У вівторок, 2 січня, конституційний суд Республіки Молдови тимчасово призупинив повноваження президента Ігоря Додона у зв’язку з тим, що глава держави відмовився затвердити повторно висунутих прем’єр-міністром кандидатів на посади міністрів і віце-прем’єрів. Як повідомляє молдовське видання NewsMaker, за рішенням суду, замість Ігоря Додона кандидатів тепер затвердить тимчасово виконуючий обов’язки президента – спікер парламенту або прем’єр-міністр.

Глава держави відмовився схвалювати кандидатури урядовців, оскільки, на його погляд, більшість запропонованих кандидатів “продемонстрували посадову невідповідність, відсутність професіоналізму та сумний опортунізм на своїх попередніх посадах і у своїй попередній діяльності”. Однак конституційний суд визнав претензії президента недостатньо обґрунтованими. У своєму остаточному рішенні суд визнав повторну відмову Ігоря Додона затверджувати нових міністрів і віце-прем’єрів порушенням його конституційних обов’язків.

Обуренню глави держави не було меж. Ігор Додон заявив, що рішення конституційного суду – за межами здорового глузду. “Суд зайвий раз підтвердив свій імідж слухняного політичного інструменту, а не конституційного органу. Це ганебне і зухвале падіння для держави, яка претендує на роль демократичної”, – написав президент на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, що з моменту перемоги на виборах у грудні 2016 року Ігор Додон, який сповідує відверто проросійську політику, так і не спромігся знайти спільну мову з парламентською більшістю та урядом країни, які (зрештою, як і більшість населення країни) налаштовані прозахідно і вважають Росію ворогом, оскільки саме за підтримки Москви була створена на початку 1990-их та існує досі самопроголошена Придністровська молдовська республіка.

Президент на всіх кутках наголошує на дружбі з Москвою та прямим текстом висловлює ненависть до Європейського Союзу та НАТО. Ігор Додон відмовився від кредиту ЄС у розмірі 100 млн євро, заявив про бажання розірвати угоду про асоціацію з ЄС і категорично заперечив ймовірність вступу країни в НАТО. Він був єдиним іноземним президентом, котрий у 2017-ому відвідав військовий парад у Москві на 9 травня.

У вересні Ігор Додон офіційно заборонив молдовським військовослужбовцям брати участь у навчаннях під егідою НАТО на Яворівському полігоні у Львівській області. Заборона не подіяла – нехай і дуже обмежений (в складі було лише 57 солдатів і офіцерів) молдовський контингент таки прибув на Львівщину. Президент пообіцяв покарати командування збройних сил, але досі жодних повідомлень про якісь репресії не надходило.

Однак чоловік чомусь забув, що Молдова – парламентська республіка, де президентські повноваження вельми обмежені (саме депутати призначають прем’єра та затверджують усіх міністрів, крім очільників силових відомств). Одним із перших указів Ігоря Додона на посаді президента стала відставка Анатолія Шалару, міністра оборони країни, відомого прихильника уніонізму (об’єднання Молдови з Румунією), котрого глава держави звинуватив у “заграванні з НАТО”. У відповідь парламент висунув іншу кандидатуру на главу оборонного відомства – не меншого уніоніста Еуджена Стурзу. Президент став дибки і двічі цю кандидатуру відхилив.

Тож парламент звернувся до конституційного суду країни, який у жовтні 2017 року визнав, що Ігор Додон “перебуває в стані тимчасової нездатності виконувати свої обов’язки” та дозволив делегувати його повноваження голові парламенту. Спікер Андріану Канду довго не бабрався і підписав указ про призначення Еуджена Стурзу міністром оборони. Новий глава відомства відразу прийняв присягу та назвав своїм пріоритетом модернізацію збройних сил та вступ до НАТО.

А втім, Ігор Додон чомусь вирішив ще раз наступити на ті самі граблі, відмовившись затверджувати запропонованих урядом міністрів. Результат не забарився: на лобі проросійського президента з’явилася чергова політична гуля.