Експерт-міжнародник Максим Ялі вважає, що президент Росії може погодитися на появу на Донбасі міжнародної миротворчої місії через існування певних компромісів між Вашингтоном і Москвою. “Напередодні президентських виборів у березні в Росії Путін, як на мене, зробив дуже важливу заяву, що нібито РФ узагалі й не проти розміщення миротворців на всій території Донбасу, проте необхідно домовлятися із ватажками “ДНР” та “ЛНР”. Це великий поступ”, – зазначає експерт, передає Радіо Свобода. Він схильний пов’язувати таку зміну риторики із “Кремлівською доповіддю”, яку міністерство фінансів США оприлюднило в лютому цього року.

Документ передбачає можливість запровадження нових санкцій проти російських олігархів та людей із близького оточення Путіна. Загалом до списку потрапили 210 людей: 114 осіб із оточення президента РФ, а також 96 російських олігархів.

“Диявол у дрібницях. Насамперед, “Кремлівська доповідь” шокувала навіть тих експертів, які були залучені до складання цього списку – відрізняється докорінним чином те, що було опубліковано, від того, що мало бути опубліковано. Звичайно, там є засекречена частина. Проте це була, з моєї точки зору, певна поступка з боку американської адміністрації, і це свідчить, що все ж таки вони дотиснули Росію щодо миротворців”, – припускає Максим Ялі. На його думку, Сполучені Штати дозволили Путіну зберегти обличчя перед виборами, щоб після них гарантувати прогрес у питанні розміщення миротворців на Донбасі.

Нагадаємо, що пропозиції щодо схеми їхнього розміщення викладені в так званій доповіді Расмуссена – документі, який підготував Річард Ґовен, колишній співробітник політичного департаменту ООН на замовлення Rasmussen Global Foundation, яку очолює Андерс Фоґ Расмуссен, колишній генеральний секретар НАТО, а тепер – позаштатний радник Президента України. Пропонується, щоб контингент “блакитних касок” на Донбасі налічував до 24 тис. осіб, зокрема 5 тис. миротворців мають перебувати на україно-російському кордоні. Також йдеться про спрямування на Донбас ще від 2 до 4 тис. поліціянтів.

У доповіді йдеться також про те, що миротворчі сили повинні мати мандат на обмежене застосування сили для захисту цивільних осіб і мирного процесу та стримування тих, хто буде йому заважати. У доповіді зазначається, що надійні миротворчі сили могли б забезпечити механізм дотримання мінських угод і вивести ситуацію на Донбасі з глухого кута. Введення миротворців мало б дозволити провести місцеві вибори на окупованих територіях.

Леонід Бершидський, політичний аналітик агенції Bloomberg, називає план Ґовена майже ідеальним. “Вашингтонський аналітичний центр під назвою Інститут Гадсона підготував план із врегулювання конфлікту на сході України, в якому немає звичних вад і пасток. У разі прийняття цього плану він може дати найреалістичнішу надію на успіх. Його автор колись працював у департаменті ООН з політичних питань, і він цілком правильно виходить із того, що ООН – це єдиний орган, прийнятний у ролі посередника і для Російської Федерації, і для України. План Ґовена полягає в тому, щоб створити міжнародний військовий контингент середнього розміру чисельністю приблизно 24 тис. військовослужбовців (це половина того, що НАТО спочатку спрямувало в Косово). Ці війська будуть розміщені на всій території самопроголошених республік, у т. ч. на кордоні з РФ. Вони також ізолюють війська проросійських повстанців та їхню зброю на безпечних базах, і це стане першим кроком до демобілізації людей. Контингент протидіятиме нападам будь-яких непідконтрольних сил як з одного, так і з іншого боку”, – вважає він.

“Якщо вдасться достатньо швидко розгорнути присутність на місцях, можна було б перейти до місцевих виборів за 12 місяців, а потім залишити миротворців на період охолодження, наприклад, на два роки загалом”, – зазначив Річард Ґовен. За його словами, “для операції необхідно залучити низку європейських країн, таких як Швеція, які мають досвід миротворчих операцій, таких як Бразилія, та країн, яким довіряє РФ, таких як Білорусь”.