Близько 47% трудових мігрантів з України безперервно працюють в Польщі максимум три місяці, що відповідає максимальному терміну перебування в країнах ЄС за пів року без необхідності оформлення візи. Про це свідчать дані дослідження «Барометр польського ринку праці», повідомляє «Польське радіо».

Крім того, 30% трудових мігрантів приїжджає до Польщі на термін від трьох до шести місяців, 14% працюють від шести до 12 місяців, 4% – понад рік. Водночас більшість опитаних українців за останні п’ять років відвідували Польщу більше ніж один раз (71%), а 65% планують приїхати працювати в цю країну знову.

«Можливість легальної роботи тільки на пів року означає, що багатьом компаніям не вигідно інвестувати в підготовку персоналу зі Сходу на вищі посади», – вважає голова компанії з працевлаштування Personnel Service Кшиштоф Інґльот. Зокрема, він зауважив, що кількість вакансій для кваліфікованих мігрантів постійно зростає. У 2019 році спеціалізовані посади обіймали 4% українців, що працюють, а у 2021 році – понад 12%.

Водночас дані дослідження «Барометр польського ринку праці» показують, що половина респондентів, які брали участь в опитуванні, мають вищу освіту, але 71% з них займають нижчі посади в Польщі, кожен п’ятий працює у сфері послуг, 5% виконує розумову працю та менш ніж 1% належить до управлінського персоналу.

Експерти прогнозують, що з кожним роком конкуренція між країнами Європи за українських заробітчан зростатиме, хоча наразі Польща залишається найпривабливішою країною з огляду на ліберальне законодавство. Про це йшлося під час презентації в Укрінформі результатів опитування «Іноземний працівник під час пандемії», проведеного у квітні – травні цього року польським агентством з працевлаштування EWL Group та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету серед іноземних трудових мігрантів в Польщі, з яких понад 90% є українцями.

Згідно з дослідженням, з поступовим послабленням в Європі коронавірусних обмежень у Польщі зростає відсоток тих іноземців, які шукають для себе нові напрямки трудової міграції. Зокрема, з жовтня минулого року з 19% до 31% зросла кількість тих, хто шукає місце роботи в інших країнах. За результатами опитування, найбільше трудові мігранти хотіли б поїхати працювати до Німеччини (51%), Чехії (26%), США (25%), Канади (23%) або залишитися в Польщі (48%). До десятка найпопулярніших напрямків міграції увійшли також скандинавські країни: Норвегія (21%), Швеція чи Фінляндія (17%). Водночас Фінляндія лише з’явилася на ринку працевлаштування, але завдяки політиці уряду вже стала одним з важливих напрямків для трудових мігрантів.

Як підкреслив під час презентації PR-менеджер EWL Анатолій Зимнін, «розмороження» економік країн Заходу сприяє тому, що багато українців шукають нові місця праці. «Якщо Польща хоче, щоб більшість працівників з України залишилися у країні, то має пристосовуватися до реалій, що змінюються, адже боротьба за українського працівника серед країн Європи тільки розпочинається», – наголосив Зимнін.

За його словами, Польщі важко конкурувати з розвиненими країнами Заходу за рівнем зарплати, але може конкурувати ліберальним міграційним законодавством для іноземців, яке Польща першою з країн ЄС запровадила понад 10 років тому. Він також зауважив, що позитивними факторами для Польщі є низький рівень безробіття, а також широкий ринок праці, де є багато вільних місць роботи для українців. Зимнін зауважив, що ще п’ять років тому іноземці на польському ринку праці становили 1-2%, а зараз ця цифра зросла до 6-7%. Проте Польща усе ще відстає у цьому компоненті від розвинутих країн Заходу, де частка іноземних трудових мігрантів становить понад 12%.