У неділю, 15 листопада, в Республіці Молдова відбувся другий тур президентських виборів. Упевнену перемогу отримала 48-річна лідерка партії «Дія і Солідарність» Майя Санду, яка набрала 57,6% голосів. Попередній президент країни Ігор Додон отримав 42,4%. Таким чином уперше в історії Молдови на чолі держави стане жінка.

Першими переможницю привітали президенти Румунії Клаус Йоханніс та України Володимир Зеленський. «Вітаю Майю Санду з перемогою на президентських виборах у Молдові. З нетерпінням очікую подальшого зміцнення відносин між Україною та Молдовою для європейського майбутнього наших народів», - написав Зеленський на своїй сторінці у Twitter. У відповідь новообрана президентка на брифінгу після оголошення результатів виборів наголосила, що «націлена вести діалог з усіма країнами, включаючи Румунію, Україну, європейські країни, Росію та США».

Майя Санду - не початківець у політиці, вона пройшла шлях від міністерки освіти до прем’єрки, а також була суперницею Ігоря Додона на минулих президентських виборах у 2016 році.

Народилася 24 травня 1972 року в селі Рисіпень Фалештського району Молдови. Її батько був директором тваринницького комплексу в місцевому колгоспі, а мама працювала вчителем. У 1994 році Санду закінчила Академію економічних досліджень Молдови за фахом «менеджмент». Із 1995-го по 1998 рік вивчала міжнародні відносини в Академії державного управління в Кишиневі. У 2010-му закінчила Школу управління імені Джона Кеннеді при Гарвардському університеті. Крім рідної молдовської (румунської), також володіє англійською, російською та іспанською мовами.

Близько шести років - із 1999-го по 2005-й - посідала посаду економіста в представництві Світового банку в Молдові. Потім певний час працювала в міністерстві економіки країни, а пізніше - координатором програми ООН з розвитку. 2010 - 2012 - радниця виконавчого директора Світового банку у Вашингтоні (США). Із 2012-го до 2015 року була міністром освіти Молдови та ініціатором впровадження низки реформ у цій сфері, які багато хто критикував.

У 2015-му створила громадянську платформу «У ногу з Майєю Санду», яка згодом була перетворена на партію Partidul Acţiune şi Solidaritate («Партія Дії і Солідарності»), від якої власне і йшла на цьогорічні президентські вибори. У 2016 році вперше спробувала стати президентом, але програла в другому турі 4% Ігорю Додону. В червні 2019-го на тлі політичної кризи в Молдові була обрана прем’єркою країни, в цьому статусі зустрічалася з президентом України Володимиром Зеленським, проте вже в листопаді через чергову політкризу змушена була залишити посаду.

Майя Санду вважається виразно проєвропейською політичною діячкою, яка прагне до зближення Молдови з Європейським Союзом, про що вона неодноразово заявляла, зокрема у контексті відносин з Україною. На її думку, Ігор Додон під час свого президентства пересварився з усіма ключовими сусідами, і вона має намір відновити відносини з Румунією та Україною, а також з ЄС і США. У 2019 році під час візиту до Берліна заявила, що значна частина жителів Молдови виступає за возз’єднання з Румунією, але зазначила, що ухвалити таке рішення можна тільки на загальнонаціональному референдумі.

В інтерв’ю телеведучому Дмитру Гордону Майя Санду наголосила, що поважає територіальну цілісність України. «Я завжди говорила, що поважаю територіальну цілісність України. І я вважаю, що тільки так можна побудувати гарні відносини. І ще я вважаю, що Молдова й Україна перебувають в одній геополітичній зв’язці. І для нас дуже важливо, що Україна поставила за мету стати ближчою до Європейського Союзу. Для нас це також дуже важливо. І ми сподіваємося, що ви й далі йтимете цим шляхом. Тому що тоді й ми зможемо піти шляхом зближення з Європейським Союзом», – сказала Майя Санду.

Тим більше, що ситуація в країнах-сусідах дуже схожа: слабка економіка, засилля корупції, присутність створених Кремлем самопроголошених утворень (у Молдові це - Придністровька молдовська республіка, де дислокується контингент російських «миротворців», що мають на озброєнні бронетехніку та бойові гелікоптери). В обидвох країнах розділені суспільства, більшість громадян виступають за західний вектор розвитку і прагнуть вступу своїх держав у ЄС і НАТО, натомість не бракує й тих, кого гризе ностальгія за радянськими часами і хто мріє про «братні відносини» з Росією.

Провальна поразка Ігоря Додона, який сповідує відверто проросійську політику, засвідчила, що більшість молдован таки не хоче «руського міра». Після приходу до влади в грудні 2016 року Додон на всіх кутках наголошував на дружбі з Москвою та прямим текстом висловлював ненависть до Європейського Союзу та НАТО. Він демонстративно відмовився від кредиту ЄС у розмірі 100 млн євро, заявив про бажання розірвати угоду про асоціацію з ЄС і категорично заперечив ймовірність вступу країни в НАТО. Ігор Додон був єдиним іноземним президентом, котрий у 2017-ому відвідав військовий парад у Москві на 9 травня (тоді не приїхали навіть вірні приятелі Путіна Олександр Лукашенко та Нурсултан Назарбаєв).

У вересні 2017-го Ігор Додон офіційно заборонив молдовським військовослужбовцям брати участь у навчаннях під егідою НАТО на Яворівському полігоні у Львівській області. Заборона не подіяла – нехай і дуже обмежений (в складі було лише 57 солдатів і офіцерів) молдовський контингент таки прибув на Львівщину.

Тепер є надія на посилення співпраці Києва та Кишинева. З іншого боку не слід забувати, що Молдова – унітарна парламентська республіка, де президентські повноваження вельми обмежені (саме депутати призначають прем’єра та затверджують усіх міністрів, крім очільників силових відомств). Наразі в місцевому парламенті більшість за партією соціалістів, лідером яких вважається той таки Додон. Але в Майі Санду є повноваження після вступу на посаду в грудні цього року призначити дострокові вибори. Ось тоді й стане остаточно зрозуміло, яку саме політику сповідуватиме офіційний Кишинев.