У Білорусі тривають акції протесту, учасники яких не згодні з офіційними результатами президентських виборів, що пройшли в неділю, 9 серпня. Згідно з офіційними результатами, білоруський «бацька» на шостих в його біографії президентських виборах (Лукашенко керує Республікою Білорусь з липня 1994-го – «Львівська Пошта»), набрав майже 80% голосів. Представник опозиції Світлана Тихановська – 10%.

Офіційна явка, як відзвітували у тутешній Центральній виборчій комісії (ЦВК), склала більше 84%. Громадські активісти та особливо телеграм-канали кажуть про зовсім інші, майже зворотно пропорційні цифри. Радіо Свобода з посиланням на організаторів екзит-полів на закордонних дільницях повідомляє про 71%, який там набрала Тихановська, і 10% – Лукашенко. Альтернативна платформа «Голос», створена для незалежного підрахунку голосів, заявила, що 80% її користувачів (а їх було більше мільйона) підтримали Тихановську.

Офіційні «результати» білорусів обурили – мешканці країни вийшли з протестами на вулиці найбільших міст. «Бацька» вперся – почалися зачистки за допомогою підрозділів ОМОН, нібито «коктейлі молотова» з боку протестувальників, повідомлення про тисячі затриманих, сотні поранених та поодиноких загиблих. Зазначимо, що скласти цілісну картину того, що відбувається в Білорусі за умови обмеження в країні інтернету доволі складно. Принаймні поки що.

Напередодні виборів битий політичний вовк Лукашенко завчасно зачистив виборче поле. На той момент його головного конкурента Віктора Бабарико, ексголову правління «Бєлгазпромбанку» (білоруської дочірньої компанії російського газового монополіста «Газпрома» - «Львівська Пошта») місцевий КДБ (так і називається головна спецслужба країни) швиденько звинуватив за статтею «легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великому розмірі».

Конкурент №2 – бізнесмен і блогер Сергій Тихановський опинився за гратами 29 травня за статтею «групові дії, що грубо порушують громадський порядок» (під час мітингу наступив на ногу міліціонеру, і це не прикол, так воно й виглядало на відео – «Львівська Пошта»). Його дружина домогосподарка (принаймні так вона себе позиціонує) Світлана Тихановська перехопила в ув’язненого чоловіка прапор і буквально за годину до закриття прийому заявок ЦВК подала документи на реєстрацію в кандидати президента Республіки Білорусь.

Після оголошення білоруською ЦВК офіційних результатів виборів Світлана Тихановська заявила, що не згодна з ними. Вже увечері в неділю, 9 серпня, після закриття виборчих дільниць в різних містах Білорусі почалися стихійні протести. На момент підготовки цього матеріалу до друку, вони не вщухали, хоча цілісну картину того, що відбувається, скласти було дуже складно.

Точно було відомо про якусь кількість жорстко затриманих протестувальників, постраждалих і з боку мітингарів, і з боку силовиків, з’являлися повідомлення про загиблих. Сама Світлана Тихановська у вівторок, 11 серпня, опинилася в Литві. За її словами, вона «самостійно прийняла рішення покинути Білорусь».

Мотивація, в принципі, зрозуміла – чоловік за гратами і може отримати тривалий термін ув’язнення. Крім того, в обмін на виїзд Тихановської режим Лукашенка нібито пообіцяв звільнити голову її штабу Марію Мороз, яку раніше затримали правоохоронці. «Вони виїхали разом», - заявила довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова, інформує Німецька хвиля.

Далі з’явилося відеозвернення, в якому Тихановська з якогось папірця прочитала, зокрема, таке: «Народ Білорусі зробив свій вибір. Із вдячністю і теплотою я звертаюся до всіх громадян, які підтримували мене весь цей час: білоруси, я закликаю вас до розсудливості і поваги до закону». Вона зазначила, що не хоче «крові і насильства». «Я прошу вас не протистояти міліції, не виходити на площі, щоб не наражати своє життя на небезпеку, бережіть себе і своїх близьких», - сказала Тихановська. Незабаром білоруський Telegram-канал The Onliner з посиланням на її штаб написав, що заява була зроблена під тиском з боку білоруських силовиків.

Через кілька годин штаб Тихановської поширив іншу заяву, в якій закликав Лукашенка не застосовувати насильства проти мирних громадян і запропонував почати діалог про мирну передачу влади. «Ми підтримуємо всіх, хто протестує проти фальсифікацій і бореться за свої права мирним шляхом. Ми солідарні з усіма, хто відстоює своє право на краще майбутнє для себе і своїх дітей. Ми проти насильства і просимо владу не застосовувати насильство проти мирних громадян. Ми пропонуємо почати діалог про мирну передачу влади народу без насильства і потрясінь», - така заява з’явилася в Telegram-каналі «Пул Первой» - спільному каналі преслужби штабів Тихановської, Бабарика та Цепкала (Валерій Цепкало, колишній чиновник високого рангу, співробітник виборчого штабу Лукашенка на його перших виборах у 1994 році, отримав формальну відмову в реєстрації кандидатом у президенти – «Львівська Пошта»).

Багато хто в Україні сприйняв події в Білорусі, як новий народний «майдан» на пост-радянському просторі. Водночас про тісні зв’язки діячів нинішньої опозиції Лукашенку з Кремлем довго і багато писали білоруські (і не тільки) сайти.

«Отже, білоруськими протестами тепер керують адміни телеграм-каналів. Ми не знаємо, хто тепер керує адмінами телеграм-каналів. І чи це саме ті люди, які їх на початку робили популярними. Ми знаємо, що в Білорусі зараз проблеми з інтернетом, але не у Телеграм. Ми знаємо, що анонімні телеграм-канали як політтехнологію першими запровадили росіяни. У мене завжди були сумніви щодо того, чи міг би притомний білорус назвати свій канал «Білорусь головного мозга»? Але кажуть, що це усе таки конкретний білоруський журналіст… Сьогодні через телеграм-канали білорусів закликають до загального політичного страйку. Це сильний хід. Я пам’ятаю, що владу комуністів у Білорусі психологічно зламав страйк робітників мінських заводів у 1991 році. Світлана Тихановська… виїхала з країни до Литви. Щоб не заважать? Дружина Цепкала виїхала до Москви, але пообіцяла повернуться. Третя учасниця - представниця штабу Бабарико, Марія Колесникова, яка власне й запропонувала двом дружинам ідею об’єднання штабів, теж мала цікавий контакт. Напередодні дня голосування її затримала начебто міліція, але після півгодинної розмови в автомобілі її відпустили, бо начебто, переплутали з якоюсь іншою Марією Колесниковою. Дивне пояснення, погодьтеся. Ні, це не конспірологія. Це зворотній бік медалі. Про який теж потрібно знати», - написав на своїй сторінці у Facebook політичний аналітик Володимир Горбач, 

Ще один нюанс – затримання білоруським КДБ 33 бійців російської приватної військової компанії (ПВК) «Вагнер», які отаборилися на базі відпочинку за 2 км від заміської резиденції Лукашенка «Дрозди», та, за офіційною версію, прибули «для дестабілізації обстановки під час виборів».

Оцінки нинішніх подій в Білорусі – ще попереду. Ось що розповів напередодні виборів білоруській службі Радіо Свобода Олександр Мілінкевич, кандидат від опозиції у президенти Білорусі у 2006-му та 2010 роках, який відмовився брати участь у цьогорічних перегонах: «Основна гра на виборах буде між владою, яка хоче «самозберегтися», та РФ, яка намагатиметься посилити контроль над Білоруссю. Дехто сміється і каже: «Ви вже дістали нас цими розмовами про анексію». Але це абсолютно реально. Уже є Грузія, є Україна, є анексія та війна. Російська імперія – це не тільки імперія в наших очах, вона сама це декларує і визнає відповідну ідеологію. Але відомо: імперія, якщо вона не захоплює чергову територію, вона помирає. Путін помирати не збирається».

«Треба формувати такий пул проросійських політиків – з білорусів, які проживають на території РФ, які могли б у разі необхідності там відразу посісти відповідальні посади. Якщо в Білорусі почнеться щось подібне до того, що було в Україні, у нас повинен бути план дій. Як виявилося, коли в Україні відбулися події, у нас якщо і був план, то тільки з приводу Криму. Що буде, якщо в Мінську почнуться заворушення якісь, дестабілізація в момент транзиту влади? Тут ми не повинні упустити свій шанс!», – ще в лютому ц. р. (!) заявляв експерт Центру військово-політичних досліджень РФ Михайло Алєксандров.

Чи так, чи інакше, але «рука Кремля» в білоруських подіях точно присутня. І як би не крутився на розпеченій пательні експідполковник КДБ Путін, він, здається, втратив одного з останніх союзників. Йому не вибачать ні «бацька» (якщо втримає владу), ні білоруський народ (а тут уже без усіляких «якщо»).