У вівторок, 20 березня, судова поліція в передмісті Парижа Нантері затримала 63-річного екс-главу Франції Ніколя Саркозі. Згідно з французьким законодавством, слідчі мають 48 годин, щоб або переконати суд в наявності серйозних доказів для повноцінного арешту, або їм доведеться звільнити політика. Тож не виключено, що коли ви триматимете в руках це число “Пошти”, Саркозі вже буде в обіймах своєї красуні-дружини Карли Бруні. Або в камері слідчого ізолятора – це вже як поталанить.

Колишнього президента обвинувачують у незаконному фінансуванні його передвиборної кампанії 2007 року. Слідчі стверджують, що тоді 50 мільйонів незадекларованих євро Саркозі отримав від лідера Лівії Муаммара Каддафі, вбитого в 2011 році в ході громадянської війни. “Це грандіозний скандал! Уявіть собі: президент французів, якого фінансує диктатор. Ще більше питань викликають події 2011 року, коли в Лівії почалася “арабська весна”, і Франція на чолі із Саркозі підтримала повстанців і фактично допомогла вбити Каддафі. Можливо, це була приватна війна з метою замести всі сліди?” – пише французький журналіст Едві Пленель.

Слід зазначити, що загалом у Франції ведеться близько 10 (!) розслідувань, в яких так чи інакше фігурує ім’я Ніколя Саркозі.

Зокрема, триває розслідування про можливе незаконне отримання коштів на виборчу кампанію (що вважається у Франції дуже серйозним злочином) у власниці фірми L’Oreal Ліліан Бетанкур. Інше, пов’язане з L’Oreal, обвинувачення – спроба Саркозі в 2014 році через свого адвоката отримати закриту службову інформацію від колишнього генерального прокурора при Касаційному суді з метою повернути свої робочі записи, конфісковані в рамках розслідування “справи Бетанкур”.

Крім того, Саркозі підо­зрюють у виплаті “відкатів” при продажу Пакистану підводних човнів у 1990-их роках – тоді він займав пост міністра бюджету. В так званій справі “Бігмаліон” Саркозі підозрюють в приховуванні частини витрат на президентську кампанію 2012 року. “Бігмаліон” – піар-агентство, яке працювало на партію “Союз за народний рух” (СНР) і передвиборчу кампанію Саркозі. Згідно з версією слідства, частину рахунків за свої послуги “Бігмаліон” виставляв до оплати власне партії СНР, а не передвиборчому штабу кандидата Саркозі. Ці махінації дозволили приховати до 10-11 млн євро передвиборних витрат.

У 2017 році Саркозі підозрювали в отриманні хабарів від уряду Катару – нібито французький екс-президент вплинув на рішення ФІФА вибрати саме Катар в якості столиці чемпіонату світу з футболу в 2022 році. Зокрема, слідчі вивчають питання про незаконне отримання екс-президентом Франції відсотків від угод, що укладалися під час подачі заявки на проведення мундіалю. Однією з таких угод міг бути продаж шейхам з Катару паризького футбольного клубу ПСЖ. Іншою – придбання інвестиційною компанією Qatari Diar однієї з французьких фірм, яка займається переробкою сміття.

Поки що спритному Саркозі вдавалося виходити сухим із води. Як буде цього разу – побачимо. Варто зазначити, що французи не надто панькаються зі своїми нечистими на руку високопосадовцями, які частенько зазнають кримінального переслідування. Деяким навіть доводилося тікати з країни, а хтось був змушений вдаватися до значно радикальнішх вчинків.

Серед них виявився навіть українець. П’єр Береговуа (син Андріана Берегового, який після революції 1917-го емігрував з Харківської області до Парижа) був прем’єр-міністром Франції в 1992–1993 за часів президента-соціаліста Франсуа Міттерана. Хоча його прем’єрство виявилося недовгим (менше року), але закінчилося трагічно. Після поразки соціалістів на законодавчих виборах, Береговуа, замішаний у фінансових скандалах, 1 травня 1993 року застрелився на березі одного з паризьких каналів з пістолета, відібраного у власного охоронця. Береговуа – єдиний самовбивця серед французьких прем’єр-міністрів. Отаке воно нелегке життя в злодійкуватих французьких політиків.