Українці дуже уважно стежили за «маршем на москву», який наприкінці минулого тижня організував сумнозвісний євгеній пригожин та його пвк «вагнер». Адже що більше росіяни сваряться між собою, більше вбивають одне одного, то краще для нас. Але пригожин дуже швидко «здувся», і в результаті потенційний переворот на росії перетворився просто на тему, яку продовжують обговорювати українські та іноземні експерти, висуваючи абсолютно різні теорії причин і наслідків цього «заколоту» пригожина. 

Що це взагалі було, хто насправді за цим стоїть, чи пригожин дійсно зірвався з кремлівського повідка, але в останній момент злякався, чи все це було театральною постановкою, але тоді для чого? Питань багато й різні експерти дадуть вам різні відповіді на них. Не будемо зараз зупинятися на усіх цих конспірологічних теоріях. За останні дні їх було так само забагато, як і мемів у соцмережах на цю тему. Зробимо лише кілька висновків.

Переворот на нинішній росії можливий. Зникла ілюзія того, що путін контролює абсолютно все в рф. Бо путін, як і пригожин, продемонстрував, що є «балаболом». У відеозверненні можна говорити все, що завгодно, а ось у підсумку вийшло «перемир’я» за посередництва самопроголошеного президента білорусі лукашенка та кількох людей з оточення путіна. Якщо ці чи інші люди з оточення путіна дійсно захочуть здійснити «транзит влади», то мають багато шансів на успіх, лиш би не зупинялися в останній момент. І якщо цей «марш на москву» колись і можна буде назвати початком кінця рф, то цей початок ще розтягнеться у часі. 

Здається, що на ситуацію на фронті цей пригожинський «марш на москву» не вплинув. «Україна, безсумнівно, спробує скористатися хаосом, спричиненим пригожиним, але, на думку американських офіційних осіб і незалежних аналітиків, не було жодних миттєвих оборонних прогалин, які можна було б використати. І марш пригожина, принаймні згідно з попереднім аналізом, не змусив жодні російські підрозділи в п’ятницю чи суботу залишити свої позиції на півдні чи сході України, щоб стати на захист москви», – мовиться у матеріалі видання The New York Times. 

Інше питання у тому, що тепер незрозуміло, чи пвк «вагнер» продовжуватиме відігравати якусь роль у російсько-українській війні. Разом зі своєю (чи насправді не своєю) кишеньковою армією пригожин мав передислокуватися у білорусь. Що залишиться від пвк «вагнер», скільки цих зеків-терористів залишиться під контролем російської регулярної армії, чи довго ще житиме пригожин і що буде з його головними командирами? На ці питання ще зарано було давати впевненні відповіді. Але за даними російських ЗМІ, станом на 26 червня у білорусі почали зводити табори для дислокації «вагнерівців». Начебто перший табір на вісім тисяч осіб почали дуже швидко будувати в розташованих за 200 км від кордону з Україною Осиповичах Могильовської області. Хоча моніторинговий телеграм-канал «Беларускі Гаюн» спростував інформацію росЗМІ про початок будівництва таборів для «вагнерівців» у білорусі.

У «марші на москву» начебто брали участь 25 тисяч «вагнерівців», хоча про це заявив сам пригожин і невідомо, чи названа кількість була правдивою. Сам пригожин після недоперевороту на росії на деякий час зник з публічного простору. Впродовж 26 червня з’являлися різні повідомлення про те, чи він уже в білорусі, чи ще ні. Та не будемо зупинятися на пересуванні самого пригожина. Розглянемо, наскільки небезпечним для України буде розташування пвк «вагнера» в білорусі, якщо ця приватна армія зеків ще існуватиме.

Тема ймовірності повторного російського нападу з білорусі постійно циркулює в нашому інфопросторі. Зараз такий сценарій обговорюють, і причиною стало саме те, що «вагнерівці» мали б базуватися у білорусі. На потенційну небезпеку звертають увагу не лише українці. Колишній голова Генерального штабу Великої Британії, генерал Річард Даннатт в коментарі Sky News вже заявив, що українська влада повинна захиститися від можливої атаки «вагнерівців» на Київ з білорусі.

«Якщо пригожин залишив навколо себе ефективну бойову силу, то він знову становить загрозу для українського флангу, найближчого до Києва, звідки почалася війна», – заявив Даннатт. 

Але тут потрібно розуміти кілька важливих нюансів. Саму ймовірність повторної російської атаки зі сторони білорусі виключати не потрібно. І наше військово-політичне керівництво за останній рік часто повторювало, що така ймовірність існує, але вона мінімальна. Бо з моменту звільнення Київщини та північних областей від рашистських окупантів навесні минулого року, ворог на наших північних кордонах не збирав такого угрупування, що могло б здійснити наступальну операцію на цьому напрямку. Також після звільнення територій на півночі України наші військові займалися посиленням оборони україно-білоруського кордону, будували фортифікаційні споруди. Також Україна змушена утримувати на цьому кордоні частину військ і бути постійно готовою до ймовірного нападу. Якщо вірити нашій владі, то за останній рік у різних українських областях, що межують з білоруссю, ми тільки те й робили, що готувалися до ворожого наступу, хоч наступ і був малоймовірним.

Чи змінює ситуацію кардинально присутність пвк «вагнер» у білорусі? Як уже зазначалося, туди мала приїхати частина «вагнерівців», про точну кількість ще було зарано говорити. Та станом на момент підготовки цього матеріалу, передумов для повторного ворожого нападу було мало.

«З приводу заяв щодо можливої участі пвк «вагнер» у нападі на нашу територію з боку республіки білорусь . Хочу всіх запевнити, що ситуація у північній операційній зоні залишається стабільною та контрольованою. Наші війська продовжують нарощувати оборонні засоби. У посиленому режимі працюють всі служби – від розвідки до інженерних військ. Наразі не спостерігається ані нарощування техніки, ані живої сили противника. Кордон держави під надійним захистом в режимі 24/7. Якщо ж таке станеться і ворог спробує перетнути державний кордон, для них це буде не що інше, як самогубство. Наші воїни готові дати гідну відповідь будь-кому, хто наважується перетнути державний рубіж зі зброєю в руках», – про це 25 червня заявив командувач Об’єднаних сил Збройних сил України Сергій Наєв.

Про те, що зараз малоймовірним є наступ пвк «вагнер» на Україну з території білорусі, кажуть й військові експерти. «Для того, щоб по-справжньому ударити з півночі, щоб нам було дошкульно, їм потрібен 40-тисячний корпус, 825 танків, 2500 броньованих машин і до 1000 артилерії. Хто їм це надасть – мені важко зрозуміти», – зазначив в ефірі 24 каналу військовий експерт Петро Черник 26 червня.

«Та кількість «вагнерівців», яку перекинуть в білорусь, не вплине на ситуацію на півночі України. Їх замало для того, щоб прорвати наші кордони, які добре укріплені», – зазначив у коментарі focus.ua військовий експерт Павло Нарожний. 

«Щоб розібратися, наскільки це все реалістично, хочу нагадати про два епізоди цієї повномасштабної війни. Коли російська армія вторглася на територію України з білорусі, то був використаний ресурс 40 тисяч особового складу. При цьому це були не зеки чи «мобіки», а елітні війська. 40 тисяч елітних підрозділів з повною штатною комплектацією техніки, найбільш сучасною по міркам російської армії, навіть із досвідом бойових дій (Сирія), в броску на Київ виснажилися та обезкровилися за лічені тижні, і через місяць із колосальними втратами втікали назад – у білорусь. Другий епізод – Бахмут. Пвк «Вагнер» 10 місяців намагалася захопити невеличке містечко і в результаті оголосили про його взяття, захопивши 98% і залишивши нетронутими вхідні ворота по трасі 0504, через які зараз Сили оборони України повертають контроль в місті. І тоді у пвк «вагнер» був піковий ресурс. За різними оцінками, у різні періоди наступу на Бахмут пвк «вагнер» мала від 20 до 30 тисяч і навіть більше особового складу. Більша частина цієї маси була похована в районі Бахмута. Ось два епізоди цієї війни, на які треба звернути увагу, щоб відповісти на питання… Навіть якщо прігожин і погодиться наступати на Київ, як пишуть деякі видання, то якими є його шанси? Шанси не на взяття Києва, а на те що прігожина візьмуть на в’їзді до Чернігівської області… Загалом, враховуючи ті лінії оборони і той ресурс, що зараз розміщені на північному плацдармі, пвк «вагнер», навіть у союзі із білоруською армією, не мають можливості захопити Київ, а вторгнення завершиться для них ще швидше, аніж для їхніх «елітних попередників», – про це пише у телеграмі військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

Тож для українців поки нічого не змінюється. Триває контрнаступ ЗСУ на півдні та сході, і саме від його результатів залежатиме подальший перебіг війни. А щодо ймовірності повторного наступу ворога з білорусі, то так само як і впродовж минулого року готуємося до найгіршого, але не панікуємо. Очевидно, що підготовка військ до наступу на нашому кордоні має бути помітною. Поки цього не фіксувалося. І ще військові експерти згадували про те, що ймовірний наступ на Україну з білорусі може стати самогубством для пвк «вагнер». Тому навіть виникає питання: у разі відповідного наказу пригожин буде його виконувати? Чи, можливо, ми побачимо ще одну серію «маршу на москву»? І ще раз поставимо питання про те, чи довго існуватиме пвк «вагнер» з пригожиним у білорусі. Бо увечері 26 червня путін зробив ще одне відеозвернення, в якому чітко дав зрозуміти, що прагне залучити якомога більше «вагнерівців» до російської регулярної армії. Він одночасно і засуджував заколотників, і хвалив «вагнерівців», які й виконували роль заколотників. А імені пригожина у цьому відеозверненні навіть не згадав. Тож виглядало так, що ті «вагнерівці», які будуть у білорусі з пригожиним, залишатимуться для путіна заколотниками і зрадниками. А що з ними робитиме лукашенко? На момент підготовки цього матеріалу видавалось, що саме білорусь матиме більше проблем від «вагнерівців».

Зрозуміло, що пригожин не є самостійним гравцем, і люди, які за ним стоять, ще можуть його використати у внутрішньополітичних російських іграх, хоч уже і не на повну силу. Власне, живий пригожин вже може бути свідченням слабкості путіна. Багато експертів припускають, що пригожина можуть вбити в білорусі. 

«Путін не пробачає зрадникам. Навіть якщо він скаже пригожину, щоб той йшов у білорусь, він все одно зрадник, і я думаю, що путін ніколи цього не пробачить. Цілком можливо, що ми побачимо, як пригожина вб’ють у білорусі. Але це важка дилема для москви, тому що поки пригожин має певну підтримку, він є загрозою, незалежно від того, де він перебуває», – таку думку висловила ексочільниця московського бюро CNN, дослідниця країн колишнього СРСР та експертка з питань Росії Джилл Догерті.