Республіка Польща та Данія офіційно заявили про одночасний початок будівництва газогону Baltic Pipe, який має забезпечити енергетичну незалежність, в тому числі й України від Росії. Вартість будівництва оцінюють приблизно в 2 млрд EUR, введення в експлуатацію заплановане на 1 жовтня 2022 року. Газогін дозволить поставляти до 10 млрд куб. м природного газу на рік з Норвегії через Данію в Польщу та інші європейські країни.

Президент Польщі Анджей Дуда наголосив, що це значно більше від забезпечення польських потреб, відтак його країна хоче стати газовим хабом для Східної Європи. «Завдяки будівництву інтерконекторів газ із шельфу Норвезького моря через Польщу може постачатися до сусідніх країн, а також в Україну. Дуже важливо, що Польща стане одним з гарантів енергетичної безпеки України, яка багато років була під газовим, енергетичним шантажем Росії. Для суверенітету і повної незалежності цей елемент є дуже важливим», – наголосив Анджей Дуда.

На думку доктора Кшиштофа Ксєнжопольського із Варшавської школи економіки (SGH), газогін Baltic Pipe є ключовою інвестицію для Польщі. «Це дає нам можливість стратегічного маневру, тобто вибору такого енергетичного міксу, що буде для нас найбільш вигідним. З погляду регіону Польща зміцнює свою позицію як держава, територією якої газ можуть імпортувати до інших країн», – заявив він.

Напередодні Польща та Україна протестували «короткий транзит» (short haul) через газотранспортну систему (ГТС) України, а також поставки з українських підземних сховищ газу (ПСГ). «З метою підготовки до різних можливих сценаріїв розвитку ситуації, на замовленням низки трейдерів були проведені тестові поставки газу зі Словаччини до Польщі через ГТС України в режимі shorthaul, а також поставки з ПСГ України в Польщу. Ці поставки підтвердили можливість повністю забезпечити необхідним ресурсом Польщу в разі припинення або скорочення поставок з РФ», – розповів генеральний директор підприємства «Оператор ГТС України» Сергій Макогон. Він підкреслив, що Україна ще раз довела, що продовжує залишатися важливим елементом енергетичної безпеки Європи.

Однак, є й погана новина. Сергій Макогон повідомив, що після пуску в січні  першої черги газогону «Турецький потік» Україна майже повністю втратила транзит газу з Російської Федерації до Туреччини, Греції та Болгарії. На його думку, після запуску другої нитки «Турецького потоку», який очікується наприкінці цього року або на початку 2021-го, Україна втратить ще частину транзиту, який йде до Угорщини і Сербії (до 15 млрд куб. м).

«Тому критично важливо не допустити закінчення будівництва «Північного потоку-2», оскільки це призведе до повної втрати транзиту вже з 2025 року. Для України це 2,5-3 млрд USD щорічного доходу від транзиту», – наголосив Сергій Макогон. Також він додав, що потенційне рішення німецького енергетичного регулятора поширити правила європейської газової директиви на «Північний потік-2» може значно знизити рентабельність цього проєкту, так як «Газпром» зможе завантажити тільки 50% його потужності. «Але нам всім не можна розслаблятися. Боротьба з «Північним потоком-2» повинна залишатися ключовим завданням», – зазначив він.

Тим часом у Варшаві вирішили наслідувати приклад Києва. Так званий Ямальський контракт між Варшавою та Москвою, що був підписаний в 1996 році, передбачає поставки щороку до 10 млрд кубометрів газу. Згідно з вимушеною формулою «бери або плати» (take-or-pay), яку «Газпром» нав’язав польській компанії PGNiG, та мусить купувати щороку (включно до 2022-го) не менше ніж 8,7 млрд куб. м газу.

PGNiG звернулася з позовом до Стокгольмського арбітражного суду, який в березні зобов’язав «Газпром» сплатити 1,5 млрд USD за завищення ціни на газ для PGNiG починаючи з 2014 року. Оскільки РФ наразі не збирається виконувати рішення міжнародного арбітражу, Варшава пропонує арештувати активи «Газпрому» в Європі. Таку пропозицію озвучив заступник міністра з державних активів Польщі Януш Ковальський в інтерв’ю польській газеті Wprost. «Якщо росіяни не поважають закон, то гарною ідеєю є забрати активи «Північного потоку» і «Північного потоку-2», – сказав урядовець.

«Північний потік-2», запуск якого планувався на кінець минулого року, так і не був добудований через запроваджені в грудні 2019-го санкції США. Під штрафні заходи, зокрема, можуть потрапити компанії, чиї кораблі займаються прокладкою труб для газогону, а також громадяни, які мають відношення до роботи цих суден. Йдеться про заборону на в’їзд у США, а будь-які активи таких компаній, що знаходяться на території США, будуть заморожені.

У результаті будівництво «Північного потоку-2» зупинилося, хоча для завершення проєкту, який наразі готовий на 90%, залишилося прокласти лише 160 км труб у територіальних водах Данії. Однак під загрозою американських санкцій швейцарська компанія Allseas, яка єдина в світі володіє відповідними кораблями, здатними вкладати труби великого діаметру на морське дно, відмовилася від подальших робіт. У підсумку добудова «Північного потоку-2» наразі фактично заморожена.

Однак, днями російські ЗМІ радісно повідомили, що російський корабель «Адмірал Черський», який, теоретично, може прокладати труби під водою, наближається до узбережжя Данії. З одного боку, 160 км – не така й вже довга ділянка, з іншого – «Адмірал Черський» де-юре належить «Газпрому». Якщо судно почне добудову «Північного потоку-2», тоді активи російського газового монополіста можуть арештувати не тільки в Європі (на запит Польщі для виконання рішення Стокгольмського арбітражу), але й в США (згідно із запровадженими в грудні 2019-го санкціями).