Близько 14 млн жителів України стали біженцями через російське вторгнення в Україну. «Сім’ї та громади були зруйновані та викорінені. За понад три місяці близько 14 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки, більшість з них жінки та діти – масштабів та швидкості такого переміщення ще не знала історія», – мовиться в заяві кризового координатора Організації Об’єднаних Націй (ООН) в Україні Аміна Авада.

В ООН зазначили, що через війну понад три мільйони українських дітей були змушені перервати освітній процес. Також там наголосили, що щонайменше 15,7 млн українців потребують гуманітарної допомоги, а ще сотні тисяч жителів України не мають доступу до води та електроенергії. Водночас в ООН побоюються, що з настанням зими життя мільйонів українців може опинитися під ще більшою загрозою.

Мільйони людей стали внутрішньо переміщеними особами, за кордон через війну виїхало майже сім мільйонів осіб, свідчать дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ). Водночас потік людей на в’їзд в Україну через її західний кордон уже майже місяць перевищує потік на виїзд. Сумарно чистий приплив в Україну за цей час становить близько 184 тис. осіб – це рекордні показники від початку війни, повідомив Інтерфакс-Україна з посиланням на дані Державної прикордонної служби. Загалом від початку війни до Польщі в’їхало з України 3,7 млн осіб, а виїхало у зворотному напрямку 1,8 млн. 

«Не потрібно боятись, що українці не повернуться додому. Статистика конфліктів показує, що 80% біженців повертаються після завершення війни, з них 50% повертаються ще до її завершення», – заявив радник міністра внутрішніх справ Віктор Андрусів. Він наголосив, що зараз спостерігається стійка тенденція повернення українців додому. 

За його словами, умови життя за кордоном дуже рідко є хорошими. «В більшості випадків українцям доводиться винаймати дороге житло або жити в умовному спортзалі. Крім того, важко знайти кваліфіковану роботу, оскільки потрібно знати мову, до того ж на професійному рівні», – каже Віктор Андрусів.

Крім того, уряди країн Європейського Союзу, зокрема Польщі, починають поступово обмежувати надання допомоги вимушеним втікачам. Як повідомив заступник голови МВС Польщі та повноважний представник уряду країни у справах біженців Павел Шефернакер, з 1 липня окремим категоріям біженців припинять виплачувати щоденну допомогу на харчування та житло в розмірі 40 злотих на особу (близько 280 грн). «Ми переконані, що багато людей у Польщі здатні стати незалежними та адаптуватися», – зазначив він. При цьому допомогу продовжать отримувати багатодітні сім’ї, вагітні, люди з інвалідністю. 

Нагадаємо, що польський уряд у спеціальному акті про допомогу біженцям з України спочатку гарантував пільгу на перші 60 днів. Місяць тому він продовжив цей термін ще на 60 днів. Далі дію цього закону продовжувати не будуть.

«Ми виплачуємо величезні соціальні кошти – від 300 злотих для кожного до 500 плюс злотих на кожну дитину та надаємо інші соціальні вигоди. Крім того, ми бачимо, що багато українців шукають роботу та знаходять її. Ми хочемо стимулювати решту до активності. Чотири місяці повного захисту – це, на наш погляд, достатній термін», – розповів Павел Шефернакер виданню Rzeczpospolita.

Він пояснив, що рішення польського уряду зумовлене дуже великими видатками на утримання біженців. Зокрема, Сілезьке воєводство оцінило поточні видатки на 115 тис. біженців у 190 млн злотих на місяць, із яких щоденні виплати по 40 злотих на людину становлять 160 млн. «Ми тільки розпочинаємо широкий спектр заходів, спрямованих на активізацію українців до працевлаштування. Вже 14 тисяч з них, зокрема 11 тисяч жінок, знайшли легальну роботу в нашому регіоні. Чекаємо на спеціальний акт, який допоможе профінансувати навчання та курси навчання польської мови, що неодмінно допоможе їм знайти своє місце на ринку праці», – пояснила Аліна Кухаржевська, речниця Сілезького воєводства.

Наприкінці травня польський заклад соціального страхування (ZUS) почав перевіряти, чи залишаються в країні люди, які отримують польські соціальні виплати за програмою «500 +». Щойно громадянин України, який оформив допомогу, перетинає кордон, інформація про це автоматично з’являється в базі даних ZUS. А оскільки право на отримання соцвиплат автоматично припиняється, якщо громадянин відсутній у Польщі понад 30 днів, які даються на 18 місяців, мігранти втрачають право на отримання, зокрема 500 злотих на дітей. 

Втім, якщо з українським кордоном легше, значно важче контролювати, якщо українці виїжджають не на батьківщину, а до інших країн Європейського Союзу. Через відсутність прикордонного контролю всередині ЄС ZUS отримує інформацію про переміщення особи, лише якщо вона офіційно працевлаштовується в іншій країні чи звертається там по пільги або соціальну допомогу. Отже, щоб не втратити можливість отримання соцвиплат у Польщі, громадяни не повинні перебувати за межами країни понад 30 днів протягом наданих 18 місяців легального перебування.

В непростій ситуації опинилися й ті біженці, які виїхали за кордон на власному автотранспорті. У Польщі вже зафіксовані акції протесту через стрімке подорожчання пального, що спричинене відмовою від постачання російської нафти через нафтогін «Дружба». До початку російського вторгнення середня ціна пального на польських заправках становила 5,97 злотих (41 грн) за літр 95-ого бензину та 5,99 злотих за літр дизеля. Зараз ціна літра бензину А-95 становить 7,55 злотих (52 грн), а дизельного пального – 7,13 злотих (50 грн) за літр. Водночас бензин найдорожчої марки А-98 вперше в історії коштує 8 злотих (55 грн), повідомляє Ukraina.pl. 

Аналітики кажуть, що найбільше за заправку 95-тим бензином зараз платять водії в Підкарпатському воєводстві – 7,62 злотих за літр. В Опольському воєводстві найвищі ціни на 98-ий бензин – здебільшого його продають за 8,24 злотих за літр. Дизельне пальне вартістю 7,18 злотих за літр є найдорожчим у Нижній Сілезії, Малопольському та Західнопоморському воєводствах.

Аналітики прогнозують, що пальне дорожчатиме. Впродовж найближчого тижня прогнозована середня ціна за літр 98-го бензину може сягнути позначки 8,25-8,57 злотих, за бензин марки 95 – 7,70-7,94 злотих, за дизель – 7,33-7,48 злотих, а за літр автогазу – 3,56-3,66 злотих.

Ще в гіршій ситуації опинилися ті, хто знайшов притулок в Угорщині. Уряд цієї країни наприкінці травня запровадив обмеження на заправку на АЗС для автомобілів з іноземними реєстраційними номерами. Наразі йдеться про ті автозаправні станції, де уряд фінансує знижку на пальне. На звичайних АЗС з ринковими цінами заправка авто з іноземними номерами дозволена й надалі. 

Керівник офісу прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуйяш пояснив, що в країні з’явилося таке явище як «бензиновий туризм» і зловживання замороженою ціною на пальне. Також він вчергове розкритикував керівництво Європейського Союзу за запроваджені проти росії санкції. За словами Гуйяша, саме санкційна політика Брюсселя спричиняє зростання цін, зокрема, на пальне та енергоносії. 

Натомість Європейська комісія розпочала розслідування, щоб дати офіційну оцінку діям Будапешта щодо обмеження на заправку автівок з іноземними номерами. «Має бути цілком зрозуміло, що вільне переміщення товарів та послуг на внутрішньому ринку є нашою найсильнішою перевагою в забезпеченні постачання на всій території ЄС», – заявили в Єврокомісії. Там наголосили, що обмеження можуть бути виправдані лише на основі таких переважних підстав як громадський порядок, громадська безпека чи здоров’я населення або інші неекономічні обов’язкові вимоги, встановлені прецедентним правом. Відповідно до директиви про послуги, країни ЄС повинні забезпечити, щоб компанії не дискримінували одержувачів послуг, застосовуючи вищі ціни через національність або країну проживання одержувача, а диференційований підхід допускається лише в тому разі, якщо відмінності прямо обґрунтовані.

Непросто й тим біженцям, які користуються громадським транспортом. Нагадаємо, що із 1 червня для українських біженців скасували безкоштовний проїзд у громадському транспорті Німеччини, Польщі, Болгарії, Швейцарії та Чехії. Але залишили можливість пільгового проїзду. У Німеччині для громадян України запровадили абонемент на всі види міського транспорту та проїзд у регіональних потягах за дев’ять євро. У Чехії абонемент на всі види громадського транспорту коштуватиме близько семи євро.

Водночас є й добра новина – ЄС готує спеціальні правила для загальноєвропейського визнання українських водійських прав. Про це йдеться у відповіді німецького уряду на запитання депутатки Клари Бюнгер, повідомляє Європейська правда з посиланням на Spiegel. Депутатка хотіла дізнатися, чи планує федеральний уряд винятки, оскільки новий іспит з водіння в Німеччині спричинить для біженців значні витрати, потребуватиме часу і матиме перешкоди, зокрема, у вигляді мовного бар’єра. Крім того, багатьом біженцям потрібні водійські права для отримання роботи.

Іноземцям, які проживають в Німеччині та приїжджають з країн, що не входять до ЄС, зазвичай дозволяється керувати автомобілем протягом шести місяців з водійськими правами своєї країни. Після цього потрібне водійське посвідчення, видане в Німеччині.