Ситуація на білорусько-польському кордоні залишається напруженою. Тисячі нелегальних мігрантів продовжують штурмувати кордон, жбурляючи через загорожу каміння та світло-шумові гранати (які вони точно не могли привезти з собою, що доводить активну участь в штурмі білоруських силовиків), у відповідь польські прикордонники застосовують сльозогінний газ та водомети. 

Періодично з’являються повідомлення про якусь стрілянину, але розібратися хто і в кого стріляв (і чи стріляв узагалі) неможливо. За даними МВС Польщі, лише 16 листопада семеро поліціянтів поранено: двоє отримали травми голови (один з них перебуває у важкому стані), ще п’ятеро – травми рук та ніг.

У Києві вкрай стурбовані ситуацією, адже існує вірогідність того, що частина мігрантів, діставши гідну відсіч на заході, спробує прорватися на південь, тобто в Україну (довжина білорусько-українського кордону – 1084 км). Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський 14 листопада під час міжвідомчої наради в Луцьку з приводу додаткових заходів щодо захисту державного кордону заявив, що в областях, які межують з Білоруссю, навіть можуть ввести надзвичайний стан, якщо ситуація з мігрантами стане зовсім загрозливою.

Наразі для захисту державного кордону визначаються місця дислокації особового складу для посилення прикордонної служби, Національної гвардії, Національної поліції, підрозділів територіальної оборони та інших підрозділів охорони громадського порядку. Водночас знімати частини з півдня і сходу України не планується.

Натомість Олексій Данилов, секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО), повідомив, що Україна готується до різних сценаріїв розвитку ситуації. «Потрібно діяти абсолютно скоординовано, спокійно, виважено і сповідувати державну позицію», – наголосив секретар РНБО. Він також назвав ситуацію на кордоні Польщі та Білорусі черговою спецоперацією Росії.

«Восьмий рік триває військова агресія з боку Російської Федерації, і те, що зараз відбувається на польсько-білоруському кордоні, не можна назвати гуманітарною кризою – це чергова спецоперація Російської Федерації, яка проводиться з метою розхитування ситуації в Європі та на нашому кордоні», – сказав секретар РНБО. За його словами, за даними розвідувальних органів, сьогодні на території Білорусі перебуває близько 16 тис. так званих біженців. «Ця ситуація може торкнутися нас безпосередньо, тому маємо вжити всіх необхідних заходів реагування», – підсумував Олексій Данилов.

Про те, що міграційна криза спровокована Кремлем і спрямована, зокрема, проти України, говорив і Олексій Арестович, речник української делегації в Тристоронній контактній групі. На його думку, Москва переслідує кілька цілей, серед яких – відвертання уваги від агресії проти України. Також Путін намагається остаточно втягнути Лукашенка до російської орбіти. 

Крім цього, Росія прагне спровокувати політичну кризу в Євросоюзі та НАТО, а розпочати намагається з Польщі. Кремль сподівається, що до цього призведуть розбіжності в подальшій політиці щодо мігрантів. «Занурившись у всі ці проблеми, ЄС та НАТО приділятимуть менше уваги питанню російської агресії та допомоги Україні в боротьбі з нею. Причому це лише початок міграційної кризи, далі ситуація лише погіршуватиметься. Судячи із заяви Лукашенка про зброю та боєприпаси з Донбасу, вони, найімовірніше, планують довести справу до стрілянини. План Росії полягає ще й у тому, аби створити відсічений фланг НАТО. В такому разі Альянс не буде згодом заважати чинити військовий тиск на Україну. З військової точки зору, щойно перший мігрант почав ламати паркан на кордоні з Польщею, операція почалася. І головною метою є Україна», – заявив Олексій Арестович в ефірі телеканалу «Дом».

Максим Хилько, директор програми «Російські та білоруські студії» Ради зовнішньої політики «Українська призма», також наголошує на загрозах, які мігрантська криза може мати для України. «Якщо до настання холодів Мінську не вдасться витіснити мігрантів до Польщі та Литви, а це малоймовірно, оскільки там вживаються суттєві заходи для посилення кордонів, то, щоб не залишати їх у себе і не повертати додому, що буде коштувати дорого, існує велика ймовірність, що у Мінську вирішать і, я думаю, в Москві тільки підтримають це рішення, витіснити цих мігрантів в Україну. Це можуть і самим мігрантам аргументувати, що в України безвізовий режим з ЄС. І, звісно, буде завдана шкода Україні, оскільки крім соціальних наслідків, які це матиме, це також може мати наслідки для ускладнення українського безвізового режиму з ЄС», – розповів Максим Хилько Радіо Свобода.

З територією Білорусі межують п’ять областей України: Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська та Чернігівська. Хоча Львівщини в цьому переліку немає, наша область вирішила завчасно підготуватися до можливих загроз.

Львівська обласна рада на засіданні 16 листопада ухвалила заяву щодо критичної ситуації з російською військовою загрозою. На думку депутатів, криза з мігрантами на кордоні Білорусі з ЄС є не що інше, як спроба відвернути увагу від більш ніж стотисячного військового формування РФ поруч з північними рубежами нашої держави. Тому Львівська облрада заявила про необхідність переходити до активних дій, пов’язаних з національним спротивом усередині країни.

«Закликаємо усіх причетних до виконання вимог Закону України «Про основи національного спротиву» – від Кабінету Міністрів, Міністерства оборони і головнокомандувача Збройних сил України до місцевих адміністрацій і місцевих рад – невідкладно приступити до розгортання територіальної оборони, руху опору та підготовки громадян України до національного спротиву», – йдеться в заяві. 

Депутати звернулися до керівництва держави з проханням суттєво збільшити видатки на армію у 2022 році. «Саме на такі дії, а не на наміри зазирнути в очі Путіну, очікує на сьогодні від Верховного головнокомандувача все українське суспільство», – сказано в заяві.

Путін і Лукашенко дійсно планують значно наростити військовий потенціал на кордонах України. Білоруський диктатор вимагає у свого російського колеги балістичні оперативно-тактичні ракетні комплекси (ОТРК) класу «земля-земля» «Іскандер» (за класифікацією НАТО – SS-26 Stone), дальність дії яких, за офіційними даними, становить 500 км, на думку експертів – 700 км. 

«Мені потрібно кілька дивізіонів на західному, на південному напрямку. Нехай стоять. Це радіус дії 500 км, бо наш ракетний комплекс «Полонез» – до 300 км. Зараз смикаю Володимира Путіна, мені потрібні тут ці 500-кілометрові ракетні установки», – заявив нелегітимний президент Білорусі.

Лукашенко навіть не приховує войовничих планів, прямо натякаючи на можливість початку повноцінних бойових дій. Диктатор заявив, що будь-яка помилка з боку Польщі втягне в конфлікт Росію. «Бачите, що відбувається. Поляки вже танки підкинули до нашого кордону. Негідники. Боюся, щоб вони «войнушку» не розв’язали. Просто шукають будь-якої нагоди, щоб просунути свої війська ближче до наших кордонів. Читай – кордонів Союзної держави (Інтеграційне утворення РФ і Білорусі. – «Львівська Пошта»)», – бідкався Лукашенко. 

«У нас також є що посунути ближче до кордонів. У нас, а тим паче в РФ. Тут ми діятимемо жорстко, незважаючи на критику з їхнього боку», – одразу ж пригрозив білоруський диктатор. «Ми бачимо, де і ракетою треба завдати удару, і «Точку» задіяти (Тактичний ракетний комплекс радянської розробки з дальністю дії 120 км. – «Львівська Пошта»), і зенітно-ракетний комплекс «Бук», – заявив Лукашенко.

Наприкінці минулого тижня поблизу кордону Білорусі з Польщею та Литвою білоруські збройні сили провели спільні військові навчання з військовими РФ через «нарощування військової діяльності поблизу держкордону Республіки Білорусь». Зокрема, на полігоні в Гродненській області здійснювалась висадка спільного тактичного повітряного десанту силами спецоперацій збройних сил Білорусі та повітряно-десантних військ Росії. Були залучені літаки Іл-76 військово-транспортної авіації РФ та гелікоптери білоруської армії.

Лукашенко наголосив, що білоруські війська важливо оснастити новою російською технікою, зокрема, ракетними комплексами «Іскандер». Причому Лукашенко планує їх встановити і на кордоні з Польщею, і на межі з Україною. Відстань від білорусько-польського кордону до Варшави – 580 км, від білорусько-українського до Києва – лише 150 км. Отже, «Іскандери» можуть тримати під прицілом обидві столиці. А оскільки в Білорусі немає своїх фахових ракетників, комплекси, вочевидь, прибудуть з російськими екіпажами, які де-юре надаватимуть допомогу «братньому» білоруському народу.