Компанія Nord Stream 2 AG, оператор будівництва «Північного потоку – 2», оприлюднила дані про перебіг трубоукладання: «Прокладено 2339 кілометрів (зі загальної протяжності 2460 кілометрів), або 95%. Залишилося прокласти близько 120 кілометрів (5%) від загальної протяжності газопроводу». Однак на цьому гарні новини для «Газпрому» закінчуються.

У Москві сподівалися відновити роботи ще на початку року, щоб вже у квітні-травні дотягнути трубу до німецького узбережжя. Однак реально добудова газогону відновилася лише наприкінці березня. Причина в тому, що трубоукладачу «Академік Черський», єдиному судну, що було здатне продовжити прокладання труб дном Балтійського моря після відмови іноземних підрядників, які злякалися санкцій США, потрібна була модернізація, що розтягнулася на більш ніж рік. Технічне переоснащення «Академіка Черського», ще й в умовах санкцій, виявилося складнішим завданням, ніж спочатку вважали в Москві.

Тепер глава ради директорів «Газпрому» Віктор Зубков заявив про новий кінцевий термін спорудження газогону: четвертий квартал – кінець 2021 року. Здавалося б, зайві 6-9 місяців для проєкту такого масштабу значної ролі вже не грають. Однак не все так просто.

Як наголошує Андрій Гурков, економічний оглядач Німецької хвилі, цього разу зрив термінів добудови може мати для проєкту дуже серйозні наслідки. «Саме в ці майбутні пів року в Німеччині відбудеться зміна влади – 26 вересня відбудуться вибори до Бундестагу, після яких Анґела Меркель залишить свій пост, й буде сформовано новий уряд. І яким би не виявився його склад, в майбутню керівну коаліцію – про це тепер можна говорити з майже стовідсотковою впевненістю – увійдуть найбільші та найзапекліші німецькі противники і «Північного потоку – 2», і політики Володимира Путіна загалом – партія «Союз 90/Зелені», – каже Андрій Гурков.