Закордонний тест Зеленського

У Парижі та Берліні президент сказав те, що мав сказати, але під час спілкування з Макроном та Меркель не все було так гладко

фото: president.gov.ua (3)
Свій перший візит як президент України Володимир Зеленський здійснив 4 червня до Брюсселя, де він відвідав штаб-квартири Європейського Союзу і НАТО. Там він підтвердив курс України на євроатлантичну і європейську інтеграцію і пообіцяв, що за його керівництва Україна буде втілювати реформи і посилювати боротьбу з корупцією. Але це була, за оцінками експертів, така собі “ознайомлювальна” поїздка. Справжнє випробування на колишнього успішного актора, але позбавленого досвіду політика, чекало 17-го та 18-го червня, коли Володимир Зеленський відвідав із офіційними візитами Францію та Німеччину.

Париж: труднощі перекладу

Зійшовши з літака в Парижі, український президент вирушив не до Єлисейського палацу, а на… залізничний вокзал. Щоправда, колишній. Після відкриття в приміщенні занедбаної товарної станції стартап-інкубатора Station F багато іноземних лідерів починають свої візити до Парижа саме звідси. Володимир Зеленський поспілкувався із українськими стартаперами та представниками ІТ-індустрії, які вже давно та успішно працюють у Франції, а також ознайомився з презентацією французького проекту La French Tech.
“Цифрові рішення – це пріоритет розвитку України. Торік частка ІТ-індустрії в українській економіці становила 4% валового внутрішнього продукту. В Україні у сфері ІТ та у стартапах працює 150 тисяч осіб. Ми розвиватимемося у цьому напрямку”, – зауважив Зеленський.
Щоправда, тут на нього чекав перший конфуз. У своїй промові він, зокрема, заявив: “Завжди було уявлення у всіх у світі, що Україна – це, насамперед, сільське господарство, шахти, металурги, а туристи завжди казали, що в Україні дуже красиво, дуже смачно і дуже вродливі люди, особливо жінки. Так, це все є, і воно залишається нашим брендом”. Це висловлювання викликало ажіотаж. Деякі західні ЗМІ написали про “сексистське висловлювання щодо українських жінок” з боку президента, а дехто пригадав виступ Януковича у 2011 році, коли він сказав про те, як “почнуть роздягатися жінки – побачите таку красу”.
Далі був Єлисейський палац та перемовини із президентом Франції Еммануелем Макроном. Основні тези наступні: Володимир Зеленський окреслив свою позицію щодо Донбасу, де встановлювати мир він збирається не військовим шляхом, а дипломатичним і за допомогою санкційного тиску. “Я прошу зберегти санкції. Санкції повинні зберігатися, поки Україна не поверне свої території. Санкції захищають суверенітет України. І дуже сподіваюся, що цьогорічне головування Франції у G7 сприятиме цьому питанню”, – зазначив він.
Ось тут ще один конфуз. “Президент України хоче, дав знак зі свого боку, що він готовий іти на припинення вогню і готовий до діалогу із сепаратистами, готовий до нових параметрів переговорів. І ми маємо підтримати цю динаміку”, – заявив Еммануель Макрон на спільній пресконференції після перемовин.
Володимир Зеленський одразу смикнувся: “Тут помилка – ми не готові до діалогу із сепаратистами. Саме так я почув переклад. Ми готові діяти в Мінському форматі, припинити вогонь”. Макрон трохи подумав і виправився, заявивши, що, звичайно ж, мав на увазі ніяких не сепаратистів, а “мирних мешканців Донбасу”. Що то було насправді – помилка перекладача чи за зачиненими дверима дійсно обговорювалася можливість прямих контактів з бойовиками – так і залишилося незрозумілим.
Натомість обидва президенти були солідарні щодо звільнення українських бранців Кремля. “Усіх їх має бути якнайшвидше звільнено. Також Росія має виконати рішення Міжнародного трибуналу ООН і звільнити 24 українських моряків та повернути кораблі. І я в це дуже вірю”, – заявив Зеленський. “Я постійно пам’ятаю про українських моряків, які перебувають у полоні в Росії з листопада 2018 року. Я хочу запевнити родини цих полонених, що ми зробимо все для того, щоб вони якомога швидше повернулися в Україну”, – підтримав його Макрон.
Натомість сторони розійшлися стосовно повернення російської делегації в Парламентську асамблею Ради Європи. Зеленський вважає, що для цього немає підстав, оскільки Москва поки що не виконала нічого з того, що повинна була виконати. Натомість Макрон заявив, що Франція і надалі буде продовжувати санкційно тиснути на РФ, але це не стосується санкцій в Раді Європи (РЄ), оскільки від них страждає не російська держава, а її громадяни. “Тому що приналежність Російської Федерації до Ради Європи означає приналежність до юрисдикційного простору, це означає можливість подавати позови щодо російської держави. І якщо Російську Федерацію буде виключено із Ради Європи, все це стане неможливим”, – пояснив французький президент.

Берлін: суперечливий “Північний потік-2”

Напередодні свого першого офіційного візиту до Німеччини Володимир Зеленський дав інтерв’ю найпопулярнішому місцевому часопису Bild (12 млн читачів). На запитання журналіста про те, що він скаже Путіну під час першої особистої зустрічі, Зеленський відповів: “Ми почнемо з того, що Донбас і Крим – це Україна”.
Більше конкретики прозвучало під час його зустрічі з головою Бундестагу Німеччини Вольфгангом Шойбле. Сторони обговорили питання припинення війни та повернення заручників. Зеленський зауважив, що обмін людей хоча б “10 на 10” чи “15 на 15” міг би засвідчити бажання іншої сторони почати процес деескалації. Він також повідомив, що Україна починає проект розбудови Донбасу вже зараз. “І тут Європа може нам допомогти. Нам треба відбудовувати школи, дитсадки, дороги, яких немає”, – заявив президент України.
Й нарешті, перемовини з канцлером Німеччини. Ангела Меркель традиційно заявила, що її країна підтримує Україну щодо відновлення територіальної цілісності, а ЄС не скасує санкції, доки РФ не поверне Крим Україні.
Але й у Берліні, як і напередодні в Парижі, не обійшлося без суперечок. “Іншим важливим питанням, яке ми обговорювали з пані Меркель, є забезпечення енергетичної безпеки України. Не секрет, що наші позиції щодо проекту “Північний потік-2” діаметрально відрізняються”, – заявив Володимир Зеленський. Не таємниця, що Німеччина неодноразово підкреслювала, що новий газогін дном Балтійського моря є суто економічним проектом і не загрожує енергетичній безпеці Європи.
Однак, за його словами, Україна готова до предметного діалогу з Німеччиною стосовно цього непростого питання. “Збереження транзиту російського газу через Україну і його акумуляція в українських сховищах – це гарантія енергетичної безпеки України та Європи. Це цивілізований метод забезпечення справедливого та безпечного європейського газового ринку”, – наголосив він. Також Володимир Зеленський переконаний, що Київ і Москва найближчим часом домовляться щодо транзиту російського газу територією України. “Ви знаєте, що у нас закінчується контракт наприкінці цього року, але зараз ми ведемо перемовини, і я думаю, що найближчим часом наші групи сядуть, і впевнений, що ми домовимося. І ніхто Україні не буде, вибачте за такі слова, викручувати руки”, – заявив український президент.
Також на спільній з Ангелою Меркель підсумковій пресконференції Володимир Зеленський заявив, що виступає за термінове проведення переговорів у “нормандському форматі” (Україна, Німеччина, Франція та РФ) щодо врегулювання ситуації на Донбасі.
Зауважимо, що днем раніше президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що передумовами для проведення зустрічі лідерів країн “нормандської четвірки” є виконання Україною та РФ зобов’язань за Мінськими угодами щодо звільнення військовополонених і припинення вогню на Донбасі.
Треба віддати належне Володимиру Зеленському. Після перемовин із Еммануелем Макроном та Ангелою Меркель та зроблених за їхніми підсумками спільних заяв, український президент “відпасував м’яч” на поле Путіна. Офіційний Київ засвідчив перед світом, що готовий йти на контакт із Москвою задля припинення війни на Донбасі. А те, що саме після наказу з Кремля командири ОРДЛО хоч завтра можуть припинити обстріли та звільнити бодай частину полонених – ні в кого не викликає сумнівів.

Озвучена експрезидентом Леонідом Кучмою, якого Зеленський знову призначив офіційним представником України в Мінській тристоронній контактній групі по Донбасу, пропозиція зняти економічну блокаду з ОРДЛО, схоже, починає набувати реальних обрисів.
Як повідомила Liga.net із посиланням на ще не опублікований, але вже затверджений Кабінетом Міністрів України документ, стратегія Укрзалізниці до 2023 року враховує можливість відновлення припиненого в березні 2017 року залізничного сполучення з непідконтрольними районами Донецької та Луганської областей. У документі вказують, що в разі скасування заборони обсяг перевезення вугілля в регіоні у 2021 році становитиме 40% (від показників 2016 року), залізної руди – 30%, чорних металів – 15%. До 2030 року обсяги перевезень збільшаться вдвічі.
Водночас директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України, експерт з питань енергетики Валентин Землянський розповів інтернет-виданню Главред, за яких умов Україні варто знімати блокаду з окупованих територій Донбасу. “В цьому питанні потрібно виходити із інтересів України. Що внаслідок зняття блокади ми отримаємо? Якщо повернення під контроль підприємств, що розташовані на території, непідконтрольній Україні, то, відповідно, почнуть відновлюватися соціально-гуманітарні та економічні зв’язки... Адже якщо ми говоримо про реінтеграцію Донбасу, то, насамперед, ми говоримо про людей, потім – про гроші, які будуть скеровуватись в український бюджет як сплата податків. Якщо йдеться про такі умови, то так, блокада повинна бути знята”, – зазначив експерт. Інші варіанти, на його думку, розглядати не варто: “Якщо ж це буде просто зняття блокади, і ми почнемо торгувати з невизнаними республіками, то, думаю, це буде неконструктивний підхід, і такий варіант не спрацює”.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4595 / 1.64MB / SQL:{query_count}