Богдан Шкарада, екс-керівник міліції ЛьвівщиниБогдан Шкарада, екс-керівник міліції Львівщини, про наркозлочинність, акцент на профілактичній роботі та нічні клуби 

Ситуація з наркоманією в Україні просто жахає – за останні 17 років кількість наркоманів у країні зросла майже вп’ятеро! Якщо в 1993-му на обліку перебувало 33 500 наркозалежних, то зараз – уже майже 160 тисяч. Це офіційні цифри МВС України, але реально наркоманів у рази більше. На катастрофічну ситуацію в нашій державі вказує і статистика Всесвітньої доповіді ООН про наркотики за 2010 рік: близько півмільйона українців пробували опіати, природні наркотики на основі макової соломки, хоча б один раз упродовж останнього року. За споживанням опіатів Україна вийшла на третє місце в Європі після Росії та Естонії.

“У боротьбі з наркозлочинністю правоохоронці мають боротися передусім із причинами, а не наслідками! Потрібно проводити серйозну профілактичну роботу, – наголошує “Пошті” Богдан Шкарада, екс­-керівник міліції Львівщини, а нині начальник служби безпеки одного з банків (загалом має 33-річний досвід роботи у правоохоронних органах). – Нині немає комплексної цілеспрямованої роботи. Міліціонери зациклилися на статистиці. Це треба відкинути й ефективно  боротися з проблемою, арештовуючи серйозних збувачів дурману!”

Боротьба слабенька

– Міліція рапортує мас-медіа про наступальну боротьбу з наркозлочинністю. На Вашу думку, наскільки ефективною сьогодні є ця робота в Україні загалом?

– Наркобізнес на рівні з проституцією та торгівлею зброї є надзвичайно прибутковим. На жаль, на людському горі наркоділки заробляють дуже великі гроші! І це зло швидко розповсюдилося в Україні. Вважаю, що нині правоохоронні органи борються лише з наслідками наркозлочинності. Ніхто з причинами не боровся і не бореться й досі! Ба більше, навіть із наслідками силовики борються дуже слабенько... На жаль, досі в Україні маємо так звану “палочну систему” – щоб більше виявити. Поза тим у всьому світі роблять акцент, щоби наркозлочинів було менше. Кажу про те, що, якщо одного року підрозділ виявив 100 наркозлочинів, а наступного року ця цифра сягне 90, керівництво це розкритикує. Мовляв, чому менше виявили, має бути більше. Натомість за кордоном, навпаки, прагнуть, щоб таких злочинів було менше.

–  Отож, із чим же бореться міліція?

– У 80% зі споживачами наркотиків. Але цих людей треба лікувати! Також борються з людьми, які сіють мак. Скажімо, коли був представником міністра МВС в області, вивчав ситуацію з посівами маку. Власне тоді на Львівщині виявили 530 фактів посівів маку, зокрема у понад 300 випадках до відповідальності притягнули жінок пенсійного віку (з них 149 – пенсіонерки, яким понад 80 років!). Хіба це потенційні злочинці?! Насамперед це провина тих, хто мав проводити профілактичну роботу серед населення, мав попередити громаду, що не можна цього робити, детально  розтлумачити законодавство. Якби це дільничний інспектор зробив вчасно і належним чином, бабуся б не сіяла мак і не мала би проблем зі законом згодом. Лише заборони сіяти мак замало. Тут мають працювати дільничний і сільський голова. І нарешті лише у 10% (!) силовики борються зі збувачами-посередниками наркобаронів. Фактично мова про дрібних розповсюджувачів дурману… Загалом на Львівщині з наркозлочинністю правоохоронці борються аналогічно, як у всій Україні. Єдине, що цього зла є менше, ніж на сході. Тут радше більше схильних до чарки…

Досвід Голландії

– А як би Ви особисто боролися з наркозлочинністю? Зокрема, який спосіб боротьби з наркоманією Ви вважаєте найбільш ефективним?

– Свого часу працював із експертами Ради Європи. Побував у Голландії. У цій країні дозволені легкі наркотики. Зокрема, марихуана… Власне цікавився, як тамтешні поліцейські борються з наркоманією. Є кілька висновків. Передусім потрібні комплексна державна та регіональні програми боротьби з наркоманією, де має бути залучена низка структур – міліція, освіта, медицина, органи державної влади, громадські організації та студентські колективи. Певен: одна міліція з цією ситуацією не впорається! Профілактикою потрібно займатися ще з дитсадка та школи, як це комплексно роблять у Голландії. Мова не про лекції, а показ спеціальних тематичних мультфільмів і кінофільмів. Там діти на власні очі бачать, що це за зло. А у фільмах, які показують у школах, до молоді звертається не поліція, а наркомани. Останні закликають не вживати дурману, бо це страшна біда… Також там заохочують поліцейського, в чиєму районі з кожним роком усе менше таких злочинів. Висновок: потрібна профілактика індивідуальна, загальна та серйозно має працювати медицина з наркозалежними. Наступний етап, і це головний акцент, – зусилля силовиків мають бути скеровані на боротьбу з наркобізнесом, себто збувачами дурману, на перекриття каналів надходження наркотиків, зокрема і з-за кордону (в тому числі важких). Також потрібна серйозна робота з наркозалежними – їх треба лікувати!

Про спокуси та кадрове ядро

– Як відомо, наркотики на наші терени потрапляють через кордони – з Польщі, через Росію зі Середньої Азії. Цьому ж як-не-як мусить хтось сприяти – митники, прикордонники, міліціонери?

– Найбільше прикриття наркобаронів відбувається на місцях правоохоронними структурами. Наркобарони за великі гроші можуть купити будь-кого…

– Власне у Львові за останні роки не бракувало випадків, коли затримували правоохоронців, які “дахували” чи брали хабарі у збувачів наркотиків.

– Де великі гроші, там найбільша спокуса!

– На Вашу думку, чи є професійне ядро у службі УБНОН?

– Стабільного професійного ядра, на жаль, немає. У нас постійно є пертурбації та звільнення. Працює молодь, яка не має досвіду і якій бракує професійності. Власне  у молоді найбільша спокуса до великих грошей… Часто-густо працюють на власну кишеню, а не реально борються з наркозлочинністю. Загалом постійні кадрові пертурбації призводять до того, що оперативники займаються вільним пошуком – немає цілеспрямованої  боротьби. Отож, має бути стабільний колектив, де працюватимуть професіонали та буде серйозний контроль за їх діяльністю. Загалом не бачу серйозних кадрових призначень – себто, людей, які мають загострене почуття відповідальності та справедливості.

– Скажіть, будь ласка, як Ви оцінюєте те, що обласне управління з боротьби з незаконним обігом наркотиків очолює правоохоронець не місцевий, а який приїхав до нас зі столиці? (Кирило Самойленко – досі обіймав посаду начальника УБНОН міліції м. Києва – “Пошта”).

– Щоб якісно боротися з наркозлочинністю, треба бути професіоналом та знати специфіку області. Бо у протилежному випадку, результату не буде. Загалом я за місцеві кадри. Певен: треба виховувати своїх керівників та готувати професійні кадри. Повторюся – боротися треба не наслідками, а з причинами! Правоохоронцям потрібно боротися з попитом, його треба постійно зменшувати.

Про нічні клуби та “золоту молодь”

– Не секрет, що центрами розповсюдження дурману є нічні розважальні клуби. Чому там все ніяк не наведуть ладу?!

– Так, контроль відсутній. Оперативники мають слідкувати, щоб туди наркотики не потрапляли. Думаю, що це реально! Не затримують збувачів, бо, схоже, щось від цього мають… Має бути чітко прописано: якщо у клубі виявляли наркотики, його власника мають право позбавити ліцензії.  Контролювати такі речі має передусім власник клубу.

–  Дуже багато молоді Львівщини втягнуто у наркозалежність. Чимало батьків у страшному розпачі і вже навіть не знають, як витягнути сина чи доньку з біди.

– Власне батьки найперші мають спілкуватися та працювати з дітьми. Попередити куди легше, аніж потім боротися з наслідками! Щойно батьки на ранній стадії бачать, що дитина вживає наркотики, треба бити на сполох і терміново лікувати сина чи доньку, щоб завтра не було пізно.

–  Золота молодь шукає гострих відчуттів і витрачає гроші на важкі наркотики. Шокує й те, що молодь на вулицях міста вільно говорить про наркотики! Це навіть модно…

– На жаль… Це свідчить про те, що в суспільстві немає цьому серйозного супротиву. Якби в суспільстві про це говорили і били на сполох, можливо, мали б іншу ситуацію. Держава нічого не робить у цьому керунку – демократія… Яка серйозна робота була за останній час щодо цієї проблематики?! Якщо держава сьогодні не заб’є серйозну тривогу, ми знищимо свою націю! Потрібен професійний підхід та перейняття досвіду в іноземців. Сьогодні й Церква про це зло говорить, але люди не чують..

– Наркоманія – це ще й причина збільшення кількості злочинів.

– Звісно! Наркомани скоюють крадіжки, розбійні напади. Коли під кайфом, то можуть скоїти і  вбивства, адже їхні дії неадекватні. Мене дивує, що на телебаченні немає серйозних програми щодо профілактики наркоманії! Навпаки – телебачення нині сприяє поширенню наркотиків.

До теми

Дослідження за підтримки ЮНІСЕФ і ВООЗ під назвою “Здорова поведінка дітей шкільного віку” (HBSC), яке охопило більше як 35 країн світу, засвідчило, що хоча б один-два рази в житті наркотики пробували 35% українських старшокласників і 50% учнів ПТУ