У суботу, 3 серпня, в Москві коїлося казна-що. Центр російської столиці нагадував бойовище: співробітники поліції та Росгвардії в повних “обладунках” нещадно гамселили гумовими кийками чоловіків, жінок, підлітків, після чого затягували закривавлених людей до автозаків. Жодні пояснення чи благання не допомагали. Траплялися й кумедні епізоди. Наприклад, у розпалі боротьби звичайні поліцейські раз у раз ловили і били своїх колег із МВС і ФСБ, які під виглядом демонстрантів брали участь у спостереженні за справжніми учасниками протесту. Деяким, за свідченнями очевидців, навіть розбивали голови.

Таким вийшов другий етап протестної акції “Повернемо собі право на вибори”. Причиною стало те, що виборчі комітети не зареєстрували на виборах до міської думи Москви майже всіх незалежних кандидатів, зокрема прихильників засновника Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Олексія Навального, який вважається головним опозиціонером режиму Путіна.

Російська влада відреагувала традиційно жорстко. Під час першого етапу, 27 липня, за даними правозахисників, були затримані понад 1300 осіб, 3 серпня – понад 1000 людей, приблизно 50 з яких – неповнолітні. Більшість відпустили, але попередньо склали на них протоколи про скоєння адміністративного правопорушення за “участь у несанкціонованих мітингах”. Проте опозиція не має наміру здаватися. Соратник Навального Леонід Волков заявив, що 10 серпня відбудеться чергова акція протесту.

Дехто в Україні втішився: нарешті в Росії почалося! Однак більшість експертів кажуть, що насправді режим Путіна залишається міцним, як мур. Щоправда, тріщинки в ньому стають дедалі помітнішими…

До речі, одним із тих, хто командував розгоном протестантів, був такий собі Сергій Кусюк – колишній полковник МВС України, заступник командира полку особливого призначення “Беркут”. Відповідне відео опублікував у Facebook російський журналіст Ілля Азар. Кусюк неодноразово командував силовими розгонами мирних акцій в Києві, зокрема розгоном учасників мітингу на Майдані Незалежності в ніч проти 30 листопада 2013 року. Після Революції Гідності втік до Криму, Генеральна прокуратура України (ГПУ) оголосила його в розшук.

Окрема тема – історія з ймовірною спробою отруєння Олексія Навального. Головного російського опозиціонера “про всяк випадок” затримали 25 липня – ще до першої акції протесту – і засудили до 30 діб адміністративного арешту за “заклики до участі в неузгодженому публічному заході”. Через три дні йому стало зле. Лікарка політика Анастасія Васильєва розповіла, що коли з іншими незалежними медиками прийшла до тюремної лікарні, аби оглянути Навального, їх майже одразу виштовхали з палати, зазначивши, що “пацієнт перебуває під арештом”. Васильєва на виключає, що Навальний міг бути отруєний “невідомою хімічною речовиною”.

Через кілька днів під час брифінгу в Білому домі один із журналістів запитав Дональда Трампа, чи той щось знає про спробу отруїти головного російського опозиціонера. “Я про це не знаю, але я про це дізнаюся. Це щось новеньке”, – відповів президент США.

Наразі Навального виписали з лікарні й перевели назад до тюремної камери. Про стан його здоров’я докладної інформації немає.

Реакція Заходу на події в Москві була традиційно негативною. Представник зовнішньополітичної служби Європейського Союзу (ЄС) Майя Косьянчич у своєму Twitter назвала право на свободу зборів і висловлювання думок “основою демократії”. ЄС, за її словами, очікує “негайного звільнення сотень мирних протестувальників, затриманих московською поліцією під час демонстрації за вільні місцеві вибори”.

“Затримання не були пропорційні мирному характеру протесту. Регулярні посягання на гарантоване право на мирну демонстрацію і вільне вираження думки порушують міжнародні зобов’язання Російської Федерації”, – заявило міністерство закордонних справ (МЗС) Німеччини.

Глава британської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Роджер Гейл наголосив, що необхідно переглянути нещодавнє рішення ПАРЄ про відновлення прав російської делегації в цій організації. “Російська Федерація порушує Конвенцію про права людини, і реакція на мирні демонстрації чітко показує, чому переважна більшість членів делегації парламенту Великої Британії продовжувала чинити опір відновленню прав російській делегації в ПАРЄ та підтримала збереження санкцій до того часу, коли Російська Федерація матиме намір і буде здатною дотримуватися положень Конвенції. Я сподіваюся, що Комітет міністрів Європейського Союзу розгляне це питання у вересні, і нам потрібно буде повернутися до нього, коли ПАРЄ збереться на останнє пленарне засідання на початку жовтня”, – заявив Роджер Гейл.

Не менш традиційною була і російська реакція. Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Москва скерує офіційні звернення до США та Німеччини через “втручання у внутрішні справи РФ”.

Зокрема, Захарова зазначила, що до акції протесту нібито долучилося посольство США в Москві, оскільки дипмісія опублікувала докладний маршрут проходження учасників. “Я думаю, що керівництво США буде дуже здивоване тим, як їхні дипломати втручаються в російські внутрішні справи”, – заявила представниця МЗС РФ. Також Захарова звинуватила редакцію Німецької хвилі у тому, що на її сайті був розміщений матеріал із закликом до москвичів виходити на акцію протесту.

“Напевно, треба бути зовсім ідіотом, щоб намагатися звалити провину за масові протести, викликані кричущими порушеннями виборчих прав громадян, на Захід. Однак, схоже, що “перша особа” (тобто, Путін) шукає такі докази. А якщо так, то майстри своєї справи  із ФСБ можуть знайти якісь “докази” або просто підкинуть якийсь компромат. Свого часу Сталін теж вірив у змови, і спецслужби підтверджували їхнє “існування”, застосовуючи тортури до людей. Вождь сприймав усе, як реальність, і замовляв нові змови. Так може статися і сьогодні, чому ні?” – розповів російській службі Голосу Америки політолог з РФ Дмитро Орєшкін.

Коментарі експертів щодо подій 3 серпня в Москві вкрай різноманітні. “Хто не сліпий, той бачить: у Російській Федерації почалася відкрита політична криза. Вона носитиме довгостроковий, масштабний і гострий характер. Зупинити кризу за допомогою репресій не вдасться. Машина репресій зламається в 2020-ому році, коли криза набуде загальнонаціонального характеру”, – написав у своєму блозі на сайті радіостанції “Ехо Москви” російський політолог Валерій Соловей.

“Російська опозиція мало-помалу навчилася перегравати владу на її ж полі і за її правилами. Для опозиційних кандидатів був придуманий, здавалося б, непрохідний бар’єр із підписами, які потрібно було зібрати за короткий період у розпал відпускного сезону. Але вони перетворили цей збір на кампанію, завдяки якій здобули відчутну кількість прихильників... Нинішнє відверте свавілля від відчуття поразки”, – пише російська служба Німецької хвилі.

Проте найбільш оригінальну думку висловив у ефірі “24 каналу” український політолог Михайло Бесараб. “Ми не повинні впадати в ілюзію того, що мітинги у Російській Федерації показують справжню налаштованість російських опозиціонерів. Адже дуже часто лунають думки про те, що вони є союзниками України, але це далеко не так… Не потрібно надавати громадянство всім російським опозиціонерам, які потрапили на територію України з тієї причини, що вони критикували Кремль і просять притулку в нас. Адже всі ми знаємо слова класика Винниченка про те, що “російська демократія закінчується там, де починається питання України”, – сказав він.

---