Велика Палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі винесла рішення про часткову прийнятність міждержавної справи за позовом України проти Російської Федерації (РФ) щодо порушення прав людини в окупованій Автономній Республіці Крим (АРК). Суд визнав прийнятними для розгляду по суті 14 із 17пунктів скарги, поданої Україною.

У тому числі будуть розглянуті звинувачення щодо неналежного нерозслідування РФ убивств; щодо практики незаконного позбавлення волі та негідного поводження з людьми; переслідування неросійськомовних ЗМІ та обмеження освіти іншими мовами, ніж російська; залякування та переслідування релігійних лідерів; автоматичного надання російського громадянства; обмеження вільного пересування кримчан на материкову Україну тощо. Суд відхилив як неаргументовані лише звинувачення України щодо того, що РФ після окупації АРК встановила там «адміністративну практику щодо вбивств/розстрілів».

Усі коментатори наголошують, що найважливішим у рішенні ЄСПЛ є визнання того факту, що РФ здійснювала «фактичний контроль» над територією півострова із 27 лютого 2014 року, коли збройні сили Росії (так звані зелені чоловічки) захопили приміщення Верховної Ради та Ради міністрів АРК у Сімферополі, тобто ще до моменту проведення незаконного «референдуму» про «возз’єднання з Росією» 16 березня 2014-го.

Іван Ліщина, заступник міністра юстиції України – уповноважений у справах ЄСПЛ, зізнався, що це рішення суду стало для нього несподіванкою. «Центральне питання – це те, що ЄСПЛ визнав прийнятною скаргу України на порушення прав людини в період між 27 лютого і 18 березня 2014 року. Починаючи з 18 березня (коли в Кремлі відбулось підписання так званого Договору про прийняття АРК до складу РФ – «Львівська Пошта»), РФ визнає наявність ефективного контролю над АРК. Але до цього моменту вони не визнають і кажуть, що це була територія України, і Україна несе відповідальність за всі порушення. Рішення ЄСПЛ означає, що РФ мала контроль над АРК і Севастополем до 18 березня. Тобто дипломатичні, політичні, юридичні подання РФ, які засновуються на факті «референдуму», втрачають будь-який сенс. Бо ЄСПЛ встановив, що РФ вже мала контроль над територією в момент проведення «референдуму». І відповідно, «референдум» не мав жодного сенсу, бо це була вже окупована територія. Очевидно, що це рішення буде використовуватись при розгляді справи Міжнародним судом ООН, в тій частині, яка була подана Україною. Це буде використовуватись дуже широко українською дипломатією», - розповів Іван Ліщина Європейській правді.

Таку саму думку в коментарі Укрінформу висловив Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Політик додав, що це є надзвичайно важливим з точки зору міжнародно-правової позиції України і захисту її зовнішньополітичних інтересів. Він вважає, що Україна може посилатися на це рішення і використовувати цей аргумент ЄСПЛ і в інших міжнародних судових інстанціях. «Це аргумент про те, що РФ контролювала проведення цього «референдуму», фактично вона порушила і територіальну цілісність, і суверенітет України. Тобто це є визнанням серйозного порушення міжнародного права, здійсненого РФ. Це фактично підтвердження злочину проти міжнародного права», - наголосив Олександр Мережко.

Олександр Корнієнко, голова партії «Слуга народу», також наголосив на тому, що рішення ЄСПЛ руйнує міф про «мирне» та «добровільне» приєднання АРК, який РФ нав’язує як всередині країни, так і на міжнародній арені. «Ми демонструємо – Крим, як і раніше, залишається в українському порядку денному. Наша держава разом з європейськими партнерами послідовно боротиметься за повернення АРК до складу України», – цитує Корнієнка інформаційне агентство Інтерфакс-Україна.

Цікаво, що приймаючи рішення про момент початку фактичного контролю РФ над територією півострова, ЄСПЛ взяв до уваги… висловлювання Путіна, в яких той сам зізнався підготовці анексії Криму та підтвердив факти силового захоплення АРК російськими військовими.

«Суд взяв до особливої уваги беззаперечні заяви президента РФ Володимира Путіна. Перша була зроблена на зустрічі з керівниками силових структур у ніч з 22 на 23 лютого 2014 року. Там було сказано, що він ухвалив рішення «розпочати роботу з повернення АРК до складу РФ». Друга була під час телевізійного інтерв’ю 17 квітня 2014 року, де він прямо визнав, що РФ «роззброїла українські військові підрозділи та правоохоронні органи», і що «російські військовослужбовці підтримали кримські сили самооборони», - йдеться в рішенні ЄСПЛ.

Перший крок зроблено, але попереду – тривалий і складний судовий процес. Іван Ліщина у коментарі Цензор.НЕТ зазначив, що Україна може отримати рішення ЄСПЛ приблизно за 5-10 років. «Це буде довгий процес. В грузинській справі про прийнятність було рішення у 2015 році, а рішення по суті тільки зараз… шість-сім років. Тому, я думаю, горизонт у нас більш-менш такий самий: десь за 5-10 років від сьогодні буде рішення по суті», - сказав Ліщина.

За його словами, розгляд по суті розпочинається одразу після рішення про прийнятність справи. ЄСПЛ встановить графік обміну позиціями і доказами. «Я думаю, що за 2-3 роки буде проведено засідання, де будуть розглядати свідчення. Це досить довгий процес. Але ми отримали результат попередній. Ми звертались з цією заявою з метою: а) довести окупацію РФ Криму до проведення референдуму, б) довести систематичні порушення прав людини в процесі захоплення АРК. Пункт «а» ми вже виконали», - додав Іван Ліщина.

Рішення ЄСПЛ є важливим кроком на шляху до притягнення Москви до юридичної відповідальності за агресію, заявив Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ. «Я абсолютно переконаний, що юридична сукупність дій України, - а це не лише ЄСПЛ, а й усі ті процеси, які відбуваються у Міжнародному морському трибуналі та Міжнародному суді ООН, крок за кроком підтверджуватимуть ту правду, яку доносила Україна світові з 2014 року, коли почалася російська агресія, і спростовуватимуть всю пропаганду та дезінформацію, яку в зв’язку з цим поширювала Москва», - підсумував Дмитро Кулеба.