До кінця 2010 року кредитну заборгованість державних підприємств виставлять на продаж. Комерційні банки, своєю чергою, теж почали продавати кредитні забов’язання пересічних громадян

На тлі розмаїття політичних баталій події в економіці для більшості громадян минають, зазвичай, майже не помітно. Пересічному обивателю важко дати раду із законодавчими новаціями, які інтенсивно продукує уряд. У нагромадженні циркулярно-приписних “наворотів”, що не тільки суперечать, а подекуди навіть виключають один одного, годі розібратися і досвідченому фахівцеві. Тож більшість з нас просто не уявляє, що власне відбувається і чого ж очікувати у разі набуття чинності того чи іншого нормативного документа, народженим у стінах Кабміну чи окремих міністерств.

Те, про що ми говоритимемо сьогодні, зачіпає інтереси простого люду не менше, ніж нові фіскальні наміри уряду.

В облозі ворога

Знано, що для того, аби успішно відбити якийсь напад, треба визначитися із тим, хто і з якою метою на тебе гострить зуби. Якщо проаналізувати останні повідомлення із фінансових фронтів, стане очевидним, що державні та приватно-комерційні установи, які контролюють грошові потоки, вже визначилися з головним противником. Про затягування фінансового зашморгу на шиї пересічного українця, який мав необережність влізти у борги, “Пошта” писала ще на початку серпня. Відомо, що 1 серпня набув чинності Закон “Про судоустрій та статус суддів”, а разом з ним – і зміни до Цивільно-правового кодексу у частині, що спрощує процедуру стягнення позик. Суд тепер має право одноосібно видати наказ про примусове стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг лише на підставі заяви позивача і без розгляду справи у присутності відповідача.

Повідомити боржника про таке рішення суд мусить упродовж трьох днів, на оскарження передбачено 10 днів.

Утім не будемо повторювати сказане раніше (охочим ознайомитися із матеріалом, радимо почитати “Пошту” за 19 серпня).

Цікавішою нам видається позиція прем’єр-міністра Миколи Азарова, який зауважив, що він про таке... не чув.

Проте, попри незнання глави уряду, комунальні борги – ще квіточки. Мова йде вже про продаж боргів, точніше – можливість їх стягнення третьою стороною, що фактично стає потічком “чесного” заробляння великих грошей із сумними наслідками для позичальника.

Продані кредити

Як повідомило видання “Дело”, “Альфа-Банк” продав колекторській компанії “Credit Collection Group” пакет проблемних споживчих кредитів – 40 тисяч “одиниць” – номінальною вартістю близько 600 млн грн. Зауважимо,  це вже друге таке придбання CCG в Україні. У листопаді минулого року вона придбала такий же “проблемний” пакет на суму 930 млн грн у “Правекс-Банку”. За непідтвердженою інформацією, за це колектори заплатили близько 3,5 млн грн – 0,4% його номінальної вартості.

Скільки CCG виклала за борги “Альфа-Банку”, наразі не відомо. Як повідомив її гендиректор Гжегож Копаніаж, ціна угоди не може бути озвучена через конфеденційність. Експерти ж припускають, борги продали за дріб’язок, порівняно із їх первинною вартістю. Дисконти при купівлі протермінованих кредитів в Україні коливаються у межах 90 – 99%. Отже, “Альфа-Банк” міг отримати не більше як 20 млн грн.

Загалом, колекторський бізнес, враховуючи обсяги проблемних кредитів, набуває нині популярності в Україні (за оцінками експертів, нині в нас працює понад 100 потенційних боргових продавців і не менше трьох великих та до семи дрібних покупців). За оцінками, колекторам вдається стягнути 150 – 170 % від того, що вони сплачують за купівлю таких пакетів.

Такі угоди вигідні й банкам, бо вони позбавляються “поганих” активів, що важливо для потенційних інвесторів. Крім того, банки можуть нарощувати активи у рамках так званого нормативу адекватності капіталу та не мають проблем із адмініструванням кредитів. Експерти передбачають, що найближчим часом портфелі проблемних кредитів виставлять на продаж  “Правекс-Банк”, “Альфа-Банк”, “Райффайзен Банк Аваль” тощо.

Щодо CCG, то компанія надалі скуповуватиме борги. І вже не тільки пересічних позичальників. Гжегож Копаніаж каже, що хоче купити борги на загальну суму в 1 млрд грн. Це будуть не лише борги за споживчими кредитами, а також і борги малих та середніх підприємств. Загалом, за оцінками експертів, за підсумками цього року обсяг викуплених у банків проблемних боргів становитиме близько 500 млн дол.

Поле неоране

У цілому, попри прибутковість бізнесу, в діяльності колекторських компаній не все так гладко, як їм того хотілося б. Наприклад, ще минулого року Мін’юст заборонив банкам  надавати колекторам інформацію про своїх клієнтів. І взагалі, не зовсім зрозуміло, яким чином колекторська діяльність вписується у правове коло і які права та обов’язки мають колектори? Адже, наскільки  відомо, закону, який би регламентував таку роботу, немає.

Та, за даними Нацбанку, протермінована кредитна заборгованість зростає щомісяця. Її частка лише за серпень зросла в абсолютному вираженні майже на 2 млрд грн – з початку року на 21,9 % – і становила на початок вересня вже 85,23 млрд грн, себто 11,6% від загальної суми виданих кредитів. Щоправда, тут постає низка питань фінансово-правового характеру.

Позбувшись боргів несумлінних клієнтів (банки,  зважмо, продають здебільшого так звані беззаставні кредити, повернути які законним шляхом дуже важко), банк фактично списує їх на свої збитки. Отже, наскільки правомірно стягувати гроші з того, чого вже не існує?

І взагалі, із продажем цих боргів – “туман яром”. Колектори самі визнають, що повертають не більше половини сум виданих кредитів. Хоча стосується це, щоправда, лише випадків, коли вони отримують від фінустанови тільки право на стягнення  заборгованості. Значить, банки все одно борги списують. Відтепер ситуація зміниться, бо компанії передаватимуть вже не права, а борги.

Як конкретно діятимуть колекторські компанії після купівлі боргів колишніх клієнтів того чи іншого банку, наразі сказати важко. Хоча припустити можна. Тим паче, колекторським компаніям не треба витрачати кошти, як банкам, на адміністрування придбаних “активів”. Тож гроші із “жертви” без особливих проблем можна витягувати усе її життя. І з нащадків, певно, теж.

Тим часом уряд теж вирішив позбавлятися своїх проблемних кредитів. Мінфін має наміри до кінця року  виставити на продаж борги підприємств за залученими державою або під державну гарантію кредитами на загальну суму 1 млрд 780 млн дол. Продаж прав боргових вимог проводитимуть на відкритих аукціонах.

Отож, боргові зобов’я­зання й справді стають ходовим товаром. За інформацією НБУ, за неповні два тижні, що минули після випуску ПДВ-облігацій взамін невідшкодованого податку на додану вартість та їх появи на рахунках підприємств-експортерів, компанії вже встигли продати їх на 4,7 млрд грн – майже половину того, що було випущено. У відсотковому показнику – це 28 % від усього задекларованого до емісії обсягу таких облігацій. Іноземні інвестори придбали на понад 2 млрд грн ПДВ-облігацій, решта залишилося вітчизняним банкам та інвесткомпаніям. Кожен заробляє, як може і де може. В наших нових економічних реаліях інше значення не має.