Київ вимагає від Вашингтона 30 мільйонів доларів

Дональда Трампа виправдали, а Україна досі не отримала зброю

фото: U.S. Department of Defense
Ігор Берчак
Щойно в Білому домі та на Банковій відхекалися після завершення Ukrainegate (нагадаємо, що минулого тижня Сенат США більшістю голосів виправдав Дональда Трампа за процедурою імпічменту), як між двома країнами спалахнув новий скандал. Нещодавно видання BuzzFeed повідомило, з посиланням на власні джерела серед українських та американських чиновників, що упродовж тривалого часу затримується постачання зброї Україні в межах принаймні шести контрактів сумою 30 млн USD. BuzzFeed зазначає, що реалізація п’яти комерційних угод із продажу американського озброєння Україні затримується близько року, ще одна – понад рік. «Тепер, після тривалого очікування й сплати десятків мільйонів доларів, Київ хоче повернути свої гроші», – пише BuzzFeed.
Наголосимо, що йдеться не про військову допомогу в межах програми Пентагону, а про суто комерційні контракти з приватними американськими компаніями.
Про яке саме озброєння йдеться, видання не повідомляє. Також невідомі ані назви американських компаній, ані подробиці контрактів. Зрештою, пояснення очевидне: в умовах нехай офіційно і не оголошеної, але фактичної війни з Російською Федерацією (РФ) будь-яка інформація безпекового характеру становить державну таємницю. Проте конфлікт з головним стратегічним партнером аж ніяк не на користь Києва.
Троє українських посадовців та один колишній американський чиновник розповіли BuzzFeed, що Білий дім на їхні запити так і не зміг пояснити причин затримки. Офіційна влада в Україні теж наразі публічно не коментувала такі повідомлення. «Я би на місці українців почав шукати інші джерела постачання зброї», – заявив BuzzFeed неназваний американський посадовець. 
Останнє китайське попередження
BuzzFeed пише, що двоє українських посадовців на правах анонімності пов’язали затримки у постачанні американської зброї Україні «зі спробою Китайської Народної Республіки (КНР) купити стратегічну українську аерокосмічну компанію (очевидно, мовиться про «Мотор Січ». – «Львівська Пошта»), що намагалися заблокувати США». Нагадаємо, що наприкінці минулого року з’явилася інформація про продаж понад 50% акцій Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Мотор Січ» (головний офіс – м. Запоріжжя) компаніям із КНР Skyrizon Aircraft та Xinwei Technology Group. «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для літаків, гелікоптерів, рушійних установок для крилатих ракет і промислових газотурбінних установок. Виготовляє і супроводжує в експлуатації 55 типів і модифікацій двигунів для понад 60 видів літаків і гелікоптерів, а також газотурбінних силових установок для крилатих ракет.
У Вашингтоні вважають, що купівля українського підприємства суттєво підвищить бойовий потенціал Народно-визвольної армії КНР. Білий дім усіляко перешкоджав укладенню угоди. У серпні минулого року до України завітав Джон Болтон, тодішній помічник президента США з національної безпеки (звільнений з посади у вересні 2019-го. – «Львівська Пошта»), який застеріг Київ від «шкідливої економічної співпраці» з КНР, яка може призвести до крадіжки військових технологій. 
А у листопаді 2019-го в Україну прибув Ерік Прінс – засновник та один із співвласників приватної військової компанії Academi (колишня назва Blackwater. – «Львівська Пошта»), яка неодноразово отримувала контракти на десятки мільйонів USD від уряду США на виконання різноманітних бойових та охоронних завдань у гарячих точках світу, зокрема в Афганістані та Іраку. Тоді Ерік Прінс, якого називають неофіційним радником Дональда Трампа, від якихось конкретних коментарів виданню The Wall Street Journal відмовився, хоча й підтвердив, що хоче «інвестувати в Україну». 
Судячи з усього, «інвестиція» не вдалася, адже проблема в тому, що «Мотор Січ» є приватною компанією, структура власності якої вкрай заплутана та непрозора. Вважається, що її фактичним власником є В’ячеслав Богуслаєв (хоча формально йому належать лише 14,99% акцій), який контролює ПАТ через низку офшорних компаній, зареєстрованих, зокрема, на Віргінських островах і у Панамі. Особисті статки Богуслаєва в різні роки оцінювали в межах 350-500 млн USD. Саме він у грудні минулого року заявив, що продав контрольний пакет акцій запорізького ПАТ китайцям.
Загадкові українські скандали
Водночас залишається незрозумілим, чи саме ця оборудка стала причиною нового українсько-американського скандалу. Чинний український посадовець і колишній американський чиновник у розмові з виданням BuzzFeed припустили, що причини затримки із виконанням шести зброярських контрактів «можуть бути пов’язаними з корупційним скандалом довкола Державного концерну (ДК) «Укроборонпром». Щоправда, незрозуміло, про який саме скандал йдеться. 
Останнім часом в Україні обговорюють якісь незрозумілі проблеми з постачанням Збройним силам України (ЗСУ) партії БТР-4Е «Буцефал» підприємством Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. О. Морозова (що входить до складу ДК). Угода на поставку 45 БТРів була укладена ще чотири роки тому, однак постійно зривалася. Проблема була в тому, що єдине українське підприємство, яке виготовляє броньовані корпуси для БТРів (приватний Лозівський ковальсько-механічний завод, Харківська обл.) щось там не поділив із колишнім керівництвом ДК. У результаті в концерні вирішили запустити власне виробництво з виготовлення корпусів для БТРів, закупивши відповідну броню у Фінляндії. Далі в конфлікт втрутилася приймальна комісія Міністерства оборони України (МОУ), яка забракувала БТРи з фінської бронею.
На жаль, докладно розібратися в цьому «конфлікті інтересів», із огляду на скупість повідомлень в українських засобах масової інформації, дуже складно. Урешті-решт наприкінці 2019 року новий очільник ДК Айварас Абромавичус заявив, що конфлікт вирішено. Перші 12 БТР-4Е «Буцефал» уже передали до 92-ї бригади ЗСУ, і до кінця літа цього року договір мали би виконати повністю. Проте обговорення «броньованої справи» в українському суспільстві триває.
Інший скандал, пов’я­заний з ДК, – 17 жовтня 2019 року детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) затримали ексзаступника секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олега Гладковського в аеропорту «Бориспіль» під час спроби залишити Україну. Щоправда, через три дні він уже вийшов із СІЗО, сплативши заставу сумою 10,6 млн грн. Прізвище Олега Гладковського, якого називали одним із бізнес-партнерів п’ятого президента України Петра Порошенка, «прогриміло» навесні 2019-го, коли були оприлюднені результати журналістського розслідування Bihus.info, згідно з яким Гладковський, будучи першим заступником секретаря РНБО, використав службове становище для внесення у державне оборонне замовлення та подальшу закупівлю коштом бюджету вантажних автомобілів «Богдан-6317» за завищеними цінами у корпорації «Богдан Моторс», яка йому й належить. У результаті, за даними слідства, державі завдали збитків на 10,6 млн грн. Який із цих двох скандалів мали на увазі анонімні співрозмовники видання BuzzFeed – залишається незрозумілим.
P. S. Оскільки всі шість контрактів укладалися до скандальної телефонної розмови Володимира Зеленського й Дональда Трампа 25 липня 2019 року, співрозмовники BuzzFeed відкидають думку, що йдеться про тиск адміністрації США на Україну.

У січні телеканал «Прямий», з посиланням на документ Посольства України у США, повідомив інформацію про рівень військової допомоги Києву в 2020 році. «Ми вдячні США за надання масштабної безпекової допомоги нашій державі, спрямованої на зміцнення її обороноздатності. За період із 2014-го до 2019 року США виділили Україні 1,6 млрд USD допомоги на цілі посилення безпеки і оборони. 92% усієї військово-технічної допомоги, яку Україна отримала з-за кордону з 2014 року, надійшло саме зі США», – йдеться в документі.
У 2020 році передбачено виділення ще 250 млн USD по лінії Пентагону в межах Ініціативи безпекової допомоги Україні (Ukraine Security Assistance Initiative (USAI). Крім того, ще є сума з фінансової економічної допомоги – 448 млн USD у межах Держдепу та USID. Як повідомив «Прямий», у ці 448 млн USD входить 115 млн суто на оборонні потреби.
Також телеканал пояснив, чому низка засобів масової інформації повідомляли про 300 млн USD у межах USAI від Пентагону, а за фактом надається лише 250 млн. Закон про витрати на потреби національної оборони США, підписаний президентом Дональдом Трампом 20 грудня 2019 року, містить положення про можливість виділення Україні 300 млн USD безпекової допомоги за програмою USAI у 2020 році (тобто це загальнодопустима сума). Водночас у Законі про асигнування на потреби національної оборони США на 2020 фінансовий рік, також підписаному Трампом 20 грудня, сума безпекової допомоги Україні на 2020 рік по лінії Пентагону визначена на рівні 250 млн USD за програмою USAI.
Різниця у сумах безпекової допомоги у зазначених законодавчих актах обумовлена тим, що Закон про витрати на потреби національної оборони США визначає максимально допустиму суму, яка може бути витрачена за відповідною програмою. Закон про асигнування визначає суму, яка має бути використана, виходячи з наявних фінансових ресурсів.
«Безпекова допомога, головним чином, спрямовуватиметься на здійснення підготовки підрозділів ЗСУ, яка проводиться в Україні американськими інструкторами, починаючи із 2015 року, та на придбання озброєння і військової техніки», – йдеться у повідомленні Посольства України в США.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4818 / 1.63MB / SQL:{query_count}