Нелегітимний президент Білорусі Олександр Лукашенко, здається, повністю оговтався після масових акцій протесту, започаткувавши масштабне полювання на «екстремістські» елементи. По всій країні силовики масово затримують всіх, хто бодай якось брав участь у мітингах на підтримку Світлани Тихановської. Для цього перевіряють історії спілкування білорусів у соцмережах та переглядають архівні записи вуличних камер спостереження.

Західні санкції, запроваджені після примусової посадки наприкінці травня літака Ryanair та арешту Романа Протасевича, одного зі засновників телеграм-каналу NEXTA, Лукашенко демонстративно ігнорує, покладаючись на підтримку сусіднього диктатора Путіна. А той розігрує власну комбінацію, сподіваючись нарешті дотиснути Мінськ і втілити в життя проєкт Союзної держави РФ та Білорусі зі спільними громадянством, валютою та армією, який припадає пилом ще з 1997 року. 

«Захід від Лукашенка відвернувся повністю, а це відкриває можливість для ще більшого контролю над ним з боку Москви. Ба більше, я не виключаю, що це і було головною метою спецоперації зі затримання Протасевича – унеможливити толерування Лукашенка на Заході. Тому не КДБ Білорусі було в спецоперації головним суб’єктом. Лукашенко, разом з усією Білоруссю, став заручником Путіна, – розповів Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму. – В будь-якому разі для України проросійськість Білорусі необхідно розглядати у довготерміновій перспективі, що безперечно вимагатиме безпекового посилення північного кордону».

«Розпочавши закручування гайок, білоруський режим у його теперішній конфігурації вже не зможе зупинитися, адже саме в цьому силовики й вбачають ефективність своєї роботи, а тому, після втрати «ворога» у вигляді опозиції, оточення Лукашенка, щоби довести шефові свою ефективність, буде змушене йти далі, пожираючи «конкурентів» у команді влади. Аж доки репресії силовиків не дійдуть до їхніх колег із конкурентних силових груп. А потужні західні санкції, через які обсяги фінансових потоків всередині країни зменшаться, і їх для еліт забракне, здатні суттєво прискорити цей момент. А вага тих у Мінську, хто контролює фінансові надходження з Москви, багаторазово зросте. І, на жаль, треба визнати, що у цей момент найбільше шансів на виграш матиме РФ, якій буде легше підхопити знекровлену країну. Навіть якщо для цього знадобиться військова інтервенція. Так, це сумний сценарій, але він не є неймовірним», – писала Європейська правда.

На жаль, для України подібний розвиток подій не означає нічого доброго. Маємо неоголошену війну на Донбасі, переповнений російськими військами Крим, «миротворців» РФ у самопроголошеній Придністровській молдовській республіці, а тепер ще й чітко вимальовується загроза з півночі. На територію Білорусі вже почали масово прибувати військові ешелони з військовослужбовцями та технікою з РФ.

Офіційна причина – підготовка до участі у спільному стратегічному навчанні збройних сил двох країн «Захід-2021». Щоправда, самі маневри офіційно відбудуться лише 10 – 16 вересня. Експерти розглядають нинішню передислокацію як один з компонентів плану Кремля щодо поглинання самостійності Білорусі й вбачають небезпеку для Києва.

У Москві та Мінську навіть не приховують антизахідну спрямованість маневрів. «Навчання проводитимуться на тлі постійного тиску на офіційний Мінськ з боку держав Заходу та посилення військової активності НАТО вздовж західних рубежів Союзної держави Білорусі та РФ», – йшлося в офіційному повідомленні білоруського міністерства оборони. 

Водночас експерти зауважують, що навчання більше спрямовані на наступальні воєнні дії, зокрема, застосування тактичних повітряних десантів, дії штурмових підрозділів на високо урбанізованій місцевості, проведення глибоких рейдів у тилу противника. «Все це – елементи виключно наступальних дій, які покладені в основу відомого німецького бліцкригу в Другій світовій війні. Компонентами якого є активне використання десантних операцій для захоплення стратегічних об’єктів та вивід у прорив маневрових з’єднань з метою охоплення противника та знищення комунікацій», – пише Defense Express.

«Думаю, що на цих навчаннях буде приділено особливу увагу логістиці. Буде відпрацьовано взаємодію з цивільними структурами. Експерти часто схильні недооцінювати, наскільки швидко російська армія може розгортатися. Сьогодні Російська Федерація – це найбільша повітряно-десантна армія в світі, сильна морська піхота, розвідка і особливо підрозділи спецпризначення. Водночас армійська структура дуже гнучка: розроблена типологія збройних конфліктів – локальних чи регіональних війн, великомасштабних конфліктів. Скажімо, якщо вони планують воювати з Україною, то формуватимуть батальйонні тактичні групи: для цього типу війни їм не обов’язкові цілі дивізії», – заявляв у червні під час дискусії на тему «Навчання «Захід-2021» і перспективи російської військової присутності в Білорусі» у вашингтонському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень Майкл Кофман, директор російської програми Центру військово-морського аналізу CNA.

«Звичайно, швидке та масштабне розгортання російських військ у Білорусі, нехай і навчальне, – це сигнал Заходу: РФ хоче, щоб ні у кого не виникло думок про військову підтримку білоруської політичної кризи. Політична підтримка білоруської опозиції з боку країн НАТО – «революція», російське військове втручання, яке призводить до «контрреволюції» – це і є такий інтелектуально-політичний сценарій навчань «Захід-2021», – пише російська служба Голосу Америки. 

З такою точкою зору погоджується і Бен Годжес, генерал-лейтенант армії США у відставці, провідний військовий експерт вашингтонського Центру аналізу європейської політики (Center for European Policy Analysis, CEPA): «Не Захід хоче зміни режиму в Білорусі. Цього хоче 80% її власного населення. І тому що більше російських військ Лукашенко зможе розмістити у себе, то для нього краще. Звичайно, це націлене не на маленьку Литву. Це націлене на ті 80% свого населення, які прагнуть змін».

Проте режим нелегітимного президента РБ може використовувати присутність російських військ на своїй території не тільки для залякування власних громадян, але й для шантажу західних сусідів та України, вважає Світлана Тихановська, лідерка білоруської опозиції. Про це вона заявила під час зустрічі з білоруською громадою 19 липня на набережній Менгеттена в Нью-Йорку, де зібралося близько пів тисячі білорусів з усієї Америки.

На жаль, небезпека чигає не лише з півночі. Міхеіл Саакашвілі, експрезидент Грузії (2004 – 2013 рр.), нині – глава виконкому Національної ради реформ, заявив, що Путін може висадити десант на півдні України або захопити український острів Зміїний (відстань до Одеси – 120 км) у Чорному морі та розмістити там ракети. «Те, що зараз відбувається навколо України, мені дуже сильно нагадує те, що відбувалося у 2008 році в Грузії. Аналогій дуже багато. По-перше, нарощування сил. Впродовж кількох місяців тривало нарощування сил навколо нас, зараз триває нарощування сил навколо України. В окупований Крим перекинули зараз всі десантні групи, які є в Росії, крім далекосхідних. Це не може бути просто військовим маневром, тому що це великі сили, можливості та кошти», – заявив він.

«По-друге, триває ідеологічна підготовка. Тобто Путін перевіряє реакцію Заходу на свої заяви та дії. Стаття Путіна «Про історичну єдність росіян і українців»... Ідея, що не Новоросія, що не Донбас, а що основною метою є Київ, Путін чітко написав у цій статті. Там же вперше з’явилася згадка про острів Зміїний. Я добре знаю Путіна. Я точно можу сказати, що він не знав, де цей острів Зміїний. Але Путін написав про цей острів, тому що це один з планів вторгнення. У них є один план – консервативний: захопити острів Зміїний, де розташовані українські спецпризначенці. Після захоплення на острові розміщуєш ракетні системи С-400, якими повністю перекривається система протиповітряної оборони НАТО в регіоні Чорного моря. Потім починаєш «душити» Одеський, Південний, Чорноморський порти морською блокадою, точно так само, як вони «задушили» Маріупольський порт», – сказав Міхеіл Саакашвілі.

Озвучив він і другий сценарій вторгнення, на його думку, «більш реалістичний». «У вересні – висадка військ на лінії Маріуполь – Запоріжжя – Херсон – Миколаїв. І, виходячи з успіху операції, подальший наступ на Україну, особливо на південний фланг України», – прогнозує експрезидент Грузії.

Ще одним доказом «південної» версії можна вважати випробування РФ новітніх танків-амфібій, які в наразі відбуваються в Чорному морі. Танк «Спрут-СДМ1» озброєний 125-мм гарматою і 7,62-мм кулеметом, здатен майже повністю занурюватися під воду й рухатися зі швидкістю 13 км/год у воді та 72 км/год на суші. 

«Ця нова зброя посилила побоювання, що Кремль тримає в полі зору сусідню Україну. Зростає відчуття, що РФ… готує наступ на Україну, для якого може знадобитися велике танкове з’єднання з можливістю десантування з моря. Нові танки явно дають Москві велику перевагу з точки зору транспортування бойових машин морем і швидкого розгортання їх на березі», – пише британське видання The Mirror.