Зупинити домашнього тирана

У  Львові найбільше кривдників мешкає у Сихівському та  Шевченківському районах, найменше – у Галицькому

У  Львові найбільше кривдників мешкає у Сихівському та  Шевченківському районах, найменше – у Галицькому

На Львівщині, як і загалом в Україні, у 2010 році кількість зареєстрованих випадків вчинення насилля в сім’ї зросла. Йдеться і  про фізичне, сексуальне, і про психологічне насилля в родинах. Цьогоріч у Львові та області по допомогу до управлінь у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та правоохоронців звернулося майже 2 тисячі осіб, які стали жертвами насилля у родині. Такі дані оприлюднив начальник управління у справах сім’ї та молоді Львівської ОДА Андрій Рожнятовський.

Статистика свідчить: понад 50% громадян України потерпає від насилля у сім’ї впродовж життя. 35% жінок, які опиняються у лікарні з тілесними травмами – жертви домашньої тиранії. На жаль, стереотипи, які існують у суспільстві, та слабкий захист жертв на законодавчому рівні, перетворили це явище на справжню епідемію. Факт залишається фактом – здебільшого про домашнє насилля його жертви не повідомляють у правоохоронні органи. Аби протистояти насильству, необхідно знати, куди скривдженим звертатися по допомогу, та більше довідатися про свої права.

Жертвам домашнього насилля передусім потрібна психологічна підтримка. За словами Геннадія Бардовського, директора Центру соціально-психологічної допомоги, люди приходять у важкому стані й лише згодом вони можуть повністю розповісти, що сталося у сім’ї. “Не маємо права вказувати людині, як вона має вчинити. Обговорюємо різні варіанти, що людина може робити у таких ситуаціях, кажемо, як можна зберегти сім’ю, або навпаки – деякий час пожити окремо чи розлучитися”, – зазначає Геннадій Бардовський. Людина самостійно вибирає, як саме їй вчинити. Іноді вибір є досить неоднозначний. Головним фактором вирішення проблеми є внутрішня реабілітація людини.

“Були випадки, коли жінки зуміли протидіяти насиллю у своїй сім’ї. Чоловіки їхні пили і часто знущалися з них. Так, коли одна з них прийшла у наш центр, її будинок обікрали друзі чоловіка. Усі наші працівники думали, що ця історія завершиться розлученням. Проте ця жінка не тільки зберегла сім’ю, вона зуміла скерувати чоловіка на лікування”, – розповідає директор центру.

Ба більше, досить часто члени родини, які потерпають від насилля, змушені ще й фінансово виручати кривдника. Власне сьогодні активно вивчають альтернативи покарання для таких людей. Зокрема, за словами Володимира Лиса, начальника служби у справах дітей Львівської ОДА, покаранням для домашніх кривдників були громадські роботи. “Зазвичай є так, що з домашнього кривдника стягують штраф. У цьому випадку сім’я потерпає двічі – і фізично, і матеріально. Тому ми пропагуємо покарання через громадські роботи”, – акцентує Володимир Лис.

Наслідки домашнього насильства можуть передаватися від покоління до покоління. Безперечно, для цього не потрібно боятися говорити про це вголос та вміти захищати свої права. Ну і, звісно, потрібна постійна спільна робота правоохоронців, соціальних служб, кризових центрів та громадських організацій, щоб запобігти насиллю в родинах та у суспільстві загалом.

Обласне управління у справах сім’ї та молоді планує у 2011 році створити низку короткометражних фільмів на цю тематику. “Маємо створити моду на добрі стосунки, на дотримання правил поведінки, щоб люди зрозуміли, що це є нормою. Якщо нам вдасться зробити короткометражні фільми, рекламні та соціальні ролики, і вони будуть зрозумілі, то суспільство буде саме в змозі дати оцінку тим людям, які вчиняють насилля”, – каже Андрій Рожнятовський.

Якщо Вам потрібна допомога, то варто звертатися на Національну гарячу лінію з питань протидії насилля – 0800500335 (безкоштовно), а також на 368 (безкоштовно для абонентів МТС та Київстар). 

Вікторія Листопадська
 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4166 / 1.57MB / SQL:{query_count}