Для Путіна черговим неприємним сюрпризом стала одностайна підтримка України у світі. Водночас потрібно зауважити, що не всі міжнародні партнери Києва налаштовані рішуче. Серед найбільш відданих союзників, готових, що називається, йти до кінця: США, Канада, Польща та країни Балтії. Водночас основні європейські гравці – Франція та Німеччина – воліли б розіграти партію і нашим, і вашим: тобто і Україну, принаймні морально, підтримати, і з Росією горщиків не побити. Щоправда, останні події можуть змінити європейський розклад на користь України: Чехія відкрито звинуватила РФ у тероризмі на своїй території, тож решта членів ЄС і НАТО так чи інакше будуть змушені стати на сторону Праги, відповідно зайнявши більш жорстку позицію щодо Москви. Крім того, своїми діями Путін сам підштовхнув у бік України Туреччину.

Вашингтон завжди наголошував на своїй підтримці України. Минулого тижня Джозеф Байден чітко заявив, що Сполучені Штати дадуть відповідь на будь-які агресивні дії Росії щодо Америки й підтримують територіальну цілісність і суверенітет України. «Я висловив свою занепокоєність щодо стягування російських військ на кордоні України. Я висловив свою підтримку територіальній цілісності та суверенітету України. США будуть підтримувати і конструктивно рухатись до мирного процесу. Моя кінцева думка полягає в тому, що в інтересах США працювати з Росією ефективно та мирно, я не думаю, що ми повинні рухатись негативною траєкторією. Проте ми також чітко заявляли – публічно й приватно – що захищатимемо наші національні інтереси й змусимо російський уряд заплатити ціну за дії, що мають на меті нашкодити нам», – заявив президент США після запровадження чергових санкцій проти РФ.

Зокрема, обмеження запроваджені проти 32 російських юридичних і фізичних осіб. Також зі США вислали 10 співробітників посольства РФ у Вашингтоні, зокрема, йдеться про представників російських розвідувальних служб «під прикриттям». Але набагато дошкульнішою стала заборона американським фінансовим установам купувати на первинному ринку облігації, випущені російським центробанком, міністерством фінансів або Національним фондом РФ після 14 червня 2021 року, в рублях або в іншій валюті. Також американським фінансовим установам заборонено надавати позики в рублях, або в іншій валюті цим трьом установам.

Раніше Канада додала до свого санкційного списку шість російських фізичних та юридичних осіб за участь у незаконній окупації Криму. «Це оголошення підтверджує непохитну відданість Канади суверенітету України та її народу, який продовжує наполегливо захищати свої права проти російських агресивних дій. Канада продовжує закликати Росію припинити свою незаконну окупацію та звільнити всіх незаконно затриманих політичних бранців», – заявили у МЗС Канади.

«З часу незаконної окупації та анексії Криму в 2014 році, уряд Росії постійно порушує суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України. РФ також розбудувала свою армію на півострові та переселила туди сотні тисяч громадян Росії, а також продовжує руйнувати історичну спадщину українського й кримськотатарського народів. Канада твердо засуджує серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини, які тривають у Криму під російською окупацією», – додали в міністерстві.

Водночас лідери Франції та Німеччини, на словах усіляко підтримуючи Україну, воліли б залишити Київ та Москву розбиратися між собою. Під час перемовин зі Зеленським у Парижі 16 квітня Емманюель Макрон проголошував цілком правильні слогани. Однак разом з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, яка долучилася до переговорів за допомогою відеоконференції, проігнорував прохання Зеленського щодо підтримки зі вступом України до НАТО.

У вівторок, 20 квітня, під час відеовиступу на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Ангела Меркель заявила, що історія з переслідуванням опозиціонера Олексія Навального та політика Кремля щодо України істотно затьмарюють відносини Європи та Росії, але й за цих обставин необхідно зберігати майданчик для діалогу. «В нас багато конфліктів з Росією. Але я залишаюся тією людиною, яка постійно каже: ми повинні розмовляти одне з одним. Ми повинні продовжувати діалог», – наголосила Меркель.

«Німеччина та Франція перебувають у делікатній ситуації. Їхня робота як посередника в нормандському процесі послаблена порушеннями режиму припинення вогню та мобілізацією російських військ на кордоні. Їхнє прагнення до консенсусу ускладнюють жахливі відносини між Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським. Нарешті, Берлін і Париж хочуть зберегти добрі відносини з Росією, яку вважають необхідним партнером щодо великих питань міжнародного порядку денного», – пише видання Le Figaro.

Часопис Liberation зазначає, що Зеленський хотів, щоб Україна приєдналася до західних альянсів, але «саме це систематично викликає гнів Кремля». «Яке майбутнє європейські лідери можуть йому пообіцяти, коли протягом майже семи років вони шукали політичного та мирного врегулювання нерозв’язного конфлікту між Москвою та Києвом? Захід заявляє, що готовий підтримати Україну, але не ціною лобового зіткнення з Росією», – пише Liberation.

Але тепер Берлін і Париж повинні зважати не лише на Київ, але й на Прагу. 18 квітня Андрей Бабіш, прем’єр-міністр Чехії, заявив про висилку з країни 18 співробітників посольства РФ, які були ідентифіковані як представники російських спецслужб, зокрема, Головного розвідувального управління (ГРУ) міноборони РФ. Як заявив чеський прем’єр, російські дипломати причетні до вибухів складів з боєприпасами в селищі Врбєтіце в Моравії, які стались у жовтні й грудні 2014 року. Тоді внаслідок вибухів загинуло двоє людей та було знищено приблизно 10 тис. кг різноманітних боєприпасів.

Як пише видання Irozhlas, підірвані склади використовувалися компанією Imex Group, яка офіційно займається торгівлею зброєю. Отримувачем знищеного озброєння була компанія Emco з Болгарії. Обидві фірми належать Еміліану Гебреву, болгарському бізнесмену, легальному торговцю зброєю, який невдовзі після вибухів у Чехії також став об’єктом атаки російських агентів – у 2015-ому його намагалися отруїти нервово-паралітичною речовиною «Новачок» (Тією самою, якою в британському Солсбері в березні 2018-го спробували знищити експолковника ГРУ Сергія Скрипаля. – «Львівська Пошта»). Видання Respect наголошує на важливій подробиці – Гебрев був одним з постачальників товарів військового призначення для українських Міністерства внутрішніх справ та Національної гвардії, зокрема, у розпал активної фази протистояння російській агресії на Донбасі.

До речі, чеська контррозвідка вважає безпосередніми виконавцями диверсії у Врбєтіце… Олександра Мішкіна (відомий як Олександр Петров) та Анатолія Чепігу (Руслан Боширов), полковників ГРУ РФ, які раніше «засвітилися» в Солсбері. Обидвох влада Чехії оголосила в міжнародний розшук.

У відповідь РФ вислала 20 співробітників посольства Чехії в Москві, фактично паралізувавши діяльність дипломатичного представництва, адже там залишилося лише п’ятеро співробітників, включно з послом. Заодно в Москві традиційно приплели до цієї історії… Вашингтон. «Цей ворожий крок став продовженням серії антиросійських акцій, вчинених Чехією в останні роки. Не можна не бачити також американський слід. У прагненні догодити США на тлі недавніх американських санкцій стосовно РФ, чеська влада навіть перевершила своїх заокеанських господарів», – сказано в повідомленні МЗС РФ.

Натомість Прага остаточно відмовилася від закупівель російської вакцини «Супутник V» та заборонила компанії «Росатом» брати участь у тендері на добудову атомної електростанції «Дуковани», на що в Москві дуже сильно розраховували. А в ніч проти 21 квітня Національний центр проти організованої злочинності Чехії (NCOZ) провів широкомасштабну операцію, під час якої затримали щонайменше п’ятьох чехів, які воювали на Донбасі на боці сепаратистів.

Як писала «Львівська Пошта», під час візиту президента України до Туреччини 10 квітня Володимир Зеленський та Реджеп Тайїп Ердоган обговорили, зокрема, можливість поставлення до України ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) Bayraktar TB2 турецького виробництва. Також Туреччина підтримала перспективу членства України в НАТО, сторони домовилися підтримувати мирне врегулювання ситуації на Донбасі та продовжити співпрацю задля захисту прав людини в окупованому Криму, а також для звільнення всіх незаконно утримуваних громадян України, зокрема кримських татар. Після зустрічі Ердоган заявив, що його країна ніколи не визнає анексію Криму Росією.

Реакція Кремля не забарилася: РФ на невизначений термін скасувала авіасполучення з Туреччиною через нібито велику кількість захворювань на коронавірус у цій країні. Однак експерти кажуть, що справжня причина – підтримка Анкарою Києва, зокрема, готовності Ердогана взяти участь в саміті «Кримської платформи», запланованого на 23 серпня.

«Висловлювання Ердогана, поведінка Ердогана, демонстрація підтримки Туреччиною українського суверенітету, сама співпраця загалом з Україною спричиняє в росіян і конкретно в Путіна величезне роздратування. Це, очевидно, й стало справжньою причиною скасування польотів до Туреччини», – розповів Громадському Ігор Семиволос, експерт Центру близькосхідних досліджень.

Для Анкари втрата російських туристів (В Асоціації туроператорів РФ повідомили, що на період із 15 квітня по 1 червня тури до Туреччини загальною вартістю близько 354,6 млн EUR забронювали понад 500 тис. росіян. – «Львівська Пошта») стала неприємним сюрпризом. Водночас не варто забувати, що Ердогана недарма поза очі називають «султаном» – харизматичний і схильний до деспотизму турецький президент не звик нікому прощати образи. Тож своїм рішенням Путін нажив собі небезпечного ворога, адже Туреччина має статус регіональної наддержави в Чорноморському та Закавказькому регіонах.