Найбільше людей переїхали до Республіки Польща (РП). За даними прикордонної служби цієї країни, з 24 лютого україно-польський кордон перетнули вже понад 1,6 млн біженців з України. Також багато людей знайшли прихисток в Угорщині, Словаччині, Румунії, Молдові та Німеччині.

Дані по кожній країні різняться та змінюються кожного дня. Хтось осідає в сусідніх з Україною державах, хтось мандрує далі до родичів чи друзів: до Італії, Іспанії, Нідерландів, Британії та навіть Швейцарії. Але всіх їх об’єднує одне: вони вірять, що вже незабаром навіжений кремлівський карлик зламає собі карк, і вони повернуться на Батьківщину. Зрештою, ніхто не сумнівається, що «все буде Україна!».

Українці, які під час війни перетнули кордон ЄС, мають два варіанти: звернутися за тимчасовим захистом або отримати статус біженця. Міністерство закордонних справ (МЗС) України оприлюднило права українців, які вони отримують разом із тимчасовим захистом у країнах ЄС, та розповіли, куди звертатись. Детальна інструкція опублікована на фейсбук-сторінці міністерства.

Тимчасовий захист не означає отримання статусу біженця, втім, особи, які отримали тимчасовий захист в ЄС, можуть у будь-який час подати заявку на отримання статусу біженця. В МЗС звертають увагу, що статус біженця та статус особи під тимчасовим захистом суттєво відрізняються (у строках прийняття рішення про надання статусу, свободі вибору місця проживання, можливостях пересування, обсязі допомоги тощо). 

З огляду на те, що кожна країна імплементує ці міжнародні статуси у власне законодавство з певними відмінностями, МЗС рекомендує приймати рішення щодо отримання того чи іншого статусу лише після отримання повної інформації від офіційних органів країни вашого перебування. Закордонні дипломатичні установи України оприлюднюють контактну інформацію таких органів, а також посилання на відповідні першоджерела (зокрема, у перекладі українською) на інтерактивній мапі https://tripadvisor.mfa.gov.ua та сторінках посольств/консульств у фейсбуці.

• громадяни України, які вимушено покинули Україну 24 лютого 2022 року або після цієї дати в результаті військового вторгнення російських військ;

• особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року;

• члени сімей перших двох категорій, у тому числі чоловік/дружина (включаючи і незареєстровані шлюбні відносини, якщо такі відносини визнає відповідна держава ЄС) та їх неповнолітні неодружені діти або діти їх чоловіка/дружини (без різниці, чи вони народжені у шлюбі чи поза шлюбом, чи усиновлені), а також їх близькі родичі, які проживали разом з ними у складі сім’ї на момент вторгнення Росії до України, і які повністю або переважно перебували на утриманні осіб з перших двох категорій;

• громадяни третіх країн, які легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсного дозволу на постійне проживання, виданого відповідно до законодавства України, та які не можуть повернутися в безпечних та довготривалих умовах до своєї країни або регіону походження.

• дозвіл на проживання на період тимчасового захисту (на один рік з можливістю продовження);

• доступ до роботи (вимоги очікування шість місяців на відміну від отримання статусу біженця в цьому випадку не має);

• доступ до освіти. Діти до 18 років мають право навчатись у закладах освіти на рівні громадян країни перебування;

• забезпечення житлом (заселення у центр чи надання засобів для проживання);

• доступ до соціального забезпечення;

• доступ до медичного обслуговування;

• право на відповідну інформацію про тимчасовий захист;

• можливість отримати статус біженця в майбутньому;

• можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент. 

Конкретні права особи, яка звернулась за наданням тимчасового захисту визначаються внутрішнім законодавством конкретної країни ЄС. Тому для того, щоб ними скористатися, потрібно звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни, які займаються питаннями тимчасового захисту. Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою їм мовою їхній статус та права.

У РП набув чинності закон про підтримку громадян України, які прибувають до країни внаслідок війни, розв’язаної Росією. Чинність закону охоплює період з 24 лютого, коли РФ розпочала війну проти України. 

Зокрема, спецзакон передбачає надання біженцям з України ідентифікаційного коду (PESEL), їх перебування у Польщі визнаватиметься легальним упродовж 18 місяців. Через дев’ять місяців біженці зможуть подавати документи на отримання дозволу на тимчасове перебування в Польщі упродовж трьох років.

Андрій Дещиця, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Польща, повідомив, що із 16 березня отримати код PESEL можна буде в будь-якому органі муніципальної влади РП. «Однак я відразу ж прошу вас про терпіння. Незалежно від того, коли ви зареєструєтесь, ви отримаєте підтримку. Нас дуже багато, тому постараймося не скупчуватися в установах відразу ж першого дня. Польські чиновники зроблять все, щоб допомогти нам, але не зможуть впоратися з усіма відразу. Де шукати детальну інформацію? Перевіряйте її на довіреному державному сайті: gov.pl/ua, який оновлюється на регулярній основі», - повідомив дипломат.

Відповідно до закону, українці зможуть легально працевлаштуватися, отримати доступ до безкоштовної медицини. Українські учні та студенти матимуть змогу продовжити навчання у школах та університетах. Завдяки новому закону особам, які нададуть біженцям з України житло та харчування, виплачуватиметься допомога з розрахунку приблизно 1,2 тис. злотих на місяць (близько 8,5 тис. грн). Допомога виплачуватиметься максимально упродовж 60 днів. Польська держава також виплатить одноразову допомогу біженцям з України з розрахунку 300 злотих (2,1 тис. грн) на одну особу.

У державному банку BGK буде створено спецфонд, з якого фінансуватиметься допомога для України. Крім того, в бюджеті РП буде створено цільовий резерв. Водночас спецзакон посилює кримінальну відповідальність за торгівлю людьми та сутенерство, скоєні під час війни в Україні.

Громадяни України, які рятуються від війни з РФ у Польщі, можуть знайти прихисток у багатьох регіонах цієї країни, але не потрібно залишатися у прикордонних з Україною регіонах, де вже немає місць. «Я хочу звернутися до українців, які прибувають до Польщі, щоб вони не залишалися у прикордонних регіонах, у Підкарпатському (Жешув), Люблінському (Люблін), Малопольському (Краків) чи Мазовецькому (Варшава) воєводствах, а переїжджали в інші регіони Польщі, де також підготовлено відповідну інфраструктуру органами центральної та місцевої влади для прийому громадян України», – заявив Андрій Дещиця, посол України в Польщі.

Він додав, що велика концентрація наших громадян у прикордонних з Україною воєводствах створює певне напруження в суспільстві і складнощі в отриманні вчасної допомоги. Андрій Дещиця зазначив, що ситуація з українцями, які прибувають до Польщі, є складною, але контрольованою. Всю необхідну допомогу українцям надають польські громадські та волонтерські організації, прикордонні служби Польщі. Зокрема, вони перевозять осіб, які пішки перейшли кордон, до великих спортивних залів, де можна отримати теплу їжу та напої, а також отримати інформацію, куди можна поїхати в інші регіони Польщі, аби отримати там житло.

Крім того, створюються умови для того, щоб діти шкільного віку могли навчатися, а для дітей дошкільного віку організовуються осередки, де вони могли б перебувати, поки батьки перебуватимуть на роботі. У Польщі також спрощується доступ українців до сфери медичного обслуговування. Зокрема, українці, які зареєструються через сторінку на урядовому порталі, отримають соціальний номер, який дозволятиме їм на тих же умовах, що й поляки, отримувати соціальну й медичну допомогу в Польщі.

«Тому, варто скористатися можливостями, які створюються  в інших регіонах Польщі, й направлятися у ті регіони, де ще не так багато наших громадян і де більше можливостей знайти місце для проживання і роботу», – підкреслив український посол.

Схожа проблема виникла і в Чехії. «Країна вже не справляється з тим потоком біженців. Прага вже переповнена, тут не можна вже знайти місце проживання. Тут не можна вже знайти школу для українських дітей. І ми, як посольство, і чеський уряд закликаємо українських громадян не концентруватися у Празі», – заявив Євген Перебийніс, надзвичайний і повноважний посол України в Чеській Республіці.

Він закликав співвітчизників не зупиняти в чеській столиці, а їхати далі в регіони країни. «Закликаємо їхати в регіони, де не менш сердечно приймають, але там ще залишилось трохи місць», - зазначив дипломат. За його словами, чеський уряд звернувся до європейських партнерів із закликом активніше долучитися до розміщення у себе українських біженців, адже Чехія відчуває, що межа того потоку біженців, з яким вона здатна була впоратись, практично досягнутий.

Й наостанок – про гроші. Національний банк України (НБУ) вніс зміни з приводу того, скільки грошей можна вільно вивезти за кордон. Зокрема, регулятор повернув вимогу про надання громадянами підтверджувальних документів банків під час переміщення за межі України понад 10 тис. євро. Про це повідомила пресслужба НБУ.

Регулятор нагадав, що 4 березня було внесено зміни до постанови «Про роботу банківської системи в період введення воєнного стану», які давали можливість фізичним особам не надавати підтверджувальні документи під час перевезення валютних цінностей за кордон. «На сьогодні з метою запобігання виведенню капіталу за кордон, а також з урахуванням комунікації з відповідними органами державної влади Національний банк ухвалив рішення повернути вимогу про надання підтверджуювальних документів під час переміщення валютних цінностей за кордон вартістю понад 10 тис. євро (в еквіваленті)», – йдеться в повідомленні пресслужби НБУ. Зокрема, такими підтвердженнями є документи про зняття готівки з власних рахунків або про придбання банківських металів.