Учора, 13 грудня, Україну з офіційним візитом відвідав президент Польщі Анджей Дуда. В Харкові два лідера вшанували пам’ять розстріляних НКВС у 1940 році польських громадян, похованих на Кладовищі жертв тоталітаризму в Харкові та провели переговори віч-на-віч.

У ході перемовин на перше місце знову вийшли суперечливі моменти спільної історії, які вже давно стали каменем спотикання в стосунках між двома країнами. Як заявив Петро Порошенко, сторони домовилися про створення міністерської комісії для вирішення історичних конфліктів між двома країнами. “Треба шанувати героїв, але треба рухатися вперед і створити кращі умови для майбутнього, щоб ніхто не міг вселити в серця українців та поляків ненависть та ворожнечу”, – наголосив Петро Порошенко. Його позицію підтримав і президент Польщі Анджей Дуда. Він зазначив, що його розмова з українським колегою була довгою та непростою, але, на його думку, всі проблемні питання слід вирішити в дусі добросусідства. “Щоб ми могли будувати майбутнє, треба підходити до правди спокійно і будувати міст до дружби між народами, а не роз’ятрювати рани”, – сказав він.

Поза тим просто напередодні візиту Анджея Дуди від офіційної Варшави продовжували лунати ворожі щодо України заяви. Так, глава політичного кабінету МЗС Польщі Ян Парис категорично заявив, що “сильна і незалежна Україна важлива для Польщі, натомість неправда, що існування України є необхідною умовою існування вільної Польщі”. Дипломат Ян Парис також зовсім недипломатично вчергове закинув українцям фальшування історії і переслідування польської меншини.

Як бачимо, риторика урядовців у Варшаві й надалі залишається антиукраїнською. Експерти кажуть, що не допоможе й зміна прем’єр-міністра країни. Нагадаємо, що новим керівником польського уряду замість Беати Шидло став віце-прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький.

“Рішення де-факто правителя Польщі, лідера партії “Право і справедливість” Ярослава Качинського призначити Моравєцького, який доти опікувався економічно-фінансовим блоком, на чоло польського уряду, має, насамперед, напустити туману в очі. Адже корекції дотеперішнього курсу у внутрішній та зовнішній політиці не передбачається”, – впевнений керівник польської редакції Deutsche Welle Бартош Дудек. І дійсно, новий прем’єр у перший же день затвердження на посаді заявив, що стосунки з Україною необхідно будувати на “історичній правді”, а такі події як “геноцид на Волині” забувати не можна.

Політолог і викладач Студій Східної Європи у Варшавському університеті Адам Бальцер налаштований песимістично. “Існує певний парадокс, який полякам важко зрозуміти: до нас приїжджає молодь переважно із Західної та Центральної України, де Бандера та УПА користуються популярністю і до яких є позитивне ставлення. І в той же час, саме ці регіони України є найбільш пропольськими. Якщо б не історичний конфлікт, наші відносини, звичайно, були б набагато кращими. Проте історія також настільки важлива, тому що в Польщі історична політика має нині велике значення. На жаль, сьогодні у Польщі та Україні існують два паралельні світи та два монологи. Якщо обидві сторони назавжди укріпляться на таких позиціях, то дискусія не матиме сенсу”, – заявив політолог у розмові з інтернет-порталом interia.pl.

Із того всього найбільше тішаться в Кремлі. На думку директора російського Інституту стратегічних оцінок Сергія Ознобіщева, процеси, які спостерігаються останнім часом в Польщі, дають надію на покращення її відносин з РФ: “Буде певний відкат, і можна сподіватися, що Росія скористається цим, щоб налагодити відносини з Варшавою – щось подібне вже відбувалося з Угорщиною і Чехією”.

Мрії Москви, на жаль, не такі вже й нереальні. Наприкінці листопада глава канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський в інтерв’ю журналу Sieci заявив: “Боюся, що якщо дійде до ситуації, в якій Європа буде змушена вибирати між Україною і Росією, інші столиці, на які розраховує сьогодні Київ, виберуть Москву”.