Незважаючи на шалену критику в усьому світі, Анджей Дуда не наклав вето на нову редакцію закону “Про Інститут національної пам’яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу і деяких інших законів”. Відтепер тих, хто публічно вживатиме термін “польські концтабори”, визнаватиме співучасть Польщі чи поляків у Голокості чи заперечуватиме “злочини українських націоналістів”, можуть оштрафувати або ув’язнити терміном на три роки. Причому до відповідальності можуть притягнути й тих, хто перебуває не на території Польщі.

Український парламент відреагував оперативно, ухваливши заяву із засудженням польського закону. “Верховна Рада України з розчаруванням і глибокою стурбованістю сприйняла рішення Сейму від 26 січня та Сенату Республіки Польща від 1 лютого 2018 року щодо ухвалення змін до закону “Про Інститут націо­нальної пам’яті – Комісію з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів”, якими запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення “злочинів українських націоналістів” і дається упереджене та суперечливе визначення цього поняття, що відкриває шлях до маніпуляцій і посилення антиукраїнських тенденцій в польському суспільстві”, – йдеться у заяві.

У Верховній Раді заявили, що категорично відкидають політику подвійних стандартів та нав’язування ідей колективної відповідальності українського народу, а “також спроби польської сторони прирівняти дії усіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського та комуністичного”.

Не забарилася й реакція з-за океану. Державний департамент США попередив Польщу, що закон про Інститут національної пам’яті може призвести до негативних наслідків для розвитку двосторонніх відносин. “Історія Голокосту болісна та складна. Ми розуміємо, що такі фрази як “польські табори смерті” є неточними, оманливими та образливими. Проте ми стурбовані, що, у разі прийняття, цей закон може підірвати свободу слова та академічний дискурс. Усі ми повинні бути обережними, аби не перешкоджати обговоренню та зауваженням щодо Голокосту. Ми вважаємо, що відкрите обговорення, знання та освіта є найкращими засобами для протидії неточним та образливим заявам”, – йдеться у заяві.

За словами речника Держдепартаменту Гізер Нойєрт, США також стурбовані тим, що в разі ухвалення закон може вплинути на польські стратегічні інтереси та призвести до розбіжностей у відносинах між союзниками, що буде лише в інтересах супротивників.

Проте справжній залп важкої дипломатичної артилерії прогримів на Близькому Сході. Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху заявив про намір відкликати посла країни в Польщі, а кнессет Ізраїлю запропонував прирівняти польський закон до заперечення Голокосту, повідомляє The Jerusalem Post.

“Багато поляків знали і допомагали машині знищення нацистів. Польська спроба переписати історію, закрити рота тим, хто пережив Голокост, є шокуючою і гідною презирства. Поляки та інші, які можуть захотіти їх наслідувати, повинні знати, що історична правда єврейського народу не продається”, – заявив один з ініціаторів законопроекту Іцик Шмуль.

Законопроект про внесення поправок в закон про захист від заперечення Голокосту підтримують 61 зі 120 депутатів кнессету. Причина різко негативної реакції з боку Ізраїлю очевидна: в Тель-Авіві вважають, що польський закон може зачепити тих жертв Голокосту, які давали свідчення проти поляків, що співпрацювали з нацистами.

Тим часом головний рабин України Всеукраїнського конгресу юдейських релігійних громад Моше Асман закликав уряд Ізраїлю призупинити візити молоді до Польщі, а натомість пропонує проводити ці заходи в Україні. Зазначимо, що на міжнародний “Марш живих” з’їжджається єврейська молодь з різних країн світу до Польщі та Ізраїлю, щоб вивчати історію Голокосту.

“У відповідь на закон, який забороняє говорити правду про те, що трапилось під час Голокосту в Польщі, я закликаю скасувати “Марш живих” для ізраїльських школярів у цій країні, натомість як головний рабин України я пропоную провести цього року “Марш живих” в Україні”, – йдеться у відкритому листі Моше Асмана до міністра освіти Ізраїлю Нафталі Беннет.

Головний рабин України пропонує включити у програму українського “Маршу живих” такі історичні місця як “Бабин Яр у Києві, Дробицький Яр у Харкові, Янівський концентраційний табір у Львові та десятки інших місць, де євреї страждали та загинули”. Таке рішення, на думку Моше Асмана, є цілком обгрунтованим, тому що “існує серйозна стурбованість через антисемітизм проти єврейських громад та інституцій у Польщі”. Крім того, Моше Асман назвав закон, який забороняє фразу “польські табори смерті”, “антисемітським законом, спрямованим на те, щоб змусити мовчати історію та очевидців Голокосту”.

Нічого подібного у Варшаві не очікували, оскільки приймали скандальний закон так би мовити “для внутрішнього користування”. Після того, як у 2015 році абсолютну владу в РП – посаду президента і конт­роль над урядом – отримала консервативна партія “Право і справедливість” (ПіС), головну ставку вона зробила власне на націоналістичні гасла.

На думку професора Варшавського університету Ольги Гнатюк, націоналізм в польському суспільстві останніми роками розквітає буйним квітом, всіляко схвалюється владою, і, щоб відвернути громадську думку від цього тренду, за класикою інформаційних технологій, увагу переключають на націоналізм український.

З нею погоджується і голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима. “Цей закон доводить, що в польському суспільстві зростає хвиля національної, расової та релігійної агресії. З цим треба щось робити. Разом з іншими національними меншинами ми будемо домагатися переговорів з урядовою партією про його скасування. А громади не часто об’єднуються в одному питанні”, – заявив Петро Тима.

Тим часом діячі з “Права і справедливості”, здається, усвідомили, що цього разу явно перестаралися. Так виглядає, що Варшава готова внести в суперечливий закон серйозні зміни. “Анджей Дуда підписав закон про Інститут національної пам’яті, але направив його на розгляд конституційного суду”, – читаємо в газеті Rzeczpospolita. Видання вважає, що це дасть час на діалог з ізраїльською стороною. “Направлення закону на розгляд конституційного суду слід розглядати як жест в бік Ізраїлю та єврейських середовищ у США, які вимагають змін у тексті закону”, – пише Dziennik. Gazeta Prawna. Щоправда, може вийти так, що змінять лише те, що стосується співучасті поляків у Голокості, натомість заперечення “злочинів українських націоналістів” й надалі вважатиметься криміналом.

---