Молдова планує виставити російській владі рахунок на мільярди доларів за військову присутність у Придністров’ї. Про це заявив спікер молдовського парламенту Андріан Канду. “Ми вважаємо, що близько двох тисяч російських солдатів у Придністров’ї є окупаційними силами”, – наголосив він. – Росія порушила міжнародне право. Ми маємо намір найняти міжнародну юридичну фірму для підрахунку збитків від присутності РФ у Придністров’ї протягом 25 років. Рахунок вимірюватиметься мільярдами доларів”.

Зі слів Андріана Канду, російські військові, які проводять спільні навчання з армією невизнаної Придністровської молдовської республіки (ПМР), становлять загрозу для безпеки Молдови. “Це незаконна військова присутність – така ж, як у Абхазії, Південній Осетії та на сході України”, – зазначив політик, додавши, що сподівається на обговорення даного питання на міжнародному рівні.

Нагадаємо, що в серпні минулого року Молдова офіційно звернулася до ООН з проханням включити питання про повне виведення російських військових з Придністров’я до порядку денного 72-ої сесії Генеральної Асамблеї. У посланні молдовського представника при ООН Віктора Морару зазначалося, що присутність військовослужбовців РФ “є загрозою для підтримки міжнародного миру і безпеки”.

Тим часом депутати парламенту від Ліберальної партії Молдови заявили про намір звернутися до конституційного суду країни з метою оскаржити законодавчі акти, які надають російській статус мови міжнаціонального спілкування в країні. Як наголосив голова партії Міхай Гімпу, в Молдові досі чинний відповідний закон “Про функціонування мов на території Молдовської РСР”, прийнятий ще в далекому 1989 році. “Це неприйнятно, на території Молдови може бути тільки одна мова міжнаціонального спілкування – державна румунська мова!” – наголосив політик.

Його підтримав колега із Ліберальної партії Іон Касян: “Особливий статус російської мови суперечить положенню конституції про рівність всіх громадян республіки перед законом, адже представники інших національних меншин (у Молдові також живуть етнічні українці, гагаузи та болгари. – “Львівська Пошта”) зазнають дискримінації, оскільки вимушені спілкуватися російською, а не своєю рідною мовою”.

Нагадаємо, що в грудні 2017 року уряд Молдови схвалив законопроект, який передбачає заміну державної мови в тексті конституції на румунську. До цього в основному законі країни було прописано, що державною є “молдовська мова, яка функціонує на основі латинської графіки”.

Не дрімає й уряд Латвії, який схвалив переведення шкіл національних меншин, у тому числі російськомовних, на навчання латиською. Передбачається, що дошкільне навчання та викладання в початкових класах (1 – 6-их) залишиться двомовним, на завершальному етапі основної освіти (7 – 9-ті класи) 80% предметів викладатимуть латиською, у 10 – 12-их класах – усі без винятку.

Тут варто нагадати про війну навколо прийнятого Верховною Радою у вересні 2017-го закону “Про освіту”. Яблуком розбрату стала стаття, згідно з якою в закладах дошкільного і початкового рівнів (1 – 4-ті класи) викладання мовою нацменшин зберігається, а вже з 5-го класу представники нацменшин вчитимуться українською, а свою мову зможуть вивчати як окрему дисципліну.

Окремі претензії висловили Румунія та Польща, але найбільше обурювалася Угорщина. МЗС країни розкритикувало ухвалений українським парламентом закон, наголошуючи, що він нібито порушує права 150 тисяч угорців, які проживають в Україні. “Україна встромила Угорщині ножа в спину, прийнявши цей закон про освіту. Ганебно, що країна, яка прагне розвивати дедалі тісніші відносини з Євросоюзом, схвалила рішення, що є у повній опозиції до європейських цінностей. Це неприпустимо, що Україна позбавила угорців права навчатися рідною мовою у школах та університетах і залишила їм таку можливість тільки в дитячих садках та початкових школах”, – заявив  міністр МЗС Петер Сіярто.

А проте в грудні 2017 року Венеційська комісія прийняла аргументацію української сторони і фактично відкинула звинувачення Угорщини.