Кожна держава в той чи той спосіб запроваджувала різноманітні карантинні обмеження, щоб стримати поширення коронавірусної інфекції. Результати загалом у всіх виявилися однаковими – зупинити пандемію не вдалося нікому. Проте уряди різних країн мають різні підходи до подальшої стратегії стримування Covid-19. Тим паче, що незабаром Різдво і Новий рік.

В Італії, яка навесні стала епіцентром спалаху коронавірусу в Європі та нині залишається у десятці лідерів за кількістю заражень, на новорічні свята планують посилити карантин і заборонити зустрічати Новий рік людям на вулиці. Зокрема, йдеться про комендантську годину від 22.00.

Отже, святкові служби в храмах хочуть перенести на більш ранній час. Також у межах локдауну на період різдвяно-новорічних свят в Італії планується заборонити пересування між регіонами. Як виняток можна буде тільки повертатися до постійного місця проживання чи їхати до батьків студентам, які навчаються в інших містах. Крім того, планується, що на Різдво та Новий рік упродовж дня всі ресторани будуть зачинені. В італійському уряді вважають, що обмеження мають зменшити поширення коронавірусу в країні. У разі, якщо їх підтримає прем’єр Джузеппе Конте, обмеження будуть діяти, попередньо, від 20 грудня до 6 січня.

Нагадаємо, що від 5 листопада в окремих регіонах Італії вже діє комендантська година (заборонено виходити з дому з 22.00 до 05.00 без поважної причини), а також обмеження на пересування між регіонами. Припинено роботу виставок і музеїв, а торгові центри не працюють у вихідні та у святкові дні. Студентів повністю переведено на дистанційне навчання, а наповнюваність транспорту обмежили до 50%. Ресторани та бари можуть залишатися відчиненими до 18.00, а згодом можуть надавати послуги лише на виніс або доставлення.

Слід зауважити, що додаткові обмеження окремо може запроваджувати влада в тому чи тому регіоні, зважаючи на ситуацію з коронавірусом. До 3 грудня «червона» зона карантину з максимальними обмеженнями діє в чотирьох регіонах: провінціях Калабрія, Ломбардія, П’ємонт і Валле-д’Аоста. Регіон Апулія та острів Сицилія потрапили в «помаранчеву» зону. Інша частина країни поки продовжує перебувати у «жовтій» зоні – це зона найменшого ризику.

Влада Грузії також ухвалила рішення про посилення часткового локдауну, введеного в період із 28 листопада до 31 січня наступного року, повідомляє Ехо Кавказу. На засіданні уряду вирішили продовжити раніше встановлену комендантську годину, а саме повністю заборонити пересування людей і транспорту із 21.00 до 05.00 (за винятком новорічної та різдвяної ночі).

Також у Грузії обмежили регулярне міжміське сполучення, а у великих містах заборонили роботу муніципального транспорту. Ресторани та об’єкти громадського харчування зобов’язали працювати на винос, а ринки відкритого і закритого типу (крім аграрних) закрили. Обмеження в соціальній сфері полягають у припиненні роботи дитячих садків і переході шкіл, коледжів і вишів (крім медичних факультетів) на дистанційний режим. Водночас у період новорічних і різдвяних свят планується послаблення часткового локдауну, а саме відкриття ринків і відновлення роботи муніципального і міжміського транспорту.

Уряд Греції продовжив до 7 грудня обмежувальні заходи, спрямовані на стримування поширення Covid-19 у країні. Як повідомляє місцеве видання Ekathimerini, навіть після тритижневого локдауну в країні смертність через коронавірусну інфекцію лишається високою.

Нагадаємо, що 7 листопада у Греції ввели тритижневий карантин. Усі магазини, крім супермаркетів та аптек, були зачинені, а поїздки до інших регіонів заборонені. Для того, щоб вийти на вулицю, людям потрібно було отримати спеціальне смс-повідомлення. Також обов’язковим є носіння маски в громадських місцях. Школи перейшли на дистанційне навчання.

Влада Болгарії також посилила обмежувальні заходи. До 21 грудня болгарські виші та школи перейшли на дистанційний режим, дитячі садки закриті. Театрам та кінотеатрам дозволено заповнювати не більше 30% глядацьких місць, ресторанам можна продавати їжу тільки на винос. Тим часом будуть як і раніше відчинені церкви та інші релігійні заклади, а також парки.

У Німеччині до 20 грудня залишаться закритими ресторани та інші заклади громадського харчування, а також розважальні та культурні центри. Відповідна угода була досягнута на нараді канцлера Ангели Меркель і глав федеральних земель, повідомляє Reuters. Крім того, федеральна і земельна влади мають намір посилити заходи для регіонів з найвищими показниками нових заражень (понад 200 на 100 тисяч жителів за останні 7 днів). Нові обмеження стосуватимуться, зокрема, шкіл та сфери торгівлі.

Також передбачається вжити заходів з метою унеможливлення переповнених магазинів і торговельних центрів у передріздвяний період. У торгових точках площею до 800 кв. м допускатиметься не більше однієї людини на 10 кв. м, у більших магазинах – не більше однієї людини на 20 кв. м.

У Литві продовжили дію часткового локдауну до 17 грудня. Ресторани продовжать працювати на винос, розважальні, культурні та спортивні заклади залишаться закритими. Крім того, як і раніше заборонено проведення масових заходів. Водночас влада у Вільнюсі пом’якшила обмеження щодо роботи музеїв і галерей. Із 10 грудня їх дозволено відкрити для відвідувачів, за винятком груп чисельністю більше ніж дві особи (за винятком сімей).

Влада Австрії не підтримала заклики закрити на прийдешній зимовий сезон альпійські лижні курорти. «Зимова відпустка в Австрії буде безпечною. Наші заклади вже розробили всеосяжні концепції безпеки для лижних відпусток», – заявила міністр у справах туризму Австрії Елізабет Кестінгер у відповідь на пропозицію прем’єр-міністра Баварії Маркуса Зедера закрити лижні курорти в європейських країнах на час пандемії, інформує Німецька хвиля.

Хочуть повноцінно святкувати й у Бельгії. Як повідомляє The Brussels Times, країна раніше, ніж планувала, відкриває підприємства. Хоча раніше анонсували, що це станеться не раніше 13 грудня, але вже від вівторка, 1 грудня, на повну запрацювали «неконтактні» галузі. Йдеться про музеї, перукарні, тату-салони, салони краси та магазини. Бельгійський уряд вирішив відкрити магазини раніше через очікуваний різдвяний ажіотаж. Однак здійснювати покупки можна лише з дотриманням карантинних вимог.

На свята збирається послабити карантин і Велика Британія. На початку листопада тут запровадили частковий нокдаун: закрили всі магазини, окрім тих, що торгують товарами першої необхідності, офісні працівники переважно працювали дистанційно. Результат не забарився – кількість щоденних випадків захворювання на Covid-19 знизилася приблизно на 30%. Такі результати показало дослідження, проведене Імперським коледжем Лондона та Ipsos MORI, пише СNN з посиланням на сайт коледжу.

Зазначається, що у дослідженні взяли участь понад 100 тис. людей у період між 13 і 24 листопада. Згідно з його результатами, 0,96% населення Англії має вірус, або приблизно один зі 100 людей. «Це приблизно 30% падіння кількості інфекцій у порівнянні з попередніми висновками, де станом на 2 листопада один з 80, або 1,3% людей мали вірус», – йдеться у звіті.

Також повідомляється, що зменшення кількості нових інфікувань виявлено і на національному рівні, і в регіонах, які раніше були найбільш постраждалими. Ці тенденції свідчать про те, що локдаун допоміг стримати поширення Covid-19. На радощах прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон пообіцяв, що більшість обмежень скасують 2 грудня.

Але попередив, що кожні два тижні їх переглядатимуть залежно від ситуації в регіонах. Не останню роль у послабленні карантину зіграли застереження науковців. За їхніми прогнозами, послаблення карантинних заходів на різдвяні свята коштуватиме життів і виллється в третій локдаун у січні. Натомість якщо ввести обмеження на період Різдва, люди все одно навряд їх дотримувалися б. Як наслідок, така поведінка закріпилася б у підсвідомості й надалі. Тому аби люди не почали сприймати порушення правил як норму, британський уряд пішов на поступки й дозволив мешканцям святкувати більш-менш вільно.

Зауважимо, що карантинні заходи в різних частинах Сполученого королівства – Англії, Шотландії, Уельсі та Північній Ірландії – завжди відрізнялися. Тому для того, щоб усі британці однаково відчули дух Різдва, послаблення стосуються усіх частин Великої Британії.

Швеція – це особлива історія в боротьбі з коронавірусом. Ця скандинавська країна й надалі відмовляється від запровадження для населення обов’язкових правил і намагається боротись з пандемією лише рекомендаціями щодо того, як діяти у випадку зараження коронавірусом. «Якщо ви отримали позитивний тест на Covid-19, тоді радимо щонайменше сім днів після початку хвороби залишатись вдома», – такою є порада, яку можна знайти на офіційній сторінці шведського відомства з охорони здоров’я. На запитання, чи мусять громадяни дотримуватись цієї рекомендації, відповідь: «І так, і ні». Головна ідея, яка стоїть за такою стратегією: якщо людям не забороняти, а пояснювати й апелювати до їхнього сумління, тоді в суспільстві довше зберігається готовність добровільно дотримуватися певних обмежень.

«Якщо вийти на вулиці Швеції, то відразу впадає в око головна відмінність: майже ніхто не носить масок ані на вулиці, ані у крамницях. У транспорті можна побачити лише поодиноких людей з маскою на обличчі. На початку пандемії ще лунали сумніви стосовно доцільності носіння масок. Але тепер уже навіть науково доведено, що маски допомагають помітно сповільнити поширення вірусу. У Норвегії, Фінляндії, Данії маски вже перетворились на норму, тільки у Швеції – ні», – розповіла Німецькій хвилі Лена Ейнгорн, кінорежисерка, письменниця та колишня вірусологиня.

Вона звернула увагу на те, що епідеміологічна ситуація у Швеції знову є гіршою, ніж у сусідніх країнах. «Спочатку за кордоном казали «вау, можливо, вони справді мають рацію», – нагадує Ейнгорн. – Потім у Швеції зросла кількість летальних випадків, і ми перетворились на монстрів». Певний час рівень летальності від коронавірусної інфекції у Швеції дійсно був одним з найвищих у світі, оскільки серед жертв було багато людей похилого віку. Натомість в інших країнах людей з групи ризику намагались захищати ефективніше, наприклад, ізолюючи їх від сторонніх.

Потім настав інший період. «Улітку, коли кількість смертельних випадків пішла на спад, Швецію знову почали вважати мало не раєм на Землі, – продовжує Лена Ейнгорн. – Восени у багатьох країнах почалася друга хвиля пандемії, водночас люди почали виступати проти нового локдауну. Тоді Швеція перетворилась на такого собі ідола лібертаріанства. Але після того, як і тут кількість випадків знову почала зростати, Швеція цей імідж знову втратила».