7 вересня відзначила своє професійне свято одна з найбільш закритих українських військових структур – Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України (МОУ). До початку збройної агресії Російської Федерації у 2014 році про існування цієї спецслужби мало хто й здогадувався. Зрештою, внаслідок цілеспрямованої політики режиму Януковича із систематичного розвалу Збройних Сил України (ЗСУ), можливості воєнної розвідки були зведені практично нанівець. За останні чотири роки ситуація змінилася кардинально, нині ГУР сміливо можна вважати другою за впливовістю та потужністю спецслужбою в країні після Служби безпеки України (СБУ).

“До 2014 року українське законодавство не передбачало, що на території України могла застосовуватися наша ж воєнна розвідка. ГУР мало право проведення своїх операцій тільки поза територією України. Тобто у нас вийшов певний законодавчий клінч. Але після того, як частина території країни була окупована, ми цю проблему оперативно вирішили, і на даний момент ГУР має право проводити такі операції, я маю на увазі, перш за все, на окупованих територіях. І це своє право дуже успішно реалізовує”, – розповів Апострофу координатор групи “Інформаційний спротив”, народний депутат Дмитро Тимчук.

На його думку, ГУР на сьогодні – одна з найбільш ефективних воєнних розвідок в Європі. “Перш за все, нашій воєнній розвідці вдалося зробити справжній подвиг: за дуже короткий час розгорнути серйозну агентурну мережу на окупованих територіях. Також розвідники змогли забезпечити надходження інформації нашому військово-політичному керівництву про дії та плани супротивника – російських окупантів”, – зазначає Дмитро Тимчук.

Доказом того, що ГУР МОУ на сьогодні значно виділяється на фоні інших спецслужб України можна вважати її неймовірну “популярність” у ворога. Складається таке враження, що протягом останнього часу для Кремля, окрім воєнної розвідки, більше не існує жодних українських спецслужб: усіх українських “терористів” зачисляють до співробітників ГУР МОУ; всі внутрішні розборки між бандформуваннями на окупованих територіях Донбасу, зокрема ліквідацію їх ватажків, теж вважають справою рук ГУР; а затриманих в РФ та окупованому Криму громадян України також пов’язують з українською воєнною розвідкою.

Справжня істерія в російських владних колах спричинилася в жовтні 2016 року, коли була представлена нова емблема воєнної розвідки України – сова, що тримає меча над мапою РФ, та гасло “Sapiens dominabitur astris” (“Мудрий пануватиме над зірками”). Ця емблема та гасло є алюзією на емблему воєнної розвідки РФ, на якій зображений кажан (для сов, як відомо, кажан є здобиччю) та її гасло “Вище нас тільки зірки”.

Ще один цікавий “водний” нюанс: російську воєнну розвідку зазвичай називають “Акваріумом”, оскільки її колишня штаб-квартира в Москві на Хорошевському шосе ззовні дуже нагадувала ємність для домашніх рибок. Натомість ГУР МОУ неофіційно називають “Островом”, оскільки воно розташоване на вул. Електриків на Рибальському острові в Києві (хоча – де ж розвідники без заплутування слідів – насправді це півострів).

Переважна більшість офіцерського складу ГУР має значний досвід виконання розвідзавдань у зоні проведення бойових дій. Зазвичай, прізвища українських воєнних розвідників, методи їх підготовки, як і операції, які вони проводять, відомі дуже мало кому і ховаються за грифом “цілком таємно”. Однак про деякі аспекти своєї роботи розвідники навіть хочуть, щоб вони стали відомі якомога ширшому колу. Мова, наприклад, про роботу ГУР з ідентифікації російських найманців і техніки, які воюють на Донбасі. Зрозуміло, що ця інформація вкрай важлива для збирання доказової бази для притягнення країни-агресора до відповідальності у міжнародних судах.

Днями Петро Порошенко дав ГУР МОУ ще одне важливе доручення – реагувати і своєчасно нівелювати вплив РФ на перебіг виборчих процесів обрання глави держави та народних депутатів наступного скликання. Президент уточнив, що співробітники розвідки можуть кооперуватися з іноземними партнерами для викриття антиукраїнської діяльності на території країни: “Завдання – співпраця з нашими міжнародними партнерами для своєчасного реагування та мінімізації впливу РФ, в тому числі і на виборчий процес, який повинен відбутися в наступному році”.

І ось тут виникають певні побоювання, адже повноваження так чи інакше втручатися у виборчий процес отримала найбільш засекречена спецслужба, яка за своїми можливостями мало чим поступається СБУ, та водночас напряму підконтрольна чинному главі держави та перебуває практично поза громадським контролем. Ніхто нікого напряму не звинувачує, однак, є одне важливе “але”…

У жовтні 2016 року на посаду начальника ГУР МОУ був призначений полковник СБУ (нині – генерал-лейтенант ЗСУ) Василь Бурба. Тоді низка українських сайтів вибухнула сенсаційними публікаціями. “Перше і найголовніше обвинувачення, що пред’являють Василю Васильовичу – це робота в СБУ під час президентства Януковича і активна участь в придушенні Майдану. Базуються ці звинувачення в першу чергу на так званому плані “Бумеранг”, оприлюдненому відразу ж після перемоги Майдану тоді ще нардепом, а нині закарпатським губернатором Геннадієм Москалем”, – писав сайт depo.ua.

За словами п. Москаля, цей план був покроковою інструкцією із силового розгону Майдану, із зазначенням конкретних відповідальних за реалізацію кожного з пунктів плану. В цьому документі фігурує й прізвище Василя Бурби, який на той час посідав посаду начальника другого управління Главку “К” СБУ. Згідно із планом, Бурба мав би відповідати за блокування автомобільних доріг на в’їздах до Києва і забезпечення безперебійного пересування центральними вулицями столиці спецтранспорту силовиків. Також він повинен був забезпечити необхідну кількість нарядів Держслужби з питань надзвичайних ситуацій в місцях проведення “антитерористичної операції із зачистки Майдану”.

І нарешті, головний цвях – указ президента Януковича від 23 серпня 2011 року, яким “За вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди 20-ї річниці незалежності України” майора СБУ Василя Васильовича Бурбу нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Народний депутат від “Самопомочі” Єгор Соболєв навіть написав депутатський запит на ім’я Президента України Петра Порошенка і міністра оборони Степана Полторака з проханням “публічно пояснити призначення Василя Бурби начальником ГУР МОУ”. Щоправда, чи отримав нардеп відповідь: залишилося невідомим.

Водночас не все в цій історії так однозначно. Багато експертів звенули увагу на те, що восени 2016-го тексти публікацій про компромат на нового начальника ГУР МОУ на різних сайтах чомусь дивним чином збігалися. Очевидно, мала місце спланована кампанія з дискредитації нового очільника воєнної розвідки. Насправді полковник Бурба Майдан не розганяв, також важливо наголосити, що план “Бумеранг”, оприлюднений п. Москалем, досі не отримав офіційного визнання, та й зрештою так і не був втілений у життя.

З іншого боку в плані “Бумеранг” так чи інакше фігурувало багато тодішніх працівників середньої ланки СБУ, до якої належав і Василь Бурба. Подібні працівники “середньої ланки” досі становлять основу всіх без винятку українських спецслужб. Набрати нових можна, але коли вони нагромадять досвід оперативно-розшуковової діяльності? І чи хтось зумів обґрунтовано довести, що “працівники середньої ланки” не є патріотами України чи працюють на ворога?

---