Польські консульські установи в України з понеділка, 4 травня, відновили видачу робочих віз. «У початковий період прийматимуть лише документи з метою отримання віз для виконання сільськогосподарських та садівничих робіт, а також міжнародних перевезень», – зазначено у повідомленні посольства Польщі в Україні. Там наголосили, що прийом заявників із іншою метою, навіть за умови актуальної реєстрації та наявності всіх необхідних документів, здійснюватися не буде.

Рішення польського уряду цілком логічне. За інформацією порталу sadyogrody.pl, у Польщі тепер гостро не вистачає працівників для роботи в сільському господарстві. Коронавірус спричинив надзвичайну ситуацію, яка може серйозно зашкодити польським фермерам, які не зможуть дати собі раду без сезонних робітників із інших країн, зокрема з України.

«Дефіцит українських працівників може призвести до втрати врожаю. Зараз немає можливості зібрати полуницю і чорниці. Звичайно, ми можемо залучити польських працівників, які залишилися без роботи. Але праця на полях тяжка. Так склалося роками, що до одних і тих самих фірм приїжджають досвідчені українці, які вже знають, що і як. Робота сезонних працівників зараз така ж критично потрібна, як робота медиків чи пілотів», – розповіла «5 каналу» Пауліна Копец, генеральний секретар польської Асоціації дистриб’юторів овочів і фруктів.

Тож українські заробітчани і далі потрібні польській економіці, хоча роботи відчутно менше. Томаш Богдевич, гендиректор компанії з працевлаштування, каже: «Немає вже тисяч оголошень про вакансії, де кожен щотижня міг би міняти роботу, якщо щось не сподобається. Люди починають цінувати ту роботу, яка є. За місяць ринок змінився на 180 градусів і тепер знову став ринком, де роботодавець диктує умови. Він обирає собі найкращих працівників. Але я переконаний, що фахівці, які знають мову, завжди знайдуть собі роботу».

Тим часом портал money.pl повідомляє, що рішення найновішого «Антикризового щита 3.0» передбачають можливість подовження чинності всіх документів, отриманих іноземцями у Польщі. Нагадаємо, що у першому «Антикризовому щиті», який набув чинності 17 квітня, були прописані «спеціальні рішення для іноземців».

Новий документ дозволив подовжити терміни чинності віз та дозволів на тимчасове проживання у Польщі, а також термін перебування у межах безвізового руху, якщо це відбулося у період стану епідемічної загрози або стану епідемії. Інакше кажучи, закон дозволяє іноземцям легально перебувати 30 днів у Польщі після офіційного закінчення карантину без необхідності подавати заяву на тимчасову посвідку на проживання. «Як у «Щиті 1.0», і у «Щиті 3.0» послідовно використовується слово «іноземці», але на практиці рішення спрямоване насамперед на громадян України, які працюють у Польщі», – пише money.pl.

Але сезон збору ранніх овочів закінчиться – що далі? На Польщу, як і на решту країн світу, чекає економічний спад. Повторити 2008 рік, коли криза зачепила всі європейські країни, а Польща демонструвала зростання, схоже, цього року не вдасться. Тоді країну врятував експорт та високий внутрішній попит. Нині ж експортні галузі постраждали першими і найбільше, а поляки на карантині стали споживати значно менше.

За попередніми оцінками, польська економіка може просісти на 4,4%, а роботу до кінця року втратять до 1,4 мільйона людей. «Ще є оптимісти, які вважають, що не буде рецесії, але більшість аналітиків очікують, що ВВП Польщі, як в усіх країнах ЄС, впаде навіть на 10%, якщо будемо тримати карантинні обмеження для сфери послуг і торгівлі до кінця другого кварталу. Вже зараз у березні та квітні бачимо, що економіка в рецесії. Питання, як довго вона триватиме», – каже Адам Черняк, головний економіст Polityka Insight.

Але у Польщі, крім браку сезонних робітників у рільництві, є ще один клопіт. Проведення президентських виборів, які, згідно конституції, повинні відбутися 10 травня, опинилося під загрозою. Про це у понеділок, 4 травня, заявив віцепрем’єр-міністр Яцек Сасін. Він зазначив, що станом на сьогодні провести вибори у заплановану дату буде вкрай складно і припустив, що голосування може бути перенесене. Серед можливих альтернатив віцепрем’єр назвав 17 та 23 травня. На думку урядовця, перенесення дати виборів на один чи два тижні не порушуватиме конституцію країни.

За словами Яцека Сасіна, причиною проблем із проведенням президентських виборів є спротив опозиції, що контролює верхню палату парламенту країни. Це не дає можливості вчасно ухвалити закон, який би дозволив провести вибори за допомогою кореспонденційного (поштового) голосування. У владі ж таке голосування вважають оптимальним рішенням, яке дозволить провести голосування навіть на тлі епідемії Covid-19.

Сейм Польщі, в якому правляча партія «Право і справедливість» (ПіС) має більшість, підтримав ініціативу провести президентські вибори за допомогою волевиявлення поштою ще на початку квітня. Однак для остаточного ухвалення законопроєкт потребує підтримки сенату. «За тиждень до виборів поляки не знають, коли відбуватимуться вибори. Відповідальними за це є опозиція та сенат», – заявив Яцек Сасін.

У польській опозиції вважають поштове голосування неконституційним і закликають бойкотувати вибори. Втім таку думку розділяють не лише суперники ПіС у парламенті, але й деякі представники владного табору, пише Німецька хвиля. Віцепрем’єр та міністр освіти Ярослав Говін, наприклад, заявив про свою відставку через рішення сейму та закликав перенести вибори на два роки.

Розкритикував ідею влади й голова Європейської народної партії Дональд Туск. Він також вважає ухвалені поспіхом зміни до виборчого законодавства неконституційними та звинуватив владу в бажанні провести вибори будь-якою ціною. Троє експрезидентів та шість колишніх прем’єр-міністрів Польщі вважають поштове голосування псевдовиборами, тож не братимуть у них участь. Про це йдеться у спільній заяві колишніх польських високопосадовців, оприлюдненій у твіттері експрем’єром Лєшеком Міллером.

«Процедура кореспонденційного голосування у такій формі та в такий час, як це пропонує владна партія, є псевдовиборами. Ми не візьмемо в них участь. Ми сподіваємося, що схоже діятимуть й інші кандидати, а також виборці, які поділяють нашу турботу про демократичне майбутнє Польщі», – йдеться в заяві, яку підписали колишні президенти Польщі Лех Валенса, Александр Квасневський і Броніслав Коморовський.

На їхнє переконання, рішення провести кореспонденційні вибори ухвалено всупереч конституції та регламенту сейму. Тож вони не будуть «ані загальними, ані рівними», оскільки не дають гарантії таємного голосування і створюють можливості для зловживань. «Проведення виборів під час епідемії створює загрозу для життя і здоров’я громадян», – додали політики. Крім експрезидентів, заяву підписали колишні глави польського уряду: Ян Кшиштоф Бєлецький, Марек Белька, Влодзімєж Цімошевич, Лєшек Міллер, Казімєж Марцінкевич, Ева Копач.

Під тиском критики керівництво ПіС розглядає варіант відставки чинного президента Анджея Дуди для того, щоб відкласти проведення виборів, повідомляє onet.pl із посиланням на три незалежні джерела. Зазначається, що якби зараз Анджей Дуда добровільно пішов із посади, ПіС могла би заново призначити президентські вибори на середину липня. Однак це останній варіант, який зараз розглядає керівництво партії, щоб провести вибори на власних умовах. Як підкреслює onet.pl, відставка Дуди стала би рецептом від проблем, пов’язаних із організацією виборів у травні.

Згідно з конституцією Польщі, у випадку відставки президента главою держави автоматично стає спікер сейму. Конституція говорить також, що у разі відставки президента спікер сейму призначає нові вибори «не пізніше ніж на 14-й день після звільнення президентського крісла, призначаючи дату виборів на вихідний день, що припадає протягом 60 днів з дня призначення виборів». Це дало би ПіС велику можливість для маневру, адже такі вибори можуть бути організовані навіть через кілька днів після відставки президента і не пізніше, ніж через 2,5 місяці після відставки.

– із метою обмеження кількості осіб, які очікують під консульством, потрібно приходити лише у визначений час;

– роздрукувати всі сторінки анкети, зокрема й сторінку, на якій вказана дата і година прийому в консульстві;

– підготувати всі необхідні документи, список яких можна знайти за посиланням https://www.gov.pl/web/ukraina-uk/visa-type-D у рубриці «Які документи необхідно подати?»;

– очікуючи під консульством у черзі, слід дотримуватись дистанції щонайменше 1,5 м від інших осіб;

– вхід у консульство можливий лише у масці, яка прикриває ніс та рот, а також у одноразових рукавичках;

– входячи у консульство, зі собою можна мати лише пакет документів, а всі інші особисті речі, зокрема сумки та пакети, потрібно залишити перед входом.

На території України функціонують посольство Польщі в Києві та генконсульства у Львові, Луцьку, Вінниці, Харкові та Одесі, інформує урядовий сайт Польщі.