини проект перестав існувати. І тільки зараз організатори взялися за те, аби його відновити.
Цьогорічний “Гротеск у сучасному мистецтві” – п’ята виставка на обрану тему.
29 художників, як знаних (Роман Романишин, Олег Денисенко, Петро Старух, Ігор Хода та інші), так і початківців, презентували роботи, які, на їхню думку, стимулюють іронічно ставитися до дійсності. Бо таке ставлення означає вияв максимального ступеня свободи, за допомогою якої можна імпровізувати на банальні теми. А відтак – звичне побачити по-новому і через це глибше його зрозуміти. Фахівці стверджують, що іронія – це зміна знаку переживання ситуації з мінусу на плюс, це перетворення того, що людині важко пережити, чи того, що вороже до неї, на протилежне.
“У творенні популярного нині анімаційного гротесково-казкового світу, – акцентує куратор виставки і керівник центру “365”, доктор мистецтвознавства Орест Голубець, – ми ніби намагаємося віднайти порятунок від здатної шокувати реальності. У нашому посттоталітарному просторі гротеск набуває особливого забарвлення. Властиво, гротеск, іронія, сміх стають тут дієвими інструментами виявлення рудиментів минулого. Вони допомагають шукати ефективні шляхи подолання існуючих проблем, недоліків кожного із нас і суспільства в цілому”.
А в розмові з “Поштою” Орест Голубець зауважив: в емоційних нюансах цьогорічний “Гротеск у сучасному мистецтві” став сумнішим, трагічнішим. Очевидно, через реалії сьогодення, у яких комічне і сатиричне, гротескове і парадоксальне дуже близьке до межі, за якою вже зовсім недалеко до розпачу і трагедії. “Однак лише гумор, – наголошує Орест Голубець, – весела вдача та оптимізм спроможні нас врятувати і протистояти безглуздості, жорстокості, обмеженості і цинізму, якими пронизане наше життя. Тому треба сміятися над ними... і сміятися над нами, долати комплекси та упередження, старатися бути такими, як ми є, бо наші постійні перевтілювання надто кумедні...”