Скіфи та «зелені чоловічки»

У суді Нідерландів продовжується розгляд справи про приналежність унікальної української колекції

Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення щодо відводу судді у справі про приналежність «скіфського золота». Суд задовольнив прохання України щодо відведення судді через підтвердження зв’язків головуючого судді Ораньє з адвокатами кримських музеїв, що може свідчити про його упередженість під час розгляду справи.

Київ та четверо з Криму

Ця музейно-судова історія розпочалася в лютому 2014-го, коли колекція «скіфського золота» з українських музеїв була відправлена в Амстердам до музею Алларда Пірсона для участі у виставці «Крим: золото і таємниці Чорного моря». До Нідерландів поїхало кілька сотень унікальних музейних експонатів, серед яких церемоніальний скіфський шолом, золоті артефакти, мечі, панцери, предмети домашнього вжитку давньогрецького та скіфського походження, предмети готської культури. Не встигли жителі Амстердама й іноземні туристи намилуватися унікальними артефактами, як на Кримському півострові з’явилися «зелені чоловічки», під дулами автоматів яких відбувся псевдореферендум про «возз’єднання» Автономної Республіки Крим (АРК) із РФ.
Найціннішу частину представлених на виставці експонатів привезли з київського Музею історичних коштовностей (більше відомого як Музей скіфського золота), що є філією Національного музею історії України. Водночас у Амстердамі також експонували предмети з чотирьох музейних установ, розташованих на території Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес). Саме вони й звернулися з колективним позовом до суду в Нідерландах, вимагаючи повернути колекції в анексований Крим, а не до української столиці. Однак потрібно зазначити, що більшість «кримських» предметів були знайдені під час археологічних розкопок 1990-2000-х рр, тобто за часів незалежної України!
14 грудня 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердаму ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв із колекції «Крим: золото і таємниці Чорного моря» треба повернути до України, оскільки їх вивезли з півострова на виставку в Нідерландах ще до незаконної анексії РФ АРК. Головним доказом на українську користь стала ліцензія на експорт археологічних артефактів, видана Міністерством культури України. Відповідно до Конвенції ЮНЕСКО, твори мистецтва мають бути повернені суверенній державі, яка видавала такий дозвіл. А позаяк Крим не є суверенною державою, то, на думку нідерландських суддів, Україна за правом вимагала повернути своє культурне надбання.

«Фантомні українські музеї»

Однак у березні 2017-го Апеляційний суд Амстердаму отримав від представників кримських музеїв апеляційну скаргу. З того моменту тривають судові баталії. А близько 500 експонатів зберігаються в сховищі музею Алларда Пірсона та не експонуються.
«Від самого початку юридично претензії на колекцію висловили «українські» кримські музеї як сторони за договорами на експонування, вони й апелюють до договірного права, тож просять суд зобов’язати виконати зобов’язання Музею Алларда Пірсона за цими договорами й повернути колекції назад (застосування контрактного права – їхня принципова позиція). У судовому процесі кримські музеї діють нібито як українські. Музеї не можуть виступати у спорі як російські культурні інституції, оскільки втратять право вимоги за договорами як українські юридичні особи. Водночас Україна не може просто ліквідувати музеї як українські юридичні особи з огляду на дію спеціального законодавства щодо Криму й окупованих територій. Тобто маємо «фантомні українські музеї», які фактично діють від імені Російської Федерації, на що неодноразово зверталася увага судів Нідерландів», – підкреслив у коментарі Укрінформу Андрій Пилипенко, адвокат АО «Сергій Козьяков та Партнери», що захищає інтереси держави Україна у справі «скіфського золота».
Музей Алларда Пірсона проводить періодичний огляд та перевірку стану збереження музейних предметів за участі експертів. Адвокат Маартен Сандерс, який представляє інтереси України, зазначив, що музей прийняв позицію щодо збереження експонатів до ухвалення остаточного рішення. «Ми очікуємо на остаточне рішення в апеляційному провадженні протягом двох місяців чи більше. Однак у будь-якому разі, сторона, що програла, обов’язково звертатиметься до верховного суду Нідерландів, і тому це додасть ще два роки, перш ніж буде ухвалене рішення щодо повернення експонатів», – сказав Маартен Сандерс.

Предмет судової суперечки:

* 215 експонатів з Національного заповідника «Херсонес Таврійський»;
* 190 предметів Керченського історико-археологічного музею;
* 215 експонатів Бахчисарайського історико-культурного заповідника;
* 451 предмет Центрального музею Тавриди (Сімферополь).
Крім прикрас, посуду, предметів декоративно-ужиткового мистецтва, похоронного інвентарю можна виокремити найцінніші експонати:
* скульптура змієногої богині - праматері скіфських царів;
* підвісні сережки у вигляді чоловічих фігурок;
* скроневе кільце зі зображенням павича;
* застібки у формі цикади;
* посудини у вигляді баранчиків-водоліїв;
* бронзовий грифон.
Вартість колекції, за приблизними оцінками, становить 1,5 млн EUR.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5048 / 1.58MB / SQL:{query_count}