Господар Кремля мріяв, що цьогорічна весна стане його тріумфом. По-перше, росіяни проголосують за зміни до конституції РФ, які «обнулять» строки президенства і дадуть йому можливість залишатися на чолі держави до скону. По-друге, мав відбутися помпезний парад 9 травня на честь 75-річчя «побєди», на який Путін запросив усіх світових лідерів (президент США Дональд Трамп навіть деякий час «серйозно розглядав» можливість поїхати до Москви). Однак плани на деякий час порушила пандемія Covid-19.

Парад таки провели 24 червня, але без світових лідерів. Путін стовбичив на трибуні Мавзолею в оточенні кількох лідерів пострадянських країн та «президентів» ніким не визнаних Південної Осетії та Абхазії. До речі, найдотепніше відкараскався президент Хорватії Зоран Міланович, який в останній момент повідомив, що в нього «зламався літак». Голосування за поправки в конституцію РФ також провели. І тепер у Кремлі вирішили всерйоз узятися за Україну.

3 липня у Берліні відбулася зустріч політичних радників глав держав «нормандської четвірки». Українську делегацію очолював віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, до її складу також був включений керівник Офісу президента України (ОПУ) Андрій Єрмак. Із російської сторони участь у переговорах брав заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак.

Того ж дня німецьке видання Spiegel повідомило, що на переговорах Росія вимагала від України до 6 липня (тобто впродовж трьох днів!) представити проєкт змін до Конституції України щодо особливого статусу самопроголошених ДНР і ЛНР. Після закінчення перемовин Дмитро Козак дещо підкоригував повідомлення Spiegel. Він підтвердив, що РФ дійсно чекає від України проєкту поправок до Конституції, «але не до 6 липня, як про це писали західні ЗМІ, проте найближчим часом».

За його словами, відбулась «розмова щодо всіх аспектів врегулювання конфлікту, але якогось прориву досягнути не вдалося». Також сторони не змогли домовитися щодо конкретної дати проведення наступного «нормандського саміту» на найвищому рівні за участю глав держав. «Про це говорити поки дуже-дуже рано, тому що необхідно виконати в повному обсязі – а це величезний обсяг роботи, насамперед із боку України – ті рішення, які були ухвалені на саміті 9 грудня минулого року. Це десятки різних законів, які потрібно не тільки розробити українській стороні, а й узгодити з Донбасом, а це теж непросто», – заявив Козак.

«Ніхто від України нічого не може вимагати – ми незалежна країна, мені здається, що тут всім потрібно попрацювати над риторикою, тим більше, що це міжнародна риторика», – так відреагував на заяви Кремля президент України Володимир Зеленський. «Україна, Франція та Німеччина продемонстрували готовність докласти максимум зусиль для виконання домовленостей «нормандської четвірки», досягнутих у Парижі, та наблизити проведення саміту в Берліні, а Російська Федерація взяла паузу», – повідомили в пресслужбі ОПУ. «Сьогоднішня зустріч на крок наблизила проведення наступного саміту «нормандської четвірки» в Берліні», – зауважив глава ОПУ Андрій Єрмак.

Віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков припустив, що зустріч на найвищому рівні може відбутися вже в серпні. Крім того, він заперечив, нібито Москва висунула Києву ультиматум. «У ЗМІ поширювалася інформація, що під час зустрічі у Берліні Російська Федерація нібито поставила Україні вимогу – найближчим часом анонсувати проєкт поправок до Конституції України, які б окреслили так званий особливий статус Донбасу. Я тут свідок, я вам абсолютно свідомо засвідчую перед усією аудиторією – ніяких ультиматумів протягом 12 годин перемовин я особисто не почув. А я там був усі 12 годин», – заявив Олексій Резніков у ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV. «Вони нас прямо запитували: «А як ви плануєте виконувати 11-й пункт комплексу заходів Мінських угод, в якому мовиться про правові аспекти врегулювання конфлікту, де мовиться про низку законодавчих актів». Ми їм вкотре розповіли, що ніякого «особливого статусу» в Конституції України бути не може». – додав він.

Здавалося би, на цьому тему «ультиматуму» вичерпано. Однак дуже підозріло виглядає несподівана активність різних діячів за «порєбріком», де, як відомо, публічно відкривають рот лише після того, як узгодять «спіч» із Кремлем. «Глава ДНР» Денис Пушилін заявив, що «у республіці відмовилися від ідеї можливого повернення до складу України, а своє майбутнє вона пов’язує винятково з Російською Федерацією». Йому «підспівав» колишній «прем’єр ДНР» Олександр Бородай: «Я впевнений в тому, що у відносно швидкі терміни республіки Донбасу стануть вже не де-факто частиною Російської Федерації, але і де-юре».

Звичайно, на одкровення цих «політиків» можна було б і махнути рукою – вони там у Донецьку колись обіцяли і «Рейк’явік взяти». Але язики розв’язалися і в повноважних офіційних осіб РФ. Перший заступник голови комітету Держдуми РФ Геннадій Онищенко підтвердив, що багато мешканців ОРДЛО голосували за поправки до конституції РФ, маючи російський паспорт. «Це символ того, що люди турбуються про головний закон тієї країни, в якій вони вже, вважай, живуть», – заявив він. На його думку, офіційно включити «ДНР» і «ЛНР» до складу Російської Федерації можна було ще в 2014 році після «референдуму» в Автономній Республіці Крим (АРК). Він також пояснив, що економіка ОРДЛО напряму пов’язана з РФ. «І це теж є абсолютно об’єктивним посилом того, що ми живемо в одній країні. І давно пора з цим юридично визначитися», – зазначив Онищенко.

Ще далі пішов член комітету ради федерації РФ від АРК з міжнародних справ Сергій Цеков (до речі, в 1990 – 1994 роках був депутатом Верховної Ради України I-го скликання. – «Львівська Пошта»). Цей «перекинчик» договорився до того, що «РФ є єдиною країною в світі, яка має історичне право висувати вимоги до України». За його словами, Україна як держава відбулася завдяки РФ, оскільки в момент «об’єднання» України і Росії в 1654 році до українських земель належала невелика територія. «Росія захищала, розвивала і розширювала Україну», – сказав Цеков, додавши, що «південний схід і західна частина сучасної України – це те, що вона отримала завдяки возз’єднанню з Росією».

Не надто приязною була й заява речника президента РФ Дмитра Пєскова. Він заявив, що йому не відомо про швидке приєднання окупованих територій Донбасу до РФ, але підтримку Москви жителям ОРДЛО він обіцяє, оскільки там «мешкає багато людей з паспортами РФ, які нещодавно голосували за зміни до російської конституції».

Подібна риторика може бути не лише засобом політичного тиску на Київ, але й підготовкою громадської думку всередині РФ до збройної агресії щодо України. Про те, що така загроза нікуди не зникла, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив командувач Військово-Морських сил України (ВМСУ) Олексій Неїжпапа. Він не виключає, що російська армія спробує зайти в Херсонську область із окупованого Криму, щоб відновити роботи Північно-Кримського каналу, від якого залежить водопостачання півострова. Там, нагадаємо, склалася катастрофічна ситуація зі забезпеченням питною водою – через посуху водосховища заповнені на 25-30%. «Ми готуємося до повномасштабної військової конфронтації, розуміючи, що якщо така відбудеться, то, на жаль, буде багато втрат і серед наших воїнів, і з боку цивільного населення. Багато хто зараз цього не розуміє, хоча в країні сьомий рік триває війна», – додав командувач ВМСУ.

Водночас контрадмірал нагадав, що дальність ракетного комплексу «Нептун», який ВМСУ планують взяти на озброєння наступного року, дозволяє застосовувати його з материкової України на підходах до Севастополя. «Щойно ми зрозуміємо, що в Криму почне відновлюватися їхня ділянка каналу, туди буде вливатися фінансовий ресурс Російської імперії (я так її називаю – це імперія з диктатором на чолі), то це буде сигналом того, що Росія готується до повномасштабної конфронтації. І тоді нам доведеться відповідати на виклики», – зазначив Олексій Неїжпапа. Командувач ВМСУ також зазначив, що українські підрозділи готуються не лише до «окопної війни», але і до наступальних дій.

Подібну думку висловлював і Глен Говард, президент американського фонду «Джеймстаун» під час онлайн-конференції, присвяченій ситуації в Чорноморському регіоні. Він заявив, що посушливе літо в Криму може спонукати Росію перейти до активних дій у Херсонській області, щоб отримати контроль над Північно-Кримським каналом, інформує Голос Америки.

Незабаром у РФ стартують стратегічні командно-штабні навчання «Кавказ-2020», в яких візьмуть участь 100-120 тис. військовослужбовців, 3 тис. бойових машин, з них не менше 500 танків. Активна фаза маневрів відбудеться наприкінці вересня. Участь у навчаннях братимуть війська, дислоковані, зокрема у Ростовській області та Криму. Як заявив у інтерв’ю Укрінформу представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький, це значно підвищує загрозу поновлення РФ широкомасштабних бойових дій проти України. «Буде задіяно багато полігонів, зокрема в окупованому Криму та у Південному військовому окрузі, зі зосередженням великої кількості озброєння та військової техніки. Водночас починаючи вже з липня-серпня, проводитимуть окремі спеціальні навчання підрозділів різних родів військ, де вони відпрацюють різні тактичні епізоди: наступальні, подолання водних перешкод, посилення, мобілізаційні заходи, а також взаємодію між військовим керівництвом та місцевою владою», – заявив Вадим Скібіцький.

Нові знімки Google Earth показують збільшення кількості танків на новій військовій базі поблизу Каменськ-Шахтарського (Ростовська обл. – «Львівська Пошта»), йдеться у статті Defense Blog. «Навіщо?» – ставить питання американський генерал у відставці, колишній командувач сухопутними силами США в Європі Бен Годжес. І сам відповідає: «Україна не збирається нападати на Росію. Маємо уважно за цим слідкувати, особливо з огляду на нестачу води в Криму, адже Москва заявляє про гуманітарну кризу», – повідомляє Голос Америки.

«Чому актуалізувалися розмови про підвищення ймовірності наступу? Для цього створюються відповідні умови. У РФ загострюється політична ситуація, є серйозні соціально-економічні проблеми. І все це лише посилюватиметься. Оскільки об’єктивно і нафта, і газ – головні фактори сили режиму Путіна, вони зараз слабшають, залишаючи його в економічному вакуумі, який потрібно чимось заповнювати. Цей вакуум можна заповнити або грою на зовнішній загрозі, або проведенням «невеличкої переможної війни». Ну, як це завжди буває в авторитарних режимах», – підсумовує в розмові з кореспондентом агентства Укрінформ Михайло Самусь, військовий експерт, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.