Такий прогноз у вівторок, 26 квітня, оприлюднило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ). За інформацією ООН, Україну вже були змушені залишити близько 5,2 млн людей. Окрім тих, хто виїхав за кордон, понад 7,7 млн осіб є внутрішньо переміщеними особами всередині країни. «Такого масштабу кризи, зокрема швидкості виїзду людей, ми за останній час не бачили», - наголосила Шабія Манту, речниця УВКБ.

За квітень виїхало понад 1,2 млн українців, тоді як у березні країну залишили 3,4 млн людей. Найбільше українців виїхало до Польщі - нині їх там 2,9 млн. У Румунії - 774 тис. осіб, Угорщині – 490 тис., Молдові - 433 тис., Словаччині – 355 тис. осіб.

Тим часом Альфред Кеммер, директор європейського департаменту МВФ, вважає, що в середньостроковій перспективі українці можуть допомогти в подоланні нестачі робочої сили в Європі. «В довгостроковій перспективі, Україна хоче, щоб біженці повернулись. Чим раніше це відбудеться, тим краще. Однак, дехто з біженців може залишитись на довгий період, і це буде позитивом для Європи, бо в середньостроковій перспективі в Європі не вистачає робочої сили», – заявив він в інтерв’ю Голосу Америки.

Наразі на платформі «Робота для українців за кордоном» (helpukrainians.jooble.org), створеним сайтом із пошуку роботи Jooble, що працює в понад 70 країнах світу, майже 2,5 тис. актуальних вакансій від роботодавців.

За словами Ірини Палієнко, представниці СЕО Jooble Ukraine, наразі на ринку бракує пропозицій у порівнянні з тією кількістю людей, які шукають роботу. Після розміщення нової позиції надходить близько 70 дзвінків – і вакансію закривають протягом години. «Ми підтримуємо роботу платформи в ручному режимі й перебуваємо на постійному зв’язку з роботодавцями, адже важливо підтримувати актуальність пропозицій і вчасно прибирати з сайту закриті вакансії, щоб не витрачати час і не відволікати шукачів», – цитує Ірину Палієнко mind.ua. Крім дефіциту вакансій, існує ще й гендерний перекіс пропозицій: більшість пропозицій роботи розраховані на чоловіків, тоді як роботу шукають насамперед жінки. 

На сайті, крім власне інформації про вакансії, можна також знайти:

• перелік документів, які необхідні для працевлаштування;

• поради, як безпечно знайти роботу;

• рекомендації з оформлення резюме,

• інформацію про виїзд за кордон для тих, хто планує зробити це найближчим часом.

Щоб привернути увагу роботодавців в усьому світі до проблеми працевлаштування українських біженців, Jooble разом з Parimatch, Happy Monday, а також у партнерстві з Глобальним договором ООН в Україні оголосили про запуск спільної ініціативи Give a Job for UA («Дайте роботу українцям»). Мета ініціативи – об’єднати зусилля в пошуку вакансій для понад 5 млн українців, котрі були змушені залишити свої домівки.

Як повідомив минулого тижня аналітичний центр компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal з посиланням на дані міністерства родини і соціальної політики Польщі, в цій країні вже понад 77 тис. українських біженців розпочали роботу за спеціальним законом, який дає спрощений доступ до ринку праці. Половина з них виконує нескладну фізичну роботу - 47,5%. Ще 14,1% - працівники промислових підприємств, 10,3% працевлаштовані в сфері послуг і торгівлі, 8,5% - офісні працівники та 4% - спеціалісти. Найбільша кількість працевлаштованих - у промислово розвинених воєводствах: Мазовецькому з центром у Варшаві, Нижньосилезькому (Вроцлав), Малопольському (Краків) й Поморському (Гданськ).

«Польський ринок праці поволі підлаштовується під поточну ситуацію і невідворотні зміни в міграції: українські чоловіки у найближчому часі до Польщі не повернуться, тому підприємства намагаються переорієнтувати виробничі процеси під жінок. За ці два воєнні місяці ми працевлаштували більше жінок, ніж чоловіків. В основному, вони працюють на підприємствах харчової промисловості та логістичних складах з графіком, який дозволяє мати час для догляду за дітьми. Часто жінки свідомо обирають фізичну роботу, щоби мати можливість психологічно «переключитися» після пережитих жахіть війни», - розповіла Анна Джоболда, директорка Департаменту рекрутації агенції Gremi Personal. 

Польський економічний інститут (PIE) оцінив загальну кількість робочих місць для жінок, які очікуються протягом найближчих трьох місяців, у 253 тис. вакансій. «Жінкам буде важче працювати в будівельній галузі, але у виробничому секторі це здається можливим. Дослідження PIE показує, що працевлаштування мігрантів планується, насамперед, виробниками продуктів харчування, напоїв, текстилю, електроніки та меблів. Працевлаштування біженців планує майже кожна третя сервісна компанія. Мігранти можуть знайти роботу в готельному бізнесі та сфері громадського харчування, індивідуальній сфері обслуговування (наприклад, перукарі, косметологи), а також у компаніях, які надають ІТ-послуги», - цитує Катажину Дембковську, керівницю групи економічного прогнозування PIE, «Юридична газета».

Натомість не все так добре в іншій сусідній з Україною державі, яка прийняла майже 355 тис. українців. Влада Словаччини хотіла полегшити ситуацію для українських вчителів і психологів, які після початку війни виїхали до цієї країни, але досягла протилежного результату, пише у вівторок, 27 квітня, Європейська правда із посиланням на aktuality.sk.

Новий закон lex Ukraine діє в Словаччині від З березня. Він мав полегшити отримання роботи українським вчителям та психологам. Втім, як стверджують профільні асоціації: Словацька палата вчителів та Словацька палата психологів, закон виявився дискримінаційним і ставить українських вчителів у суттєво невигідне становище. 

Основною проблемою є отримання необхідного сертифіката доброчесності та висновку клінічного психолога. «Ми вважаємо, що проходження клінічного огляду словацьким психологом є дискримінаційним, оскільки психолог не має для цього ні дієздатності, ні правового регулювання. Крім того, він не знає української мови і навіть не має для цього українських інструментів тестування», – описав проблему президент Словацької палати вчителів Володимир Чермоман.

Як наслідок, зараз у Словаччині працевлаштовано мінімум українських працівників. За даними, словацького міністерства освіти, в цій сфері наразі працюють лише 34 українські співробітники. Проте, в основному, це… прибиральники та інший непедагогічний персонал. Проблема поглиблюється тим, що спрощення прийняття на роботу українських вчителів мало би спростити навчання в Словаччині українських школярів-біженців.