Незважаючи на пандемію, президент Володимир Зеленський активно подорожує світом. Щоправда, результатів від цих візитів катма. Ба більше, багато заяв та дій глави держави можна оцінити з точки зору зовнішньої політики лише зі знаком мінус.

19 липня Володимир Зеленський побував із візитом у Грузії. В рамках Батумської міжнародної конференції український лідер і президентки Грузії Саломе Зурабішвілі та Молдови Майя Санду дали старт «асоційованому тріо» з метою посилення співпраці для вступу їхніх країн до ЄС. Але було одне «але»…

Президент України вкотре спробував шантажувати Захід. «У грудні має відбутися черговий саміт «Східного партнерства» (ініціатива ЄС, мета якої – зміцнення відносин зі східними сусідами блоку: Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Україною. – «Львівська Пошта»). Це дуже важливо, але відсутність з боку ЄС стратегічного бачення цілей «Східного партнерства» робить цей формат не таким предметним, напівживим. Нам не потрібен саміт заради саміту. В нас гинуть люди, у нас війна. Нам потрібне політичне наповнення і геополітичне бачення майбутнього цієї ініціативи. І нам, чесно кажучи, не зрозуміла доцільність цього загалом», – сказав президент України. Погодьтеся, що цей виступ складно назвати дипломатичним.

Понад те, виявилося, що пресслужба Володимира Зеленського фактично визнала… «незалежність» окупованого Російською Федерацією (РФ) грузинського регіону Абхазія. «На офіційному сайті президента спочатку повідомили, що в Грузії він ознайомився з безпековою ситуацією «на межі з Абхазією» (на Інгурському мості, який нині є єдиним пунктом пропуску в цьому регіоні. – «Львівська Пошта»). При цьому в російській версії «межу» переклали як «граница», а в англійській – border (кордон). Такий дипломатичний ляп провисів на сайті президента декілька годин», – повідомляла низка сайтів. А проте один із керівників окупаційної адміністрації Абхазії Кан Танія встиг подякувати Зеленському за фактичне визнання самопроголошеної республіки.

Ще один дипломатичний ляп зробив Олексій Арестович, спікер української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) і позаштатний радник голови Офісу президента України (ОПУ) з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки та оборони. Цей примудрився в ефірі телеканалу «Дом» пригрозити США та ЄС тим, що Україна може переорієнтувати свої інтереси… на Схід, зокрема в бік посилення співпраці з Китайською Народною Республікою (КНР). 

Арестович заявив, що ЄС і політична еліта США розкололися з питань відносин із РФ, та нагадав про лобіювання Німеччиною «Північного потоку – 2» і про ініціативу президентів Франції та Німеччини щодо зустрічі лідерів ЄС із Путіним. «І західна еліта, військово-політичне керівництво Заходу розкололося. Тому що навіть у США в оточенні президента Байдена є люди, які хотіли б, як вони кажуть, нормалізації відносин із РФ», – зазначив він.

«Враховуючи попередній досвід, як швидко та акуратно Захід здав Афганістан, який 20 років підтримував, а потім за тиждень здав... Страх деяких осіб на Заході перед Китаєм настільки великий, що вони хочуть перетягнути РФ на бік Заходу навіть ціною нав’язування Україні російського варіанта вирішення російсько-українського конфлікту... І дуже багато сил на Заході вважають, що це невелика ціна – пожертвувати українськими інтересами. Не до кінця, звичайно, давши якісь компенсації, давши якісь гарантії, але поділити сферу впливу на Україну між ЄС і РФ, наприклад, і позбавити нас права на власну історичну долю», – сказав він.

Арестович заявив, що якщо на Заході посилиться тенденція до здачі українських інтересів, то Київ одразу перегляне свій геополітичний вектор. «У світі є з ким домовлятися… Намічається велике азійське турне президента. І загальний меседж такий, як мені здається: якщо Захід захоче подружитися з РФ ціною здачі українських інтересів або значної їхньої частки, то ми розвернемося на Схід і так перебалансуємо нашу позицію», – наголосив Арестович. З його слів, поворот на Схід передбачає вибудовування відносин з КНР, В’єтнамом, Туреччиною, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Катаром та іншими країнами.

Заяви Арестовича взялося спростовувати Міністерство закордонних справ (МЗС). «Україна не має намірів переглядати свій геополітичний вектор. Стратегічний курс нашої держави закріплений на рівні вибору українського народу та Конституції. Це – набуття членства в ЄС і НАТО. Питання про те, Захід чи Схід, у парадигмі української зовнішньої політики не стоїть. Ми високо цінуємо підтримку наших західних партнерів, зокрема США та ЄС, у протидії російській агресії та деокупації Криму і Донбасу», – заявив Олег Ніколенко, речник МЗС. 

Але при цьому додав, що президент поставив завдання Дмитру Кулебі, міністрові МЗС, як доповнення до системної роботи для досягнення членства України в ЄС і НАТО розвивати відносини з країнами інших регіонів світу, зокрема Азії, Африки, Латинської Америки, виходячи з національних інтересів. «Для нас завжди пріоритет номер один – національний інтерес, незалежно від точки світу, де він розташований», – акцентував речник МЗС.

Спробував виправдатися і сам Арестович, сказавши в ефірі «24 каналу», що журналісти «підхопили і розтягнули його висловлювання». «Я завжди був прихильником того, що не варто судити із заголовків. Тому що вони в сучасному світі – яскраві обгортки!» – наголосив він. І додав, що не казав нічого про розворот української позиції, а мав на увазі «вивчення досвіду виходу КНР із пострадянської пастки, що є цікавим для України».

Трохи раніше на тему Китаю висловилися лідери «Слуги народу» Давид Арахамія і Олександр Корнієнко. Відеофрагмент їхнього інтерв’ю китайському телеканалу CCTV 13 на своїй сторінці у Facebook опублікував екснардеп Борислав Береза. Арахамія похвалися, що прочитав книгу Сі Цзіньпіна, голови КНР, про державне управління, яка «справила на нього сильне враження». І навіть вирішив сприяти появі україномовного видання цієї книги, щоб «українці змогли дізнатися, як Пекін подолав труднощі і домігся стрімкого зростання економіки». 

Арахамія заявив, що КНР є для України прикладом і стратегічним партнером у модернізації країни, а принципи українських «слуг» і китайських комуністів багато в чому збігаються, оскільки їхнім девізом є «служіння народу». Водночас тезу, чи можна розцінювати останні кроки України на зближення з КНР як натяк для США, щоб Вашингтон сильніше підтримував Київ, Арахамія вважає «трошки маніпуляцією».

Натомість зазначив, що КНР показала «важливий приклад», як можна «за короткий термін, виконуючи свої задачі», побороти бідність і гарантувати майже всім жителям країни «високий рівень соціальних гарантій». А також додав, що темпи економічного зростання, які показує КНР під керівництвом компартії, «дають приклад усьому світові, як треба робити».

Костянтин Єлісєєв, дипломат, представник України при ЄС у 2010 – 2015 роках, вважає, що така риторика підриває авторитет України на міжнародній арені. «Це мені нагадало риторику часів Януковича, який так само шантажував ЄС, говорячи, що якщо ви нам не дасте грошей, я поїду до Москви, де мені вже пропонують золоті гори», – заявив він у ефірі телеканалу «Прямий».

Аналогічної думки дотримується й Тарас Чорновіл, політичний експерт, нардеп III і VI скликань. Він зауважив, що свого часу Янукович теж намагався через співпрацю з КНР шантажувати західний світ і торгуватися з РФ. «Партія регіонів, Віктор Янукович, Микола Азаров… це ті люди, які розбудовували точно ту саму доктрину. Вони говорили абсолютно ті самі слова», – сказав політолог у ефірі «Прямого». 

На думку Чорновола, сьогодні ми спостерігаємо подібну ситуацію, коли стратегію загравання з Пекіном намагається втілювати вже влада Зеленського, сподіваючись, що співпраця з КНР буде працювати як важіль для переговорів України із Заходом. Проте результати «китайського вектора» можуть бути такими ж, як для режиму Януковича.

«Це дуже відома була історія свого часу, і, на жаль, сьогодні Зеленський, який просто до отупіння копіює все, що робив Янукович, повторює й цю ситуацію з «китайським вектором». Насправді Янукович у певний момент дійсно повірив, що Пекін створить для нього такий собі гарантійний баласт проти Москви. Тобто він не хотів на Захід, він хотів шантажувати Захід, мовляв, «не будете нас брати такими, якими ми є: з усіма нашими схемами, з бандитизмом, із політв’язнями, з усім, то ми перекинемося до КНР». Але Януковича це не врятувало», – зазначив Тарас Чорновіл. 

Заява Арестовича про те, що пані канцлер Німеччини Ангела Меркель нібито здала українські інтереси – «досить дискусійна справа». Про це Павло Клімкін, ексміністр закордонних справ, написав на своїй сторінці у Facebook. «Читаю, що Меркель нібито «здала інтереси України на користь РФ». Я теж вважаю, що останнім часом пані канцлер не демонструє лідерства, на яке ми всі сподівалися. Але транслювати це від влади – досить дискусійна справа. Погана, я б сказав. Так можна й до санкцій щодо Меркель дійти», – написав він.

На його думку, такі заяви з боку України демонструють проблеми в комунікації Києва і Берліна. «Для чого ми це робимо? Чого хочемо досягти? Тим більше що після нових виборів їх менше не стане, насправді – навпаки. І до політиків, які наближаються до кінця кар’єри, такі речі не варто застосовувати, тим більше що вплив Меркель, звичайно, зменшиться, але нікуди не дінеться. Ну і до Байдена такі пасажі краще не застосовувати – не зрозуміють», – заявив колишній глава МЗС.

Тим часом Українська правда, посилаючись на власні джерела, повідомила, що США пропонують організувати візит Володимира Зеленського до Вашингтона в серпні, а не в липні, як заявляла раніше українська сторона. Ключовою проблемою в організації візиту нібито є ситуація навколо «Нафтогазу України». «Це не питання персоналій, це питання реформи корпоративного управління», – зазначає джерело.

Нагадаємо, що сторони тричі узгоджували тексти своїх повідомлень. Під час цих погоджень американська сторона викреслила слово «липневий» з українського повідомлення, в якому мовилося, що Андрій Єрмак і Вікторія Нуланд обговорювали майбутній візит президента України до США. Зараз Вашингтон пропонує Києву здійснити цей візит наприкінці серпня, але до Дня Незалежності України, що нібито викликає велике незадоволення української сторони.

Водночас у Байдена є свої претензії до Зеленського. Для прикладу, Тодд Прінс, старший кореспондент «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» у Вашингтоні, озвучив коментар Вільяма Померанца, американського політичного аналітика, який зазначив, що «тихе усування Авакова відбулося вчасно, саме напередодні подорожі президента Зеленського до Вашингтона». Американський політолог вважає, що Зеленський хоче показати під час зустрічі у Вашингтоні, що він «усе контролює», адже Байден казав: «Ми вас повністю підтримуємо, але якщо ви не наведете порядок в країні, нам увірветься терпець».