Місія здійсненна

Колишній підполковник КДБ хоче керувати Росією до смерті

Володимир Путін вирішив повторити долю свого тезки «дєдушки Лєніна» – залишитися в Кремлі навічно, фото: архів
Президент Російської Федерації (РФ) Володимир Путін минулого тижня несподівано для всіх запустив «транзит влади». У своєму щорічному посланні до Федеральних зборів РФ (вищої палати російського парламенту) він анонсував зміни до конституції, що передбачають радикальне переформатування владних повноважень, зокрема… зменшення ролі глави держави. Висновок однозначний – Путін готує «транзит влади». Як відомо, в 2024 році закінчується термін його президентських повноважень, і, згідно з конституцією РФ, він більше не може балотуватися. Але це не означає, що експідполковник КДБ збирається віддати владу, його плани очевидні – правити країною довічно.

«На трьох» – варіант Путіна

У посланні Путіна до Федеральних зборів РФ слід відзначити три головні моменти. Перший – внесення в основний закон РФ змін, які гарантуватимуть його пріоритет над міжнародними законами і угодами. Як пояснив сам Путін, «вимоги міжнародного законодавства і договорів, а також рішення міжнародних органів можуть діяти на території Російської Федерації тільки в тій частині, в якій вони не суперечать нашій конституції».
Другий – передача частини президентських повноважень парламенту. Зокрема, Путін запропонував передати Державній думі право затверджувати кандидатури прем’єра, віцепрем’єрів і всіх федеральних міністрів. Водночас майбутній президент не зможе відхилити кандидатури, узгоджені парламентом.
Третій – закріплення в конституції повноважень Державної ради, органу, який в нинішній РФ є суто церемоніальним і реально ні на що не впливає. Зараз членами Держради є губернатори, спікери нижньої (Держдума) і верхньої (Рада Федерації) палат парламенту, лідери всіх парламентських фракцій, які вряди-годи збираються під головуванням президента РФ «для проведення консультацій». Цікаво, що старий шпигун Путін, за звичкою, нічого конкретного не озвучив: «Потрібно уважно поставитися до того, як ми пропишемо в законі Державну раду, її прерогативи».
Доки російські політики оговтувалися від почутого, Кремль підготував ще одну сенсацію. Того ж дня уряд Дмитра Медведєва, давнього і вірного соратника Путіна, у повному складі було відправлено у відставку. Новим прем’єром став мало кому відомий за межами РФ Михайло Мішустін, голова податкової служби РФ.

Агресивна політика щодо України не зміниться

Російське видання «Коммерсант», із посиланням на близькі до адміністрації президента РФ джерела, пише, що конституційні ініціативи Путіна напряму пов’язані з «транзитом влади» в 2024 році. З огляду на посилення ролі парламенту, він може очолити правлячу партію «Єдина Росія», від якої буде обраний спікером Державної думи, та автоматично очолити Держраду, яка перетвориться на основне джерело ухвалення рішень у країні. У будь-якому разі віддавати владу Путін не збирається.
«Якщо й існувало питання щодо того, чи відійде Путін від влади, коли його четвертий президентський термін завершиться у 2024 році, то зараз є відповідь», – пише The Financial Times. Те, що в Москві подають як намагання децентралізувати владу, насправді є спробою створити формат, де Путін і надалі буде «головним ляльководом, хоч і на іншій посаді».
«Це означає, що Путін зможе залишатися на російській сцені ще довгий час після 2024 року. І якщо влада, зосереджена в руках російського президента, буде частково перерозподілена між декількома фігурами, це створить якогось «колективного Путіна». А за шматочками цієї мозаїки наглядатиме «старший Путін», гарантуючи, що його бачення і підхід збережуться до середини XXI століття», – пише американське видання  The National Interest.
Ні для світу, ні для України такий розвиток ситуації нічого позитивного не принесе. «Я роблю висновки з цього послання, що Путін не збирається закінчувати війну з Україною», – заявив п’ятий президент України, лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко. «Другий висновок – Путін збирається залишатися назавжди. У нього збігає термін президентських повноважень, і мета послання – це зміни до конституції, які тепер уже, коли президентом може бути не Путін, забирають у цього президента всю владу, переносять її для іншої посади. Я не знаю, як вона буде називатися – голова Державної ради, прем’єр-міністр, щось на кшталт того, що відбулось у Казахстані, але це буде одна особа – Путін», – наголосив Петро Порошенко.
Кремль узяв курс на втягування України в «інтеграційні» процеси на основі вже наявної моделі Союзної держави РФ і Білорусі, впевнений професор Валерій Соловей, свого часу звільнений за нелояльність із Московського державного інституту міжнародних відносин (рос. МГИМО). «Мовиться про створення Держради Союзної держави. Підкреслю – не Держради РФ, а Держради Союзної держави. І Володимир Володимирович розраховує стати на чолі Союзної держави. Аналогію можна провести з колишнім Радянським Союзом, де був генеральний секретар ЦК КПРС, і був секретар Компартії України», – розповів Валерій Соловей в ефірі «Еспресо.TV».
Водночас, згідно зі задумами кремлівських стратегів, Союзна держава повинна включати не тільки РФ і Білорусь, але й Україну. «Про це багато казатимуть – щоб Україна увійшла до Союзу суверенних держав. Саме такій меті тепер буде присвячено всю московську політику щодо України», – пояснив професор Соловей. Серед іншого, як він вважає, особлива увага приділятиметься українському великому бізнесу, який намагатимуться звабити нібито вигідними пропозиціями щодо роботи на спільних «союзних» ринках.
На ностальгію за радянськими часами вказує і російський політолог Дмитро Орєшкін. «Путін хоче, щоб був укладений договір приблизно за зразком 1975 року, коли було проведено Гельсінську нараду з безпеки і співпраці в Європі, якою затверджено післявоєнні кордони. Той документ визнав, що країни Балтії – частина СРСР. Зараз Путін хоче підписати приблизно такий же акт зі світовим співтовариством: мовляв, це наш колгосп, наше господарство, наш тин і за нього навіть не лазьте. Натомість він пообіцяє, що теж не буде лазити», – пише Дмитро Орєшкін на Апострофі.
Водночас відомий журналіст і політичний коментатор Віталій Портников звертає увагу на ще один момент. «Коли до конституції Росії будуть внесені зміни, російське внутрішнє законодавство отримає пріоритет перед будь-якими міжнародними зобов’язаннями Російської Федерації. А це означає, що самі ці зобов’язання не будуть мати жодного значення. Ці зміни закриють правовий шлях для повернення Криму будь-якому спадкоємцю Путіна. Закриють із однієї простої причини. Конституція Росії, у якій Крим і Севастополь визначені як суб’єкти  Російської Федерації, матиме очевидний правовий пріоритет перед будь-якою міжнародною угодою, що її підпише будь-який очільник держави. Конституційний суд просто не матиме можливості схвалити таку угоду й погодитись із змінами до Конституції щодо Криму.
Це означає, що президент сусідньої країни запрограмував конфлікт Росії та України на роки, на десятиріччя, навіть на період після своєї відмови від влади. Цей конфлікт тепер буде підкріплено не тільки військовими, економічними та політичними можливостями російського режиму, але й зафіксовано у правовому просторі Російської Федерації, у її конституції.  Ці зміни дозволять Кремлю  готуватися до нових конфліктів й захоплень і не боятися більше міжнародного права чи українських позовів», – підсумовує Віталій Портников у своєму блозі на espreso.tv.

Back to USSR

Як повідомило агентство РБК, всенародне голосування щодо внесення поправок у конституцію РФ може відбутися вже 12 квітня. Причому – оцініть швидкість – до того моменту поправки до основного закону РФ вже мають бути затверджені двома палатами парламенту. Далі формальність: після того, як більшість громадян РФ проголосують «за» (в чому ніхто не сумнівається), поправки наберуть чинності. Цікавий нюанс – 12 квітня 1978 року була ухвалена нова конституція Російської радянської федеративної соціалістичної республіки (РРФСР, одна з 15 республік СРСР), в ст. 6 якої була прописана роль КПРС як «керівної і спрямовуючої сили радянського суспільства, ядра його політичної системи, державних і громадських організацій». Back to USSR?
P. S. 19 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін розуміє його у питанні незалежності України. «Я думаю, він розуміє моє ставлення: Україна – незалежна країна. Ми велика країна, найбільша в Європі. Я думаю, що він розуміє. Що він думає про це? Це в його голові», – заявив Зеленський в інтерв’ю виданню The Times of Israel.

Колишній представник голови Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні Мартін Сайдік, який раніше брав участь у засіданнях Тристоронньої контактної групи (ТКГ) в інтерв’ю російському виданню «Коммерсант» заявив, що підписи українського та російського представників під мінськими угодами підтверджують, що Україна і РФ є сторонами збройного конфлікту. «Якщо подивитеся на мінські угоди, на те, як вони підписані в оригіналі, ви побачите підписи Гайді Тальявіні (колишній глава місії ОБСЄ в ТКГ), Леоніда Кучми (другого президента України) та Михайла Зурабова (колишній посол РФ в Україні). Потім пропущена відстань, і є Захарченко та Плотницький. Чому нагорі Україна і РФ? Вони хіба не сторони конфлікту? Саме тому вони стоять нагорі», – пояснив Мартін Сайдік, додавши, що у Москві «про це не хочуть і чути».
Він також наголосив, що спроби РФ вважати себе посередником недоречні: «Візьмемо останній закон так званої ЛНР про так званий кордон: про те, що державний кордон – це вся область. Чи вважає Росія, що це сумісно з мінськими угодами, в яких йдеться про окремі райони Донецької та Луганської областей? Де тут посередництво Російської Федерації? Це хіба відповідає мінським угодам? Ні! Де голос Російської Федерації? Якщо хтось посередник, то він повинен діяти як посередник. А якщо посередник на одній стороні, то він не посередник, а «односторонній гравець», – заявив Мартін Сайдік.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5467 / 1.63MB / SQL:{query_count}